Тридцятикілометрова периферія столиці давно перетворилася на арену для амбіцій впливових осіб. Політичні діячі, державні чиновники та бізнесмени без вагань захоплюють прибережні території, знищують природоохоронні зони та вирубують лісові масиви заради нових приватних резиденцій. Серед таких осіб опинилася й родина Сергія Льовочкіна, людини, яку називають «сірим кардиналом» української політики та близьким соратником Віктора Януковича.
Ранішевідомо про земельні активи сестри цього впливового політика Юлії Льовочкіної у селі Козині, що здобуло широку известість. Однак розслідування виявило нові сліди присутності цієї родини за кілька десятків кілометрів від того елітного поселення. У цій місцевості ведеться інтенсивна вирубка лісу, на місці якого виростає котеджне містечко.
Місцевість розташована на межі між Києвом та Київською областю, у межах Гнідинської сільської ради. Територія, яка колись була лісовою, нарізана на приватні земельні ділянки, мов святковий пиріг. Будівельна активність найбільше зосереджена біля двох майже готових будинків, де робітники завершують зовнішні роботи та облаштовують прилеглі території. Місцеві жителі та робітники намагаються уникати розмов про власників цих об'єктів, миттєво закриваючи двері й ворота при наближенні сторонніх осіб.
Згідно з Реєстру майнових прав на нерухомість, дві земельні ділянки, де розташовані скромні котеджі, зареєстровані на ім'я Марії Терентіївни Льовочкіної. Їй же належить земля під третім будинком, який уже завершено і обнесено високою огорожею. Спільність власника всіх трьох ділянок видна навіть з номерів, що висять на парканах навколо кожного з будинків.
Марія Терентіївна Льовочкіна – єдина людина з таким повним іменем в Україні за даними відкритих телефонних баз. Вона походить із села Триліси неподалік Києва, де нині проживає у столиці. Раніше жінка викладала в одному з київських авіаційних навчальних закладів.
Пошуки походження цих земельних активів привели до цікавих зв'язків. Виявилося, що село Триліси у Фастівському районі мало особливе значення для Сергія Льовочкіна. Саме там він був прописаний, а місцеві жителі розповідають, що він навіть відбудував місцеву церкву. Його родичі, за словами селян, досі проживають у цьому селі.
Церкву для невеликого населеного пункту, розташованого за сотню кілометрів від столиці, Сергій Льовочкін збудував кілька років тому і особисто присутнім на її урочистому освяченні. За даними його декларації за 2011 рік, він вказав офіційним місцем проживання будинок номер 1 по вулиці Котляревського у Трилісах. Це той самий будинок, який місцеві називають оселею Марії Терентіївни.
Таким чином, на певний період Сергій Льовочкін номінально зареєструвався за адресою Марії Льовочкіної. Однак селяни стверджують, що жінка більше там не мешкає. Спроби отримати додаткову інформацію наштовхнулися на погрози.
Пошук Марії Терентіївни за її нинішньою адресою реєстрації в Києві – багатоповерхівка на Відрадному проспекті, 55 – виявився безрезультатним. Протягом кількох годин перебування біля будинку ніхто не відчинив двері.
Попри очевидний зв'язок між членами родини Льовочкіних, встановити точний ступінь їхнього родинства складно. Деякі ЗМІ називають Марію Терентіївну тіткою Сергія Льовочкіна. Коли журналісти запитали про це у самого нардепа, він спочатку заявив, що нічого про неї не знає. Після нагадування про спільну адресу реєстрації у Трилісах, він припустив, що це може бути співпадінням. На запитання про будівництво та земельні ділянки Льовочкін відповів, що йому про це нічого невідомо. Однак коли його прямо запитали, чи є Марія Терентіївна його родичкою, він визнав: «В мене є така родичка».
Ім'я Марії Терентіївни неодноразово з'являлося в дрібних земельних скандалах. Нове котеджне містечко – лише останній епізод її причетності до таких справ. Питання про те, хто і як виділив землю під масштабне будівництво серед лісу, залишається без відповіді. Земля розташована в межах Гнідинської сільської ради, представники якої заявили, що вони нею не розпоряджаються, і перенаправили запит до Бориспільської РДА. Та, у свою чергу, повернула запит назад до Гнідинської сільради.
Законодавство не забороняє приватизацію земель у лісових масивах. Тому встановити криміналізм у діях осіб, які виділили територію новим власникам, навряд чи вдасться. Проблема криється в діях нинішніх власників – хаотична вирубка лісу та зведення будівель, які не призначені для лісогосподарської діяльності.
Ймовірно, Гнідин настільки сподобався родині та партнерам Сергія Льовочкіна, що вони вирішили не обмежуватися трьома маєтками в лісі біля Бортничів і розширити свою присутність у самому селі.
У січні 2014 року, коли Євромайдан перейшов до найактивнішої фази, з однієї з київських лікарень викрадено двох активістів – Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Першому вдалося врятуватися, другий загинув. Його тіло зі слідами катування виявлено у Бориспільській лісосмузі на околицях Гнідина. На цьому місці встановлено пам'ятний хрест на честь загиблого Євромайданівця.
Цинізм ситуації полягає в тому, що за двісті метрів від цього хреста розташована закрита база відпочинку, побудована партнером екс-очільника адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна – Олегом Титаренком.
Нерухомість Титаренка включає три будинки відпочинку, будинок охорони, банно-оздоровчий комплекс та футбольне поле. Загальна площа нерухомості становить майже півтори тисячі квадратних метрів. З 2006 по 2012 роки Титаренко очолював Наглядову Раду банку «Кліринговий дім», який активно пов'язували з родиною Льовочкіних. Ці припущення підтвердилися, коли сестра екс-очільника адміністрації Юлія Льовочкіна стала офіційним акціонером цього банку.
Земельна ділянка, на якій розташована нерухомість Титаренка, займає майже 4 гектари. Колись тут були ліси, болота й піски. Гнідинська сільрада оцінила цю землю менш ніж у 80 тисяч гривень, спочатку здала її в оренду на 49 років, а потім продала фірмі «ТОН». Протягом багатьох років і донині співзасновницею та співвласницею цієї величезної земельної ділянки є Юлія Льовочкіна. Коли журналісти запитали її про це, нардепка відповіла, що дані застарілі, оскільки це було на початку 2000-х років. За її словами, вона мала інвестицію у селі Гнідин, кілька земельних ділянок, які потім продала.
Місцеві жителі називають цей об'єкт не інакше, як «баня Льовочкіних». Вони розповідають, що перед початком будівництва їм обіцяли зону відпочинку та ресторан. Зона відпочинку, хоча й для дуже вузького кола людей, була створена. Ресторан так і не з'явився.
Ця ситуація дивовижно нагадує історію з легендарним Межигір'ям Віктора Януковича, яке за офіційними документами також позиціонувалося як об'єкт рекреації. Однак рекреаційні послуги там отримувало лише дуже обмежене коло осіб. Схоже, незабаром така ж ситуація складеться й у Гнідині.