Багатство Дмитра Фірташа, про яке ходять чутки, насправді має свої обмеження. За даними Reuters, він придбав українські хімічні заводи за кредити російського «Газпромбанку», але так і не повернув борги. Тепер ці підприємства перебувають у заставі у російської державної фінансової установи, контрольованої Кремлем. Проте у газового олігарха є альтернативна стратегія – великі земельні угіддя на західних теренах України, оформлені на близьких родичів. За словами поінформованих осіб, там панує унікальний клімат, сприятливий для вирощування томатів.
Синьків – село на Тернопільщині, де народився Дмитро Фірташ, одночасно став одним з його найбільших інвестиційних проектів за останнє десятиліття. Документи реєстру майнових прав, до яких мав доступ «Слідство.Інфо», містять 39 сторінок, де перелічені численні об'єкти, якими розпоряджається це впливове сімейство.
Місцевість на Тернопільщині часто називають українською Швейцарією. Дністерський каньйон входить до переліку 7 чудес України. Середземноморський клімат, унікальний для цього регіону, створює сприятливі умови для культивування фруктів та овочів. Саме тут мільярдер Фірташ розбудував один з найбільших тепличних комплексів на європейському континенті.
У 2012 році на відкриття цього об'єкта прилетів тодішній прем'єр-міністр Микола Азаров. Місцеві жителі чекають повернення олігарха з нетерпінням, навіть більшим, ніж очікування на приїзд спецпризначенців Авакова в Борисполі.
Фірташ сам говорив про це: «Я ніколи не втрачав зв'язку з тими, з ким я виріс». У Синькові його називають Дмитром Васильовичем і з вдячністю розповідають про його внески в розвиток села.
Місцеві жителі перелічують те, що він профінансував: амбулаторія, будинок культури, відреставрована церква, школа. Один з мешканців зазначив, що Фірташ міг би просто ігнорувати село, витрачаючи гроші на розкіш на Мальдівах чи Багамах, але замість цього вкладав у розвиток місцевої громади.
Фірташ також побудував бенкетний зал неподалік від міськради, де висить його портрет. Церква, школа, дитячий садок, дім культури – це лише частина об'єктів, на які він витрачав як власні, так і державні кошти. У школярів він став прикладом для наслідування, а для старшого покоління – предметом гордості. Якби тут встановили пам'ятник йому ще за життя, ніхто б не здивувався.
Місцеві жителі підкреслюють, що саме він, магнат, народжений у селі, вирішив зробити такий подарунок громаді за власні кошти.
Пан Василь, військовий пенсіонер з Чорткова, навіть залишив сім'ю в рідному селі, щоб жити у Синькові. На запитання про якість життя він відповідає: «Звичайно». Він також зауважує: «Я бачу, що тут Фірташ все контролює». І додає: «І молодець, молодець, і слава богу! Без нього тут ніколи б не було асфальту. Село б вмерло».
Одна з місцевих жінок добре пам'ятає молодого Фірташа, коли він ходив до школи разом з її сином. Вона навіть працювала в школі та згадує, що він часто отримував покарання за неслухняність.
Але поряд з теплими спогадами про хлопця існують і гірші спогади про олігарха, який приватизував значну частину села. Одна з жінок розповідає про знесення будинків: «Тут одну хату знесли, потім знесли другу, і жінка так страшенно плакала, що її звідси виселили і вона померла».
Мати Фірташа, Марія Григорівна, розповідає про його характер: «Він був дуже щирий з дитинства і залишився таким. Тоді інвестував у ігри. А тепер інвестує в більше». Вона сама активно розпоряджається його інвестиціями. На її ім'я оформлені земельні наділи, нежитлові приміщення, будинки та квартири у Синькові, Заліщиках, Тернополі та Чернівцях.
У Синькові, де розташовані 40 гектарів сучасних теплиць компанії ДФ Ґруп, матері Фірташа належить ще близько 100 гектарів землі – це еквівалент 100 футбольних полів. Крім того, у Фірташів там 8 будинків загальною площею майже дві тисячі квадратних метрів.
Марія Фірташ також володіє двома відпочинковими будиночками під номерами 35 і 14 у заповіднику в Касперівцях на березі Дністра. Раніше ці споруди належали державному товариству мисливців та рибалок. Один з охоронців комплексу повідомляє, що Фірташи здають ці будиночки в оренду.
