Трансформація миколаївської міліції в структури нової поліції супроводжувалася серйозними корупційними скандалами. Центральною фігурою у цьому процесі виявилася громадська активістка, яка мала значний вплив на кадрові рішення в обласному управлінні МВС.
Працівники відділу внутрішньої безпеки затримали цю активістку на гарячому. Її звинувачують у спробі отримати 300 доларів як винагороду за сприяння дільничному в розв'язанні його кадрового питання. Під час затримання жінка заперечувала звинувачення, стверджуючи, що гроші їй дав сам дільничний.
Затримана представляла громадську організацію «Народний люстраційний комітет» на ім'я Маргарита Лукьянова. Вона мала вільний доступ до кабінетів керівництва міліції та, за словами слідства, систематично впливала на прийняття рішень щодо кадрових призначень. За версією правоохоронців, вона не лише вказувала, кого і куди призначати, а й навіть давала поради щодо розслідування кримінальних проваджень. Посередницька діяльність була поставлена на промислову основу. Під час обшуку в активістки знайшли 40 тисяч гривень і міліцейські талони на паливо.
Громадські активісти звертали увагу на те, що Лукьянова часто з'являлася в золотих прикрасах, включаючи офіційні прийоми. За інформацією ЗМІ, вона мала безпосередній вплив на начальника обласного управління МВС Віталія Гончарова, який нині тимчасово очолює миколаївську поліцію. Разом вони проводили прийоми громадян, брали участь у відборі нової поліції та у переатестації працівників ДАІ, яку гучно запустив міністр Аваков у Миколаєві.
Прокуратура запевнила, що допитуватиме всіх працівників міліції, які були причетні до матеріалів з Лукьяновою. Однак керівництво новоствореної поліції заперечує причетність затриманої до переатестації, стверджуючи, що весь процес був чесним та прозорим.
Коли журналісти спробували отримати офіційний склад комісії, що відбирала ДАІшників у поліцейські, їм відмовили, посилаючись на те, що інформація про переатестацію становить публічну інформацію з обмеженим доступом. Громадські активісти критикували непрозорість процесу, зазначаючи, що люди не знають, з кого складається комісія, і наводили приклади, коли керівники призначали до комісій зручних їм осіб.
За даними журналістів, з 488 осіб, які пройшли до лав нової поліції, 105 – це колишні працівники міліції. Кандидатів без досвіду часто відсіювали. Один із кандидатів, який захищав країну в АТО протягом десяти місяців, розповідав, що під час переатестації психіатр запитав його про вживання наркотиків, стверджуючи, що всі, хто служив в АТО, починають їх вживати. Після цього йому більше не надходило запрошення.
Подібна ситуація повторилася під час переатестації працівників ОБНОНу. Серед членів комісії був Микола Пихтін, колишній головний міліціонер Миколаївщини. Його називають учасником схеми з дерибану соснового урочища «Маяк» на березі Південного Бугу. Замість того щоб зупинити цей злочин, він отримав там земельну ділянку, яку прокуратура намагається повернути державі. Тепер ця людина вирішує, хто гідний стати поліцейським.
Журналісти відзначали, що весь процес реформування під керівництвом Гончарова відбувається непрозоро. Люди, яких Департамент внутрішньої безпеки визнав непридатними до служби в поліції, все одно отримують посади в нових структурах.
У районах ситуація ще гірша. Керівниками призначають осіб з ганебним минулим. Так, нинішній начальник Вознесенського відділу поліції полковник Олег Маковський є фігурантом кримінальної справи прокуратури Миколаївської області. Його звинувачують у тому, що у 2012 році, перебуваючи на посаді заступника начальника Братського райвідділу міліції, він разом зі своїми підлеглими змусив власника 34 гектарів землі Віктора Різниченка передати цю землю.
За словами Різниченка, його привели до міліції, де показали йому кримінальний кодекс, назвавши його «Біблією», і погрожували, що якщо він не підпишеться, то його дочку вивезуть у ліс. Різниченко каже, що Маковський особисто пояснив йому причину уваги правоохоронців, сказавши, що у нього 34 гектари, а в людей немає навіть по гектару.
Після побиття та погроз чоловік більше року не наважувався дізнаватися про долю своєї землі. Згодом з подивом дізнався, що нині її орендує тесть Маковського – Петро Ляпало. На запитання журналістів про те, як земля опинилася в його родича, Маковський відповів, що не знає, оскільки це оформляв його тесть, а він не вмішувався в процес.
Новим начальником Братського відділу поліції призначили Олега Климіка. Невдовзі на нього подали заяву двоє безробітних мешканців Арбузинки, які у вересні поцупили дорожні металеві огорожі. Правоохоронці затримали їх на місці злочину.
За словами одного з підозрюваних, його привели до начальника міліції Братської, який сказав, що збиток складає 170 тисяч гривень і що за таку суму вже садять. Начальник запропонував не садити їх, якщо вони відшкодують збиток, спочатку назвавши суму 100 тисяч, а потім знизивши її до 50 тисяч до семи вечора.
Рідні затриманих за кілька годин зібрали потрібну суму. За словами потерпілих, вони передали кошти заступнику Климіка – начальнику слідства райвідділу Володимиру Морозову, який вивіз їх на службовій машині на вокзал, забрав гроші та висадив їх.
Адвокатка чоловіків Олена Петренко стверджує, що насправді вартість краденого була значно менша – близько 15 тисяч гривень, а не 170 тисяч, як було спочатку сказано. Переляканих злодіїв просто розкрутили на гроші.
Коли журналісти звернулися до начальника Братської поліції Олега Климіка, він заперечив звинувачення, офіційно заявивши, що вони не отримували ці кошти і що такого не було.
Громадський активіст і колишній працівник міліції Ігор Блошко переконаний, що реформу треба починати з відділів внутрішньої безпеки. На його думку, спочатку необхідно створити відділ внутрішньої безпеки з порядних працівників міліції, яким люди довіряють, щоб потім цей відділ займався подальшим реформуванням.
Органи внутрішньої безпеки могли б стати тим ситом, що пропустило б крізь себе незаплямованих працівників, залишивши без шансів темну каламуть корупціонерів. Однак замість нової поліції у Миколаєві формують стару міліцію з перевірених кадрів, які мають сумнівну репутацію.