Харківський Національний університет радіоелектроніки пережив складний період після смерті ректора Михайла Бондаренка 1 вересня 2013 року. Міністерство освіти доручило виконання обов'язків ректора Наталії Лєсній, а заклад розпочав підготовку до виборів нового керівника. За словами Віри Правдик, заступника головного бухгалтера ХНУРЕ, голосування у квітні 2014 року проводилося відповідно до всіх встановлених процедур. У першому турі найбільше голосів отримав професор Валерій Семенець, який переміг і у другому турі.
Однак міністр освіти України Сергій Квіт своїм наказом скасував результати цих виборів. Пізніше вибори провели повторно, але й цього разу міністр не видав наказ про призначення переможця. Сам Квіт пояснював ситуацію тим, що вже другий раз результати виборів не призводять до підписання контракту з обраним кандидатом.
На третіх виборах у 2015 році брало участь сім кандидатів. За словами Ольги Шульгіної, начальника канцелярії ХНУРЕ, лідирували двоє: Валерій Семенець набрав 54,8 відсотків голосів, а Наталія Лєсна – 30 відсотків. Згідно з законодавством, міністерство мало укласти контракт з переможцем протягом місяця. Цього не сталося.
Міністр виправдовувався тим, що судовий наказ забороняє йому підписувати документ про призначення. До суду звернувся Геннадій Чурюмов, один із кандидатів, який набрав трохи більше 3 відсотків голосів. Чурюмов подав позов 11 червня, хоча термін для підписання контракту сплив 31 травня. Судове рішення було винесено пізніше – приблизно на півмісяця після цієї дати. Таким чином, виникло враження, що міністр передбачив судову заборону і навмисне затягував з рішенням.
Ольга Шульгіна повідомила, що колектив університету звернувся до міністра з листом, у якому просив надати пояснення щодо затримки. Відповідь була така: основанням для невидання наказу та неукладення контракту є судовий позов Чурюмова.
Відсутність ректора негативно вплинула на функціонування закладу. Професор кафедри біомедичної інженерії ХНУРЕ Ігор Прасол зазначив, що за цей період університет втратив багато позицій, зокрема значно скоротилася мережа його філіалів. Рейтинг ХНУРЕ стабільно падав щороку на один пункт. За даними СКОПУС, університет впав з 16-го на 19-те місце. Падіння рейтингу підтвердили й результати рейтингу «Топ-200». Це призвело до скорочення кількості студентів, зменшення державного замовлення та виникнення п'ятимільйонного дефіциту бюджету на той рік.
Тим часом, коли близько 150 співробітників запитували міністра про причини відсутності ректора, він призначив виконувачем обов'язків ректора Мурада Омарова, декана факультету підготовки іноземних громадян. Омаров був колишнім студентом ХНУРЕ, а згодом став бізнесменом. Він заснував три комерційні структури: «Харінвест-ВУЗ», яка нині належить громадянам Туреччини; «Хазар», що торгує їжею, включаючи поставки для ХНУРЕ; та «Адоніс», яка займається будівництвом, де Омаров залишається керівником. Сам він стверджував, що не займається бізнесом. Однак його призначення викликало неоднозначну реакцію в колективі. Професор, завідувач кафедри метрології та вимірювальної техніки ХНУРЕ Ігор Руженцев висловив сумніви щодо логічності цього рішення та висловив побажання, щоб у країні дотримувалися закону і рішення міністерства були обґрунтованими.
Омаров пробув на посаді ректора лише кілька годин. Його призначили вранці, а ввечері наказ скасували. Сам Омаров не образився на це рішення. Він розповів, що міністр запросив трьох різних людей з університету, провів з ними співбесіду, а потім вирішив призначити саме його. Однак через день міністр передумав і скасував наказ. Омаров зазначив, що він не може наказувати міністру, тому прийняв це рішення.
Тим часом професор Семенець оскаржив судову заборону на призначення ректора і виграв справу. Він вказав, що якби суд прийняв інше рішення, то це означало б скасування всіх рішень щодо виборів ректорів в Україні з 6 вересня 2014 року.
Однак залишалося невизначеним, чи насправді міністр призначить ректора. На жаль, ХНУРЕ не був єдиним університетом, де вибори ректора набули характеру складного конфлікту. Цього ж року були скасовані вибори в Одеському національному морському університеті. Міністр знову посилався на серйозні порушення, зокрема на те, що багато бюлетенів було пошкоджено через те, що їх заповнювали ручкою, яка лежала в кабінці для голосування, і чорнила зникали. Пізніше Квіт визнав, що був неправий у цьому рішенні.
Скасування статуту Національного авіаційного університету унеможливило проведення виборів і там. Міністр пояснював, що статут НАУ не відповідає законодавству і потребує негайної переробки перед проведенням виборів керівника.
Три вищі навчальні заклади, три різні ситуації, але один результат: вибори ректорів не привели до призначення ректорів. Університети залишилися без керівництва. Високопосадовці рідко визнають свої помилки, хоча Сергій Квіт зробив це у випадку з Одеським морським університетом. Однак таке визнання не вирішує проблему в цілому. Університет без ректора функціонує як компанія без директора – в умовах повного безладу.