
Харківське будівництво, яке тягнеться вже майже десять років, стало символом розчарування для десятків людей, які вклали в нього свої заощадження. Інвестори, сподіваючись на власне житло, передали свої кошти через банківський фонд фінансування будівництва до компанії «Інтернаціоналіст-1». Однак будинок так і не був завершений, а сама будівельна організація тепер перебуває у процесі самоліквідації.

Один з інвесторів, Стефан Якімов, розповідає, що у 2006 році уклав договір безпосередньо з «Укрсоцбанком» через фонд фінансування будівництва. Він сплатив сто відсотків вартості своєї майбутньої квартири. Коли зрозумів, що будівельні роботи не ведуться, почав вимагати повернення грошей. Однак банк відмовив, посилаючись на те, що всі претензії слід адресувати будівельній компанії. За той час, що минув, Якімов міг би придбати інше житло на ці кошти.


Інша інвесторка, Олена Місніченко, описує схожий сценарій. Вона оформила договір, сплатила гроші та отримала запевнення у успішному завершенні проекту. Через рік її попросили продовжити договір, оскільки, як їй сказали, будівельна компанія не встигала з графіком. Вона погодилася, але потім настала повна тиша.

Проте найцікавіше почалося з особливостей платежів. Місніченко розповідає, що замість однієї суми їй запропонували розбити платіж на кілька частин – близько сорока п'яти копійок на день, що в результаті складало сім або вісім окремих платежів. Така схема видається дивною, адже бізнесмени зазвичай не відмовляються від грошей. Однак така розбивка платежів могла мати на меті приховати операції від фінансового моніторингу та уникнути звітування перед податковими органами.

Паралельно зі своєю основною діяльністю «Інтернаціоналіст-1» виконував будівельні роботи для інших підприємств. У період 2006–2008 років компанія отримала платежі за виконані роботи для Люботинського заводу «Продтовари» на суму майже 22,5 мільйонів гривень, що еквівалентно приблизно 4,5 мільйонам доларів за тодішнім курсом.



Попитання про характер цих робіт залишилися без відповіді. Під час спроби зв'язатися з директором заводу секретарка пояснила, що документи десятирічної давнини навряд чи збереглися, а серед нинішніх працівників ніхто не працював там у той період. Коли журналісти спробували відвідати завод особисто, з воріт вибіг молодик, який напав на знімальну групу, лаючись і погрожуючи.


Відстежити рух коштів від «Інтернаціоналісту-1» виявилося можливим. Гроші переводилися на рахунки фірм, зареєстрованих за неіснуючими адресами: ПП «Етра Буд», ТОВ «Еліт.ТД», ПП «Альтіс-ТМ» та «Мадді Інтернейшнл». Правоохоронці припускають, що це може бути випадком відмивання коштів.

ПП «Етра Буд» нібито розташовується в селищі Рогань на вулиці Харківській, 3. Однак там цієї фірми немає, а про її засновницю Сафонову Ірину Анатолївну ніхто не чув. Аналогічна ситуація з іншими компаніями. У селищі Липці на вулиці Пушкінській, 20, розташована будівля колишнього дослідного заводу, де зараз працює лише сторож. Фірми «Мадді Інтернейшнл» та «Альтіс.ТМ» там не існують. Місцеві жителі згадують, що податківці вже приїжджали сюди в пошуках цих компаній, але не знайшли їх, і вони були виключені з реєстру.
Засновник будівельної компанії Андрій Гончаренко, якому вдалося дозвонитися, розповідає свою версію подій. Він стверджує, що особисто вклав у цей дім 600 тисяч доларів своїх власних коштів, коли став одним з учредителів проекту на етапі першого поверху. Гончаренко наголошує, що він не просто інвестор, а власник будинку, і зазначає, що щодо цього об'єкта були кримінальні справи, які перевіряли прокуратура та слідство. До того, як зайнятися будівельним бізнесом, Гончаренко працював у обласній податковій адміністрації.
На тлі цих подій деякі інвестори вже встигли постаріти. Ірина Бондаренко, одна з них, розповідає про те, як змінилися життя людей за час очікування. За період будівництва деякі інвестори пішли з життя, народилися діти та онуки. Її внучці вже шість років. Квартира була придбана для молодої сім'ї, яка тоді чекала дитину. Сьогодні той дитина – інвалід, а сім'я змушена орендувати житло, щоб вирішувати свої життєві проблеми.
На цей момент гроші інвесторів зникли, будівельна компанія перебуває у процесі ліквідації, а кримінальні справи закрито. Слідство повідомляє заявникам, що їхніми коштами ніхто не заволодів шахрайським способом. Усе, мовляв, було зроблено законно.