Напруженість у регіонах видобутку бурштину на Поліссі досягла критичної точки. Президент виділив силовикам два тижні на розв'язання проблеми нелегального промислу, однак ситуація лише загострилася. Копачі почали застосовувати нові методи опору – виставляють жінок та дітей попереду, штурмують об'єкти, що нагадує тактику військових конфліктів. Деякі експерти вважають, що настав час оголошувати антитерористичну операцію та залучати Національну гвардію.
Проблема незаконного видобутку бурштину на Рівненщині вперше привернула загальнонаціональну увагу торік, коли місцеві конфлікти переросли в масові бійки та перекриття доріг. Причина – мільйонні прибутки від нелегального промислу. Масштаби бізнесу вже набули промислового характеру, залучаючи тисячі людей. Бажання швидко заробити спричиняє все більше сутичок, і місцеві жителі розповідають про копачів, які назавжди залишилися в піщаних кар'єрах Полісся.
Цьогоріч конфлікти набули ще більшої інтенсивності. На початку року відбулася бійка за участі сорока міліціонерів та двохсот копачів, під час якої постраждало семеро правоохоронців. Лише з початку року правоохоронці відкрили 22 кримінальні провадження проти копачів за опір та побиття міліціонерів.
Заступник начальника відділу спеціальної міліції УМВС Рівненської області Андрій Запорожець вказує на корінь проблеми: «Цей кримінальний промисел підтримується місцевим населенням». Він наголошує, що без такої підтримки видобуток неможливий.
Два липня Президент втрутився у ситуацію. Він заявив, що жодна ділянка видобутку не працює без «криші» на рівні міліції, прокуратури, СБУ та районних адміністрацій. Президент дав силовикам два тижні на врегулювання ситуації. Відразу ж зросла кількість затримань копачів та скупників каміння, про які повідомляли міліція і прокуратура.
Однак через тиждень сталося нове масове заворушення. На цей раз у протистояння включилися жінки та діти.
Село Кам'яне розташоване за десять кілометрів від кордону з Білоруссю. Тут дислокуються як міліцейські, так і прикордонні підрозділи. Разом вони затримали групу людей, які їхали на тракторі з мотопомпою. Селяни стверджували, що збирали гроші всім селом на придбання помпи для гасіння торфовищ, які в цих місцях горять та тліють протягом гарячої пори року. Місцева жителька Віра Демидовець пояснила: «Купили помпу для того, щоб пожарі тушити. В нас же горять торфяники». Вона припустила, що можливо колись вони й копали б бурштин, але не в той момент.
Прикордонники розповідають іншу версію. За їхніми словами, вони помітили копачів під час розмивання ґрунту помпою за кілька кілометрів від державного кордону. Коли прикордонний підрозділ виїхав на місце, люди вже отримали попередження по телефону, зібрали обладнання та почали тікати на тракторі.
Трактор і помпу доправили на територію прикордонного підрозділу. Незабаром з'явилася група підтримки – близько сотні людей. Вечірній протест селян переріс у нічні заворушення зі спробою повернути техніку. Прикордонники розповідають про деталі сутички, яка закінчилася автоматними чергами.
Начальник відділення інспекторів прикордонного підрозділу Кам'яне Андрій Наумчук описав перебіг подій: люди били вогнегасником по воротам, потім був попереджувальний освітлювальний постріл. Після цього вони намагалися завалити ворота. Коли люди проникли на територію військового містечка, прикордонники почали стріляти вгору з автоматів. Наумчук розповідає про 23 постріли, зроблені в землю та в повітря.
Під час штурму вогнепальні поранення отримали 38-річна Віра та 23-річний Іван. Віра згадує: «Люди нападали, люди ж без нічого. Навіть палок ніяких не було. Вони стояли біля забора, поламали його. Вони ж без палок, без нічого».
Постраждала стверджує, що біля їхнього села бурштин не миють. Журналісти перепитали інших місцевих жителів. На запитання про миття бурштину в селі відповіді були суперечливі: одні говорили, що його немає, інші – що його взагалі не миють, бо його там нема.
Журналісти вирушили разом з прикордонниками на місце, де спостерігач помітив копачів з помпою. Там вони виявили характерні сліди видобутку бурштину – кола розмитого піску.
Роман Коваль, який очолює Інститут миру і порозуміння, займається вирішенням конфліктів між громадами разом з міжнародними організаціями. На його думку, після Майдану чутливість населення до насилля зменшилася, і сторони конфліктів набагато швидше переходять до насильницьких дій.
Деякі народні депутати не відрізняються від місцевих копачів своєю агресивністю. Своїми діями вони лише підвищують напругу та власні передвиборчі рейтинги. Експерти вважають, що подібні дії депутатів переслідують лише одну мету – популізм та здешевлений авторитет. Жоден силовий крок не веде до вирішення конфліктних ситуацій.
Селяни розробили нову тактику протистояння, яка нагадує недавні події на півдні України. Віра Демидовець розповідає: «Я стояла впереді. Там багато жінок стояло. То мужики: «Баби, ставайте вперед, вас стрілять не будуть»». Ця тактика використання жінок та дітей як живого щита нагадує висловлювання російського президента про те, що військові не будуть стріляти в жінок і дітей, які стоять попереду.
Щоб залагодити конфлікт, експерти пропонують вдаватися до перемовин та враховувати інтереси всіх сторін. Одним з можливих рішень є закон, який дозволить селянам легально мити бурштин. Такий законопроект уже пройшов перше читання у Верховній Раді, але депутати поки що не можуть дійти згоди щодо окремих пунктів.
Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв висловлює занепокоєння щодо двох норм законопроекту. Перша норма передбачає можливість створити комунальне підприємство, яке фактично перетвориться на місцевого монополіста. Друга норма стосується так званих бірж, через які має здійснюватися продаж бурштину. На думку Соболєва, той, хто захопить біржу, стане ще одним монополістом. Якщо ж одна й та сама група осіб контролюватиме і комунальне підприємство, і біржу, це створить «повний корупційний рай».
Народний депутат Василь Яніцький, співавтор законопроекту, заперечує критику. Він вважає, що в будь-якому рішенні можна знайти корупційну складову. На його думку, створення підприємства, підпорядкованого районній раді, де старательські артелі можуть працювати у своєму районі, є найкращим варіантом на сьогодні. Яніцський припускає, що протягом півроку-року депутати самі зрозуміють, що потрібно змінити в законі.
Тим часом кількість постраждалих від бурштинових конфліктів і заворушень продовжує зростати. У надприбутковий злочинний промисел втягнуті цілі регіони, а десятки мільйонів доларів успішно оминають державний бюджет.