Один з місцевих жителів згадує про період, коли там працював утемер: «То база утемерівська. І ті два роки, коли утемер тут продавав все, то тут робилось, що хотілось».
Загальна площа двох будинків становить 1800 квадратних метрів, але місцеві припускають, що сусідня споруда під номером 22 також належить Фірташам. У тернопільській регіональній екоінспекції констатують, що реконструкція будинків у природоохоронній зоні була незаконною.
Михайло Онищук, старший держінспектор, пояснює: «Якщо ви проводите реконструкцію, ви маєте її узгодити. На той час було Тернопільське обласне Управління охорони навколишнього природного середовища. Вони цього не зробили».
Розширення володінь на малій батьківщині відбувалося поступово, але темп різко прискорився під час Євромайдану. 2 грудня 2013 року, одразу після подій на Банковій, записи в реєстр вносилися чотири рази. Щоразу Марія Фірташ приватизовувала по 2 гектари. З 1 листопада по 31 грудня 2013 року – напередодні втрати влади Януковичем – Фірташі оформили на себе сімнадцять об'єктів нерухомості!
Цікаво, що абсолютну більшість цих угод узаконив один нотаріус – Сергій Лютий у Заліщиках. Його офіс розташований на вулиці Степана Бандери, 15 – це адреса універмагу площею дві з половиною тисячи квадратних метрів, приватизованого Марією Фірташ. Коли ми спробували дізнатися деталі цих правочинів, пан Лютий категорично відмовився коментувати.
Нотаріус заявив: «Я жодного юридичного права розголошувати будь-які моменти цієї справи не маю».
Ми запитали його про перевірки. Влітку МВС України оголосило про арешт майна Фірташа. До переліку потрапили квартири його першої дружини Марії на вулицях Шовковичній та Паторжинського в Києві. Але у Синькові правоохоронці нічого підозрілого не знайшли, за словами Лютого.
Нотаріус сказав: «Слава Богу, ці перевірки відбулись. Всі правові акти визнані чинними. Повірте, в таких справах підхід до документів має бути достеменний».
У синьківській сільраді ми спробували з'ясувати, скільки майна загалом приватизовано Фірташами і який реальний прибуток отримало село від цього. Секретаря сільради Галину Мудрак це питання здивувало.
Вона відповіла: «Прибуток он самі побачите, який прибуток село отримало, ви самі проїдетеся і побачите».
Селяни з нею згодні. На запитання про сусідство з Фірташами вони відповідають: «Так! Он видите, які в нас дороги?»
Але насправді масштаб меценатства олігарха дещо перебільшений. Ідеальну дорогу, якою так пишаються селяни, фінансував не Фірташ, а бюджет України. У березні 2013 року держава вкладала 64 мільйони гривень у сільський автобан. Вартість одного кілометру дороги перевалила за шість мільйонів гривень – це майже вдвічі дорожче за поточний ремонт міжнародної траси Київ-Ягодин. Крім того, дорогою користуються не стільки синьківці, скільки тепличний комплекс, що належить матері Фірташа.
Місцеві жителі жартують: «Всі діти з маленька в селі мають що до роботи, так і тут. Перший інститут – пасовисько. Другий інститут – це помідори».
Місцеві «помідори», за словами Марії Фірташ, її син запам'ятав надовго.
Тут розташовані 40 гектарів найсучасніших теплиць Дмитра Фірташа. На противагу цим гігантам маленькі господарства місцевих мешканців виглядають скромно.
Поки одні мешканці Синькова молять на теплиці Фірташа, місцеві зазначають: «На теплиці – то ж не тільки синьківські, Кулорівка, Шупорка і це все він возить на роботу і з роботи. Їде два автобуси».
Інші місцеві вже відчули їхню небезпеку на собі. Один з них розповідає: «Люди падають там у тій теплиці від тої хімії. Формаліном кроплять ночами, і люди труяться, бо не мають навіть де копійки заробити».
На запитання про оплату праці він відповідає: «Там платять дві тисячи на місяць, то це що, зарплата?»
Дмитро Фірташ ще має куди розвивати свій бізнес. Останню ділянку площею 15 гектарів його мати приватизувала 19 листопада цього року. У рідному Синькові олігарха чекають з нетерпінням, а увагу закордонних правоохоронців до його сумнівних оборудок називають політичною розправою. Якщо Фірташа все ж таки пустять в Україну, дістатися на малу батьківщину йому буде легко – там справді гарна дорога.