Рішення, яке здивувало багатьох спостерігачів, постало фактом: одна з осіб, пов'язаних з оточенням колишнього президента Віктора Януковича, яка перебувала в санкційному списку Європейського Союзу та розшукувалася українськими органами, успішно оскаржила обмежувальні заходи. Європейський суд визнав, що підстав для санкцій недостатньо.
Європейська Рада прийняла рішення № 2014/119/CFSP від 5 березня 2014 року про введення обмежувальних заходів щодо певних осіб та організацій у зв'язку з ситуацією в Україні. Однак суд постановив скасувати ці заходи стосовно Андрія Портнова, колишнього заступника голови адміністрації президента. Крім того, Рада Європейського союзу зобов'язана відшкодувати власні витрати та витрати Портнова, тоді як Європейська комісія несе свої видатки.
Портнов довів свою невинність перед міжнародною спільнотою, спираючись на юридичні аргументи та, як стверджується, на повну некомпетентність українських правоохоронців. Після революції гідності та втечі Януковича до Росії Євросоюз на прохання України запровадив санкції проти екс-президента та його найближчого оточення.
Дарина Каленюк, директор Центру протидії корупції, пояснює природу цих заходів: «Санкції – це передусім політичне рішення. Це була політична відповідь ЄС на прохання Євромайдану та українських активістів заморозити активи Януковича за кордоном».
Олена Тищенко, екс-очільниця управління МВС по забезпеченню повернення активів, отриманих злочинним шляхом, розповідає про механізм дії санкцій: «Вони надавали нам час і можливість заморозити ці активи в Європі, поки ми готували власні кримінальні справи. Тому санкції вводилися на 6 місяців, а потім продовжувалися».
Євросоюз сформував «чорний список» діячів режиму Януковича у березні 2014 року на основі інформації з України. Від Києва вимагали конкретних доказів. Тищенко згадує: «Коли ми не подали кримінальні справи, ЄС почав запитувати, чи є у нас розслідування щодо цих осіб. Тоді з'явився лист, але насправді Союз уже тоді запитував, чи є проти них якісь справи».
Середж осіб, які цікавили Євросоюз, був і Андрій Портнов. Генеральна прокуратура України надіслала Раді ЄС лист за підписом колишнього заступника генпрокурора Олексія Баганця. У документі стверджувалося, що Портнов, очолюючи кафедру конституційного права Національного університету Тараса Шевченка, зловживав своїм становищем для вступу до вищої ради юстиції.
Баганець розповідав про розслідування: «Слідчі заявили, що він не працював завідувачем кафедри. Залучили спеціаліста, який вирахував, що за цей період він незаконно отримав 118, 120 або 180 тисяч гривень неправомірно нарахованої заробітної плати. Те, що він говорить про 800 гривень – його проблеми».
Портнов, з яким вдалося зв'язатися журналістам, впевнений у собі та критично ставиться до українського правосуддя. Він заявив: «Українські влади намагаються інкримінувати мені повністю сфальсифіковане і смішне підозрення, ніби я привласнив 800 гривень своєї власної заробітної плати як завідувач кафедри університету імені Шевченка. Це кінокомедія. 800 гривень – це 30 євро. Навіть голова суду в Люксембурзі запитував у представника ЄС, чи вважає він розкішшю вводити санкції за 30 євро».
Портнов подав позов до європейського суду не лише щодо санкцій, а й проти авторів листа з ГПУ – колишнього генпрокурора Махніцького та його заступника Баганця, звинувативши їх у фальсифікації документів. Згодом він відкликав претензії до Махніцького після його допису у Фейсбуку. Судова тяганина Портнова з Баганцем тривала й далі.
Баганець характеризує позов як маніпулятивний: «Подання позову до кримінального суду у Брюсселі – це маніпуляція, розрахована на отримання політичних дивідендів для піару».
Факт залишається фактом: окрім звинувачення у привласненні 800 гривень, ГПУ не змогла або не захотіла знайти на колишнього заступника голови адміністрації Януковича нічого серйозного, а розслідування не просунулося ні на крок.
Тищенко вказує на ширший контекст: «Портнов фігурує разом з Лукаш у справі про конституційний переворот та захоплення влади Януковича через рішення конституційного суду. Але йому не пред'явлена підозра, як і Лукаш. Це фактова справа. Він фігурує в багатьох інших справах, де особисто вчиняв тиск на суддів та державних службовців в інтересах вибудування корупційної вертикалі Януковича».
Портнов має власну версію причин потрапляння в санкційний список: «Це просто помста, помста від діючого президента України. Він стоїть за всіма цими смішними звинуваченнями, особисто глава держави. У нас є особистий конфлікт, і я вважаю, що він використовує кримінально-правову систему для сведення особистих рахунків».
Портнов відмовився розкривати деталі цього конфлікту. Колишні відповідальні за покарання діячів режиму Януковича висувають головні претензії прокурорам.
Тищенко наголошує: «Питання не в тому, що немає доказів. Питання в тому, що слідство по цих особах навмисно гальмується. Докази не збираються».
Рішення європейського суду матиме далекосяжні наслідки. Каленюк пояснює: «Це означає, що ЄС більше не буде так довіряти Україні. З санкційного списку лише 2 справи передані до суду – по Богатирьовій та ще одній. Якщо не буде показано прогрес у кримінальних провадженнях, про які вже проінформовано ЄС, то санкції в березні будуть зняті щодо наступної черги високопосадовців».
Сам Портнов передбачає ефект доміно: «На жаль, це рішення суду, коли вступить у силу, може допомогти й тим, хто реально причастен до хищення державних коштів. Українська влада мала це передбачити».
На сьогодні спостерігається контраст: з одного боку – гучні затримання Мосійчука і Корбана, які нагадують театральні вистави, з іншого – відверта байдужість і некомпетентність правоохоронців щодо колишньої влади, яка розграбувала країну, або ознаки виконання команди згори.
Тищенко висловлює занепокоєння: «Через зняття санкцій ми будемо все більше залишатися наодинці, і буде очевидною бездіяльність ГПУ».
Каленюк прогнозує: «Я передбачаю, що ця справа тільки починається, і ми ще з бюджету будемо платити Портнову шкоду».
З усього цього виникає питання про відповідальність. Відповідь однозначна: Генеральна прокуратура.