Розслідування журналістів «Слідства.Інфо» виявило масштабну судову практику переслідування громадян за інформування про діяльність військових комісаріатів. Протягом періоду від лютого 2022-го до кінця жовтня 2024-го українські суди винесли вироки 57 особам, які розповсюджували у телеграм-каналах та вайбер-групах повідомлення про місцезнаходження та переміщення ТЦК.
Правоохоронні органи розглядають такі дії як сприяння ухиленню від військової служби. За версією слідства, люди, які отримували інформацію про розташування комісаріатів, мали змогу уникнути вручення повісток у певних місцях. Серед засуджених як адміністратори спільнот, так і звичайні учасники чатів та груп. Один із фігурантів навіть попереджав про ТЦК у приватному листуванні зі знайомим.
Аналіз судових рішень показує різноманітність способів розповсюдження такої інформації. Двоє осіб були засуджені за публікацію відеозаписів блокпостів з військовими на платформі TikTok. Ще один чоловік розмістив у січні 2024-го відеоматеріал про роботу ТЦК на Нивках у Києві на YouTube.
Сім вироків, винесених у жовтні 2024-го, дозволили журналістам детально дослідити судову практику. Один із засуджених, Віталій С. з Гайворона на Кіровоградщині, з травня 2024-го керував місцевим телеграм-каналом. Учасники цього каналу повідомляли про місця та час роботи ТЦК у Гайвороні та сусідніх населених пунктах, маскуючи такі повідомлення під метеорологічну інформацію.
Слідство стверджувало, що як адміністратор Віталій мав технічну можливість заборонити публікацію таких повідомлень та видалити користувачів, які їх розміщували. Однак він цього не робив, що, за версією обвинувачення, дозволило чоловікам мобілізаційного віку уникнути отримання повісток у певних місцях.
Інший засуджений, Микола А., був власником вайбер-групи «Повістки Снятин Косів р-н». Він особисто розмістив 15 повідомлень, у яких указував на місця роботи ТЦК. У налаштуваннях групи Микола приховав мобільні номери всіх учасників, що слідство розцінило як свідчення усвідомлення ним незаконності своїх дій та бажання уникнути викриття. Примітно, що сам Микола не був під загрозою мобілізації — за матеріалами справи, він студент денної форми навчання.
Адміністратори спільнот судяться не лише за власні публікації, а й за бездіяльність. У групі Миколи будь-хто з учасників міг залишати повідомлення про місця вручення повісток, а він як адміністратор їх не видаляв та не встановлював заборону на таку інформацію.
Покарання стосуються не лише керівників груп. Григорій А. з Ніжина на Чернігівщині потрапив під суд як звичайний учасник місцевої вайбер-групи, яка налічує близько 5 тисяч членів. Він відправив щонайменше 5 голосових повідомлень про місцезнаходження представників ТЦК.
Законодавча база для таких переслідувань — частина 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань. Закон встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Однак жоден із засуджених у жовтні 2024-го не отримав реального тюремного терміну. Суди в різних регіонах України застосували статтю 75 Кримінального кодексу, звільняючи обвинувачених від відбування покарання з випробуванням та встановлюючи їм іспитові строки. Це означає, що засуджені не потраплять до в'язниці, якщо впродовж встановленого періоду (від 1 до 3 років) не вчинять нових злочинів та виконуватимуть визначені обов'язки. Одному з фігурантів додатково присудили штраф у розмірі 170 тисяч гривень. Усі засуджені у жовтні визнали свою провину та висловили розкаяння.
Служба безпеки України регулярно повідомляє про затримання осіб, причетних до розповсюдження інформації про ТЦК. 30 жовтня 2024-го стало відомо про повідомлення про підозру ще шістьом людям з Прикарпаття, Дніпропетровщини та Львівської області.