Після втрати Криму Одеса стала критично важливою для України. Морський порт міста тепер обробляє щодня тисячі тон вантажів на експорт та імпорт. Одеська митниця перетворилася на найбільшу в країні, забезпечуючи близько тридцяти відсотків від усіх митних надходжень до державного бюджету, як пояснює Віктор Берестенко, заступник генерального директора Асоціації міжнародних експедиторів України.
У липні цього року на нараді Президента Петра Порошенка з керівниками обласних адміністрацій Міхеїл Саакашвілі озвучив серйозні звинувачення. Він стверджував, що на Одеській митниці діє корупційна схема за участі високопосадовців Міністерства Внутрішніх Справ. За його словами, працівники МВС без будь-яких достовірних підстав, спираючись на завідомо неправдиві заяви, порушували кримінальні провадження щодо незаконного підприємництва. Саакашвілі демонстрував перед камерами пачку документів, які мали підтверджувати його слова.
Президент особисто прийняв ці матеріали і передав їх заступнику Генерального Прокурора Давиду Сакварелідзе, попросивши надати відповідь протягом двох днів. У розпорядженні журналістів виявилося понад тридцять таких документів — так звані орієнтування, підписані у Головному Слідчому Управлінні МВС у Києві. Берестенко зазначив, що до Майдану подібні листи надсилалися виключно Службою Безпеки України, коли Одеський регіон курував Юрій Іванющенко.
Традиційно митниця в Україні перебуває під контролем СБУ, яка стежить за законністю на кордоні. Однак після революції сюди прийшло й МВС, яке також прагнуло впливати на портові потоки. З лютого по липень керівник Одеської митниці отримував орієнтування за підписами Григорія Мамки, начальника управління розслідування корупційних злочинів ГСУ МВС, його заступників Дмитра Бута та Андрія Полєна, а також інших працівників управління. Саме кримінальне провадження знаходилося під особливим контролем Генеральної Прокуратури.
Дмитро Бут пояснював, що розслідується зловживання службовим становищем працівниками митниці, які нібито пропускали деякі підприємства без проведення огляду, порушуючи митний контроль. За його твердженням, під час перевірок виявлено близько десяти мільйонів гривень доначислень.
Однак усі орієнтування були написані за однаковою схемою. Разом з компаніями, які нібито фігурували у кримінальному провадженні, правоохоронці вимагали від митників оформлювати вантажі десятків інших фірм виключно в присутності «обраних» працівників правоохоронних органів. На відео видно, як оперуповноважений сектору карного розшуку Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області Микола Дьомін перебував на митниці, але відмовлявся пояснювати причину своєї присутності.
Кирило Сенюков, брокер і голова спілки «Агенти з митного оформлення», розкрив механізм цієї схеми. Коли правоохоронці присутні, це означає, що товар піддається повному досмотру з розвантаженням і перепроверкою. Правоохоронці можуть розбирати вантаж на частини, шукаючи будь-які невідповідності, і затягувати цей процес на невизначений час — від кількох днів до місяців.
Підприємства втрачали не лише час, а й значні суми на утримання вантажу на митниці. Марк Гордієнко, керівник громадської організації «Рада громадської безпеки Одеси», описав подальший розвиток подій. Коли власник вантажу розраховував витрати, сума виявлялася величезною. Тоді йому робили просту пропозицію: за невелику винагороду — в середньому близько двох тисяч доларів за контейнер — усі проблеми зникали. За оцінками Гордієнка, така схема приносила не менше мільйона доларів корупційних грошей лише з Одеської митниці, які розподілялися по всій вертикалі влади аж до Києва.
Виконавчий директор компанії «ЗІМ Інтеґрейтид Шипінг Україна», філії великого ізраїльського міжнародного перевізника, звернувся до Президента, Міністра МВС та Голови СБУ. У своєму зверненні він описав угрупування з працівників ГСУ МВС та Генеральної Прокуратури, які вимагали від нього триста тисяч доларів за «вирішення питання». Олександр Голєнєв, представник компанії, підтвердив, що всі контакти здійснювалися через слідчу Елену Видринську, яка вела його справу. Він припускав, що вона не приймала рішення самостійно, а радилася з процесуальним керівником.
Видринська відмовилася розмовляти з журналістами по телефону, запропонувавши надсилати запити офіційно. Григорій Мамка спочатку категорично заперечив свою причетність до орієнтувань, заявивши, що він не уповноважений коментувати цю тему і не чув про те, що він ставив підпис. Однак коли журналісти прийшли до нього з камерою, він змінив позицію, запропонувавши звернутися до центру громадських зв'язків і пообіцявши надати інформацію.
Коли журналісти нагадали йому про його попередню заяву по телефону, Мамка спочатку заперечував, потім відмовився продовжувати розмову, попросивши не чіпати його.
Процес накопичення майна деякими працівниками ГСУ МВС викликає питання. Дмитро Бут, заступник Мамки, який також підписував орієнтування, задекларував у 2013 році лише тридцять чотири тисячі гривень доходу. Водночас він володів земельною ділянкою, житловим будинком площею сто вісімдесят квадратних метрів і автомобілем Фольксваґен Туареґ 2013 року випуску. Крім того, Бут продавав базу відпочинку в центрі Бердянської коси площею триста шістдесят квадратних метрів за майже півмільйона доларів. Оголошення про продаж було розміщене на одному з інтернет-сайтів.
Коли журналісти показали йому це оголошення, Бут спочатку заперечив, що виставляв такі оголошення і що це майно йому належить. Однак за кілька хвилин він перетелефонував і озвучив нову версію. За його словами, база відпочинку належить його батькам, а він допомагав їм у її продажу, оскільки вони були літніми людьми і боялися. Раніше база була оформлена на його ім'я.
Найцікавіше сталося наступного дня після публічної заяви Саакашвілі. Дмитро Бут надіслав на Одеську митницю ще одне орієнтування. Однак наприкінці документу він написав: «Приймаючи до уваги цей лист, просимо Вас не враховувати у подальшій роботі листи ГСУ МВС України, надіслані Вам до першого липня дві тисячі п'ятнадцятого року». Це викликає логічне питання: чи визнає Бут, що попередні орієнтування були незаконними і надуманими? Якщо так, то це фактично явка з повинною, і команді Сакварелідзе буде нескладно довести вину причетних осіб.