Артемівський суд переповнений людьми з жовто-блакитними та червоно-чорними прапорами, активісти «Правого Сектору» займають чергу, щоб потрапити до залу. Причина такої уваги – справа харківського активіста Олександра Ружанського, відомого з часів Майдану, але справжню всеукраїнську популярність він здобув після того, як публічно викрив військового прокурора сил АТО.
Ружанський розповсюджував інформацію про матеріальні статки військового прокурора. Він писав про квартиру площею 488 квадратних метрів у елітному комплексі Києва, два паркінги вартістю по 30 тисяч гривень кожен. Активіст критикував військову прокуратуру протягом півроку, звертаючи увагу на дорогі автомобілі, якими користувалися слідчі. Він публікував фото Субару-Форестера, на якому приїжджали працівники військової прокуратури, і ставив запитання про те, як слідчі з офіційною зарплатою у шість тисяч гривень можуть дозволити собі утримання такого авто.
Ружанський наголошував на суперечності: проти військового прокурора Костянтина Кулика національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження, однак люди, які йому підпорядковуються, намагаються звинувачувати його самого.
З 21 вересня 2015 року Ружанський переховувався від органів досудового розслідування. Його підозрювали у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю і скоєно в стані алкогольного сп'яніння. Він нібито звільнився з армії за станом здоров'я.
Військова прокуратура кваліфікує його як правопорушника, якому загрожує сім років ув'язнення за хуліганство зі стріляниною. Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що Ружанський не брав участі в бойових діях і використав свій нерозтрачений бойовий запал для розпивання спиртних напоїв у військовій формі в нічному кафе, а потім у вуличній бійці.
Щоб розібратися в деталях, журналісти вирушили до Краматорська. Заступник військового прокурора АТО Ярослав Домбровський запросив їх, обіцяючи розповісти все і показати сослуживців Ружанського, а також самого Кулика, якщо той буде на місці. Він наголошував на відкритості військової прокуратури.
Найбільший скандал в історії військової прокуратури АТО розпочався у кав'ярні «Арка», розташованій менше ніж у сотні метрів від міліції та самої прокуратури. За версією Ружанського, на нього напали двоє місцевих, налаштованих сепаратистськи. Він побіг до своєї військової частини, розташованої за кілька десятків метрів, узяв травматичний пістолет, але навіть зброя не врятувала його від жорстокого побиття.
Однак учасник сутички Валерій Євстігнєєв розповідає іншу історію. За його словами, Ружанський першим вистрілив йому в живіт з відстані близько десяти метрів. Куля застрягла в тілі і була видалена хірургічно. Потім Ружанський вистрілив у товариша Євстігнєєва, але промахнувся. Розвернув пістолет на самого Євстігнєєва і влучив йому в голову. Євстігнєєв наголошує, що його врятувала лише випадковість, адже вдома у нього тримісячна дитина. Коли Ружанський спробував вистрілити ще раз в живіт, пістолет заклинило. Євстігнєєв нанес йому три удари в обличчя, після чого той упав, і пістолет відлетів в один бік, а сам Ружанський – в інший.
Криміналістична експертиза дещо розходиться зі словами постраждалого. За висновком судово-медичної експертизи, було одне ранення в живіт, знайдена одна гільза. Адвокат Ружанського Анатолій Рябошапка стверджує, що це відповідає версії його клієнта.
Військова прокуратура АТО скористалася цією заплутаною історією. Версія про невинність бійця навіть не розглядається. Затримання було жорстким. Дружина Ружанського Марина розповідає, що його затримали одинадцять людей, і він не міг чинити опір, тим більше що спав. Його мати Лідія описує сцену затримання: вона бачила сина на колінах з руками позаду, весь у крові.
У родини Ружанських двоє дітей. Молодшій всього чотири місяці. Марина не знає, як пояснити дванадцятирічній дочці, яка може прочитати в Інтернеті про справу батька, що він не винен ні в чому, що він герой, але повинен сидіти в тюрмі.
