Коли у 2014 році Наталія Яресько очолила Міністерство фінансів України, вона презентувала себе як керівниця з міжнародним досвідом, яка приносить із собою молоду команду без зв'язків з попередньою владою. Розповідь про чистий старт виглядала переконливо. Однак розслідування виявило, що реальність виявилася складнішою.
Оксана Маркарова, яка займала посаду заступниці міністра фінансів, мала довгу історію тісної співпраці з братами Андрієм і Сергієм Клюєвими. Ці братери входили до ближнього оточення Віктора Януковича та його сім'ї, а нині перебувають у розшуку. Цей зв'язок ставить під сумнів чистоту намірів реформаторської команди Яресько.
На запитання про знайомство з Маркаровою Яресько відповідала, що знає її з 1995–1996 років. Коли ж журналісти поцікавилися, чи була їй відома співпраця Маркарової з братами Клюєвими, міністр заперечила: «Я знаю, що в її фірмі були певні спільні інвестиції, але ні вона з ними не працювала».
Перші докази зв'язку Маркарової з Клюєвими сягають 2007 року, коли брати активно розширювали свою економічну мережу. Ключовою операцією стала приватизація Запорізького Заводу Напівпровідників, який згодом став основою для сонячної компанії «Актив-солар», яка отримувала значні кошти з державного бюджету.
За словами Антоніни Волкотруб, експертки ГО «Центр протидії корупції», Клюєви приватизували завод разом з бізнесменом Коганом, спочатку домовившись про розподіл 50 на 50. Однак брати використали махінації, щоб відібрати частку Когана, і в результаті контролювали майже 75 відсотків підприємства.
У цій операції брала участь компанія з групи ІТТ, яку впродовж 12 років очолювала Оксана Маркарова. Це підтверджує документ, підписаний тодішнім Генеральним прокурором Віктором Шокіним. У травні 2007 року ТОВ «КУА ІТТ – менеджмент» перевело на рахунок ТОВ «Силікон» 205 мільйонів гривень як попередню оплату за акції. Ці кошти були використані для придбання майже 75 відсотків акцій Запорізького Заводу Напівпровідників.
Пізніше, коли Генеральна прокуратура почала розслідувати приватизацію запорізького заводу як можливе розкрадання державного майна, Маркарова надіслала правоохоронцям лист, у якому заперечувала причетність своєї компанії. Вона стверджувала: «Група ІТТ не мала відношення ні до приватизації, ні до діяльності даного заводу». Однак ці аргументи не переконали міністра Яресько.
Другий канал зв'язку Маркарової з Клюєвими пролягав через «Актив-Банк». У 2013 році, коли український банківський ринок втратив привабливість для інвесторів, брати продали цей банк чоловіку Маркарової, Данилу Волинцю. Сама Маркарова увійшла до наглядової ради банку разом з Наталією Яресько, яка на той час уже очолювала Міністерство фінансів.
За оцінкою експертів, «Актив-Банк» був створений як установа для обслуговування бізнесів Клюєвих, видачі кредитів та проведення міжнародних транзакцій. Це не був банк для масового споживача – він мав вузьке коло клієнтів і отримав неофіційну назву «кишеньковий банк Клюєвих». Нині банк перебуває в стані ліквідації. Цікаво, що поруч з його колишнім центральним офісом розташувалося центральне відділення «Клірингового Дому» – банку, пов'язаного з іншою парою, близькою до Януковича, – Сергієм та Юлією Льовочкіними.
Третій факт, що підтверджує співпрацю Маркарової з Клюєвими, стосується «Укрпідшипника» – ключового підприємства братів. Після того як «Актив-Банк» став власністю чоловіка Маркарової, а вона сама разом з Яресько увійшла в його наглядову раду, банк продовжив обслуговувати це підприємство Клюєвих.
На офіційному сайті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку можна знайти інформацію про «Укрпідшипник». Депозитарною установою, яка надавала дані про підприємство, був саме «Актив-Банк». Це підтверджує й правоохоронець, який безпосередньо ознайомлений зі справою Клюєвих: «Актив-Банк фактично обслуговував «Укрпідшипник» та інші компанії Клюєва».
Сама Маркарова не заперечує цих зв'язків. У листі до Генеральної прокуратури вона визнала співпрацю з «Укрпідшипником» та Клюєвими через компанії групи ІТТ. Вона писала: «Серед клієнтів ІТТ є корпорація «Укрпідшипник», і Андрій Клюєв як фізична особа дійсно інвестував у декілька фондів ІТТ протягом 2011–2013 років, отримував дивіденди та потім вийшов з інвестицій».
Коли журналісти спробували розпитати Маркарову про ці факти, вона відмовилася розмовляти. Замість цього вона запропонувала звернутися до самої компанії ІТТ. Однак і там отримали відмову. Представники групи ІТТ стверджували, що серед тисяч позабіржових транзакцій було лише кілька угод з «Укрпідшипником» та кілька інвестицій від Клюєвих, які робили їх довірені особи. За їхніми словами, ці операції складали незначний відсоток від загального обороту компанії, тому їх важко кваліфікувати як серйозну співпрацю.
Попытка журналістів зняти будівлю, де розташований офіс групи ІТТ, супроводжувалася дивною сценою. Охоронець будівлі заперечував, що там знаходиться компанія, стверджуючи, що будівля порожня. Однак буквально за хвилину представниця ІТТ зателефонувала журналістам. На запитання про переїзд з адреси Борисоглібська, 3, вона почала розмову, але раптово розірвала з'єднання.
За п'ять хвилин після цього дзвінка журналістів набрали з Міністерства фінансів. Представник міністерства запитував, чи отримали вони відповідь на запит про ІТТ, і нагадував, що сама компанія також надіслала свій коментар.
Після тривалих спроб журналістам вдалося дозвонитися до самої Маркарової. На запитання, чи знайомі вона та її чоловік з братами Клюєвими та що їх поєднує, вона відповідала лаконічно: «Ну ми ж відповіли. Нічого не поєднує».
Наталія Яресько, начальниця Маркарової, також відмовилася розглядати факти. На запитання про співпрацю вона заявила: «Я знаю Оксану Маркарову дуже, дуже добре і я за неї…» Коли журналісти запропонували навести факти, Яресько відповідала: «Вона подала всі факти уже декілька разів. І в пресі, і в інших перевірках. Все чітко, все прозоро. Проблем там немає».
Повторний запит на ім'я Маркарової залишився без відповіді. Журналісти висловили здивування тим, що замість прокомментувати прості факти, заступниця міністра фінансів ховається від громадськості, повторюючи практику попередньої влади. Це ставить питання: чим же нова команда реформаторів відрізняється від своїх попередників?