Історія про те, як дороги гинуть під колесами, розпочинається з голосу розлюченої людини. Хтось наполегливо вимагає забрати машину, погрожує, кричить команди. Це не просто конфлікт – це відображення глибшої проблеми, яка охопила Миколаївщину.
Місто стало центром запеклої боротьби між владою та перевізниками. Влада намагалася встановити вагові комплекси для контролю за навантаженням фур – два рази за два місяці. Обидва рази перевізники їх демонтували. Навіть присутність міліцейського батальйону «Святой Миколай», залученого для охорони обладнання, не змогла зупинити знищення. Діалог між охоронцями та перевізниками красномовно показує безпорадність ситуації: охоронці отримали наказ не чіпати людей, а перевізники просто забирали ваги.
План влади був простим – регулювати потік вантажівок через вагові комплекси. Усі фури, які перевищують сорок тонн, повинні були сплачувати штрафи в євро. Перевізники категорично це відкидали.
Анатолій Мотика, директор одного з перевізницьких підприємств, називав це «сто відсотків корупційною схемою». За його словами, подібні комплекси працювали за часів Януковича, потім їх прибрали, але минулого року влада спробувала їх повернути.
Микола Тросиненко, лідер миколаївського «Народного ополчення», розраховував масштаби можливого збагачення: якщо кожного дня зупиняти сотні вантажівок і брати по двісті гривень хабара з кожної, то щодня можна було б зібрати від п'ятисот до шістисот тисяч гривень.
Миколаїв – це транспортний вузол, через який щодня проходять сотні тисяч тонн вантажу. Нескінченний потік перевантажених фур їде до портів. Наслідок очевидний: дороги руйнуються з жахливою швидкістю.
Перевізники запевняють, що вони не винні в деградації доріг. Але чомусь після ремонту на асфальті з'являються колії, а поверхня продавлюється.
Ярослав Захарченко, активіст ініціативної групи, спостерігав, як ідеальний стан доріг швидко погіршується. Він пояснює це температурним режимом: коли дороги розігріваються до п'ятидесяти градусів і вище, битум стає м'яким, як пластилін. Під колесами важких машин він деформується миттєво.
Статистика вражає: щодня через Миколаївську область проїжджає понад сім тисяч одиниць великовантажного транспорту, більшість – через обласний центр. Мільйони гривень, витрачені на ремонт доріг, пішли марно.
Євген Воловой, ще один активіст, описує ситуацію як лазейку, якою користувався весь великовантажний транспорт у період спеки. Результат – дороги вибиті, розбиті, знищені.
Юрій Гранатуров, міський голова Миколаєва, визнає це бідою міста. Миколаїв – фактично зерноперегрузочна столиця України. Цього року місцевий бюджет витратив понад мільйон гривень на ремонт доріг, якими їздять зернотрейдери. Але наприкінці сезону стане ясно, які проблеми виникли.
Міністерство інфраструктури провело розрахунки, які шокують. Цього року збиток від пошкоджених доріг у Миколаївській області складе майже мільярд гривень. Чиновник Мінінфраструктури Роман Хміль опублікував у Фейсбуці детальний розрахунок: на п'ять мільйонів тонн перевезеного зерна (це сто тридцять одна тисяча зернотрейдерів брутто вагою п'ятдесят п'ять тонн, нетто – тридцять вісім тонн) буде зібрано двадцять шість мільйонів гривень штрафів, а асфальту буде знищено на вісімсот вісімдесят мільйонів гривень.
Міністерство інфраструктури стверджує, що ситуація вже змінюється на краще. Міністр Андрій Пивоварський говорить про суттєве покращення в багатьох областях щодо вагового контролю, особливо в період спеки. Він відзначає, що виписується значно більше штрафних квитанків за перевищення норм.
Але на місцях реальність виглядає інакше. Миколаївська обласна держадміністрація та перевізники так і не знайшли спільної мови. Перевізники налаштовані рішуче. Вони погрожують заблокувати трасу, якщо губернатор не приїде розмовляти з ними. Один з них каже, що це лише початок, що вони зібралися за півгодини, а якщо зайдуть до адміністрації, їх ніхто не зупинить. Інший зауважує, що міліціонерів набагато менше.
У сусідніх Одесі та Херсоні ситуація не краща. В Одесі три вагові комплекси, але жоден не працює. У Херсоні є деякі результати: за два місяці виписали штрафів за перевантаження на тридцять три тисячі шістсот євро. Але деякі перевізники вагові комплекси просто ігнорують.
Один з найбільших українських зернотрейдерів, миколаївський «Нібулон», відверто ігнорує вагові комплекси. Ігор Криволап, начальник управління транспорту дорожної інфраструктури та зв'язку Херсонської обласної держадміністрації, повідомляє про сорок один акт, складений через відмову водіїв «Нібулону» заїжджати на вагові комплекси. Водії просто не відкривають двері.
Міністерство інфраструктури наполягає на більш рішучих діях. Один з чиновників поділився відео, знятим минулого тижня під час подорожі від Миколаївського порту до порту Південний. На ньому видно лише частину вантажівок, які їдуть південними дорогами. Деякі мають доварені борти, інші замість кузова використовують морські контейнери – все для того, щоб перевезти якомога більше вантажу. Саме тому ваговий контроль ставиться дуже жорстко. Потрібна впевненість, що всі ці автомобілі не порушують обмеження. При такій інтенсивності руху вантажівок, якщо вони ще й перевантажені, дороги будуть знищені не за роки, а за місяці.
Місцева влада розгублена. Вона не знає, що робити з зернотрейдерами. Один з активістів каже, що губернатору все одно, що він герой на відстані. Перевізники погрожують перекрити трасу на наступній сходці, якщо губернатор не приїде розмовляти. Інший відповідає, що губернатор не приїде – вони перекривали трасу минулої зими, але у губернатора не вистачило сміливості приїхати, він просто підставить людей у погонах.
Євген Воловой пояснює справжню мету встановлення вагових комплексів. Це не про те, щоб зібрати гроші на ремонт доріг. Гроші можна знайти іншими способами. Мета – змусити перевізників знизити брутто-вагу своїх вантажівок до норми, щоб вони перестали знищувати дороги.
Поки тривав конфлікт, сезон збору врожаю закінчився. І в плюсах залишилися великі зернотрейдери, які мають власний автопарк. Вони й раніше заробляли непогано. Торік «Нібулон» лише за перше півріччя отримав мільярд сто мільйонів гривень прибутку. Компанія «Прометей» цього року виручила дев'яносто п'ять мільйонів доларів.