Ружанський переконаний, що його затримання – це помста військової прокуратури. Він неодноразово викривав військового прокурора АТО Костянтина Кулика, від чого той не пройшов відбір до Антикорупційної прокуратури. Численні квартири та люксові джипи – типовий спосіб життя українського прокурора, який Кулик ніяк не може пояснити.
Коли журналісти запитали Кулика про джерело його статків, той відмовився розмовляти. На запитання про те, як державний службовець і військова людина може дозволити собі такі видатки, Кулик відповів, що журналісти займаються виконанням замовлення за гроші, і не буде коментувати цей предмет.
Не лише журналістам цікаво, звідки в військового прокурора сил АТО сірий восьмициліндровий позашляховик Ленд-Ровер. Раніше цей автомобіль належав Ірині Німець. За збігом обставин, це та сама жінка, яка нині є співвласницею квартири на вулиці Жилянській, 59, яку прокурору Кулику подарували влітку попереднього року.
Квартира Кулика площею 260 квадратних метрів розташована на 13 поверсі. Його сусідка – рідна мати, яка придбала квартиру ще у 2011 році. Мамина двокімнатна квартира площею 153 квадратних метри обійшлася у 801 тисячу гривень. У цій квартирі також живе Ірина Німець. Прокурор Кулик, згідно з адресою, яку він вказав у судовому позові до комісії Антикорупційної прокуратури, також проживає там. В судах Ірина Німець з'являється разом з матір'ю прокурора. Видно, що Костянтин Кулик і пані Ірина – дуже близькі люди.
На відміну від прокурора, Ірина Німець не приховує своїх статків. У неї новенький Ленд-Крузер 2015 року з іменними номерами «Німець», вона їздить на Мерседесу. Вона відвідує спорт-клуб «Царський», де річний абонемент коштує від 40 до 75 тисяч гривень. Вона демонструє новенький офіс у щойно збудованому елітному центрі «Central Park».
Ірина Німець займається індивідуальним пошивом одягу на замовлення і ні в чому собі не відмовляє. Окрім спільної власності з прокурором АТО на вулиці Жилянській, 59, окрім офісу на вулиці Івана Кудрі, 7, вона має ще й новенька квартиру у новобудові на вулиці Саперно-Слобідській, 25.
Прокурор сил АТО Костянтин Кулик на рахунок цих квартир не хвилюється. Коли його запитали, чи це неправда, він відповів, що займається виконанням замовлення за гроші, і не буде коментувати. Щодо інформації про його квартири, він порадив звернутися до прес-служби Генеральної прокуратури, де проведено службове розслідування, результати якого можна отримати.
Однак результати вже оголосив голова Луганської обласної адміністрації Георгій Тука у своєму Фейсбуці. Він написав, що слідство вийшло на організацію наркотрафіку, але стикається з шаленим спротивом. Він мав на увазі звинувачення, які летіли на адресу військового прокурора АТО Костянтина Кулика. За його словами, виток інформації був організований ззовні. Службова перевірка не виявила жодних ознак корупційних дій у військовій прокуратурі АТО.
Виходить, що прокурор з річною зарплатою у 130 тисяч гривень шикував на заздрість наркобаронам, з якими воює. А ті, хто називає такий спосіб життя корупцією, чекають сюрпризу, як і Олександр Ружанський, якому шиють не лише хуліганство.
Заступник військового прокурора АТО Ярослав Домбровський пояснив, що справа дещо складніша і виходить за рамки простого хуліганства, оскільки розглядається ширше і пов'язана з боротьбою з тероризмом.
Статки військового прокурора АТО мають перевіряти у національному антикорупційному бюро. Однак у намічений термін, 15 січня, звіт так і не було оприлюднено. Водночас з'явилася пропозиція продажу квартири на вулиці Жилянській, 59, яка повністю збігається з другою прокурорською квартирою. Ціна – десять з половиною мільйонів гривень. Можливо, саме тому перевіряльники нічого не знаходять.
Тим часом Олександр Ружанський святкує своє п'ятдесятирічча за гратами.