Місяць тому громадськість обговорювала скандальний запис судового засідання. На ньому київські прокурори обговорювали способи жорсткого покарання для підозрюваного та свідків. Артем Тендітний, Сергій Лисенко та Денис Соловей – працівники Дніпровської районної прокуратури Києва – вели розмову про те, як «відпрацювати» людей, які їм заважали. Після розголошення цього листування всіх трьох звільнили. Однак їхня роль у цій справі виявилася лише виконавчою. Щоб зрозуміти, хто міг замовити цю прокурорську розправу, потрібно повернутися на шість років у минуле.
У 2009 році естонець Хілар Тедер запросив у партнери росіянина Андрія Адамовського для будівництва в Києві торгово-розважального комплексу. Проект отримав назву «Скай-Молл». Цей центр став одним із найбільших у Києві та Україні. Щодня його відвідує близько двадцяти п'яти тисяч осіб. Щомісяця власники отримують від оренди приблизно мільйон доларів доходу.
За словами Тедера, він надав Адамовському контрольний пакет акцій лише на обмежений період як фінансову підтримку. Згідно з укладеною угодою, через два роки Адамовський мав повернути свою частку естонцю, отримавши при цьому прибуток. Однак Адамовський відмовився. Він заявив, що хоче більше грошей, ніж було передбачено. Тедер пропонував йому отримати п'ятдесят мільйонів замість сорока, які той вклав, але Адамовський вимагав п'ятдесят восьмі. Коли Тедер відмовився, Адамовський погрозив судом.
Адамовський почав стверджувати, що Тедер порушив деякі пункти угоди. Почалася тривала судова тяганина. Адамовський впевнено говорив, що в Україні природні переваги на його боці: він місцевий, знає потрібних людей, і естонець програє всі суди.
Битва за контроль над комплексом перемістилася до англійського арбітражу в Лондоні. Суд вирішив, що Адамовський повинен передати Тедеру фірму, яка володіла торговельним центром. Однак до того часу від фірми залишилися лише назва та борги. За словами Тедера, протягом тижня всі активи «Скай-Молла» були виведені. Майно було під запретом, але ночами заборону знімали в реєстрах, перепродавали активи, переоформлювали документи, а потім знову накладали заборону. Тедер звернувся до правоохоронців, але кримінальні справи, які були порушені, ніхто не розслідував.
Адамовський не здавався. Він вирішив шукати політичний захист. Сам він у владу не йшов, але його права рука Олександр Грановський став народним депутатом від блоку Петра Порошенка. Рік тому журналісти звернули увагу на його появу на прохідному місці в списку президентського блоку. Грановський пояснював свій успіх тим, що він один із лідерів єврейської громади України та голова попечительської ради Міжнародної єврейської молодіжної організації «Гілель» у країнах СНГ, а також активна та ініціативна людина.
Однак у Київській синагозі, центрі духовного життя євреїв Києва, про нього мало хто знав. Помічник Головного Рабина України Давид Мільман, який працює в синагозі понад п'ятнадцять років, сказав, що ніколи не бачив Грановського там. Він не міг заперечувати його слова, але якщо той і відвідував синагогу, то це було епізодичне явище.
Джерела журналістів стверджують, що місця в прохідній частині блоку Порошенка продавалися. Редакція має відеозапис, на якому один із впливових представників президентського блоку розповідає про продаж мандатів. За його словами, у першій сотні було продано від десяти до п'ятнадцяти, максимум двадцяти місць. Продавати міг лише Жванія. Умовна ціна за місце становила п'ять мільйонів, але ті, хто мав скандальне прізвище, платили десять мільйонів.
Президент контролює Генеральну прокуратуру та всю прокурорську систему. Після того як помічник Адамовського потрапив у фракцію Порошенка, Тедер почав відчувати тиск з боку правоохоронців. За його словами, протягом чотирьох-п'яти років на нього та його людей постійно тиснули через прокуратуру та міліцію. Йому телефонували з погрозами, нагадуючи про його дітей та сім'ю. Намагалися підкупити його працівників, щоб вони давали неправдиві показання. Деяким людям говорили, що вони більше не потрібні, але якщо вони підпишуть потрібні документи, то проблем не буде. Інакше їх чекали неприємності.
У березні Євгена Малєєва, одного з адвокатів, який представляв інтереси Тедера, затримали працівники прокуратури. За його розповіддю, його затримали о дванадцятій ночі на виході з офісу. Затримували працівники СБУ, прокурор Дрозд та слідчий Дніпровського райвідділу міліції Кацуб'юк. Його доставили в Дніпровську прокуратуру Києва. Перед допитом заступник прокурора Лисенко сказав йому, що він їм не потрібен, їм потрібні його керівники.
Допит проводив Лисенко, затримував Дрозд, обшук здійснював Соловей. Ці три прокурори – Лисенко, Дрозд і Соловей – утворили групу, яку наймолодший працівник прокуратури Артем Тендітний назвав у своєму телефоні «Лисі птахи». Саме ці «лисі птахи» подали до суду клопотання про арешт адвоката естонського бізнесмена. І саме під час судового засідання Тендітний необачно розкрив усі їхні хижі наміри.
Однак малоймовірно, що питання контролю над одним із найбільших торгових центрів Києва вирішувалося на рівні районної прокуратури. Група «лисих птахів» напевне виконувала вказівки зверху. Повідомлення про підозру адвокату Малєєву підписав прокурор Києва Сергій Юлдашев. Його перший заступник Олег Валендюк не міг не знати про цю справу. Саме його призначили керувати міською прокуратурою, коли звільнили Юлдашева. «Лисі птахи» почувалися впевнено під його керівництвом, поки не трапилася халепа в суді.
Коли журналісти запитали Валендюка, чи він знайомий з народним депутатом Грановським, той відповів, що знайомий з багатьма депутатами, включаючи його. На подальші запитання про частоту їхніх зустрічей Валендюк відмовився відповідати, запропонувавши направити запитання в прес-службу.
Грановський також підтвердив своє знайомство з керівником Київської прокуратури Валендюком. Однак на численні запитання про ситуацію навколо «Скай-Молла» він так і не дав коментарів, попри обіцянки.
Наразі неможливо на сто відсотків стверджувати, що Адамовський та Грановський чинили тиск на прокуратуру або підкупили її для захисту своїх інтересів у справі торгового центру. Однак один факт привертає увагу. З десяти законопроектів, поданих депутатом Грановським у Верховній Раді, п'ять стосуються прокуратури. Всі вони розширюють або посилюють права та повноваження цього органу. Законопроект номер 2665 відкладає на півроку реформу прокуратури, яка мала обмежити її права. Законопроект номер 2404 надає прокуратурі повноваження контролювати слідчих антикорупційного бюро.
Кругова порука між прокурорами, депутатами та суддями робить ці угрупування майже непереможними. Шістнадцятого липня в окружному адміністративному суді Києва мало відбутися слухання позову екс-прокурора Сергія Лисенка про незаконність його звільнення. Це той самий лідер групи «лисих птахів», який пропонував затримати людину на «районі». Тепер він намагається повернутися в прокуратуру через суд. І комусь він там дуже потрібний. Адже навколо ще залишається стільки власності, яку можна контролювати.