Розслідування журналістів виявило масштабні зловживання в Товаристві Червоного Хреста України, де деякі працівники перетворили гуманітарну допомогу на джерело особистого прибутку. 13 січня видання "Слідство.Інфо" опублікувало матеріал про цю проблему, що спровокувало офіційну реакцію організації.
На своєму веб-сайті Товариство Червоного Хреста України оголосило про проведення комплексної перевірки за фактами, викритими журналістами. Керівництво висловило повагу до розслідувачів, обіцяючи детально розібратися з усіма твердженнями. Юрист організації Олег Михайлов навіть запропонував у прямому ефірі телебачення здійснювати перевірку спільно, запевняючи, що вони готові залучити будь-яких фахівців і журналістів для максимально відкритого процесу.
Уже наступного дня журналісти разом з групою волонтерів отримали доступ до столичної філії організації. На місці перебували керівники всіх районів столиці, і перевірка розпочалася. Однак вже на цьому етапі стало очевидно, що процес був організований як перехресна перевірка, де люди, підозрювані в корупції, перевіряли один одного. Волонтер Михайло Тульський описав цю ситуацію як абсурдну: десять голів районів перевіряли чужі документи, але самі перебували під підозрою.
Перші ж невідповідності виявилися у документах про передачу зубної пасти. Волонтерка Божена Маковська порахувала кількість тюбиків, які надійшли до Солом'янської організації: 3 тисячи 672 штуки. Однак у ведомостях і актах передачі значилося, що людям видали 3 тисячи 864 штуки. Голова Солом'янської організації спочатку запевняла, що якихось ведомостей не вистачає, тому цифри можуть бути неточними. Наступного дня вона повідомила, що після нічного перерахунку всі числа нібито зійшлися.
Перевірка документів про отримання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеними особами виявила ще більш серйозні проблеми. Журналісти взяли списки з адресами у Києві, де нібито мешкають переселенці, і почали перевіряти. Першої ж адреси з переліку просто не існувало. Волонтер Тульський зателефонував на адресу Заломова, 15 і запитав про будинок 15-Б. Мешканець відповів, що такого будинку немає, оскільки Заломова, 15 — це приватний дім, і жодних літерних позначень там не існує.
По п'ятьом іншим адресам телефони не відповідали. Шоста адреса виявилася адресою кафе. З усіх людей, яким журналісти дзвонили, лише один чоловік підтвердив, що отримував гуманітарну допомогу від Червоного Хреста.
Паралельно з перевіркою документів журналісти спілкувалися з головами районних організацій, дізнаючись про долю їхніх підлеглих, яких було виявлено під час торгівлі гуманітарною допомогою. Коли журналіст запитав у Валентини Романюк, голови Деснянської районної організації, чи вона знала про те, що її працівниця Тамилла продавала гуманітарку, та чому та продовжує працювати, керівниця спочатку відповідала односкладно. Потім журналіст запропонував викликати Таміллу на розмову. Романюк погодилася, але перед камерою розмовляти з підлеглою категорично не хотіла, посилаючись на необхідність піти в туалет. Жінку так і не привели на зустріч.
Подібна ситуація сталася зі Світланою Соляник, почесним донором і керівником первинної організації на заводі "Артем", яка продавала людям шоколадки з мармеладом та іграшки. Коли голова Шевченківської районної організації Наталія Пономарьова спробувала викликати Соляник на розмову перед камерою, та відповіла, що не може приїхати, оскільки перебуває на виробництві. Пономарьова обіцяла звільнити свою підлеглу, але під час розмови з журналістами визнала, що Соляник працює зі спонсорами самостійно і не звітує перед нею. На запитання, що робити в таких випадках, керівниця відповіла, що потрібно звільняти людину від обов'язків і переобирати, і що вона це зробить, оскільки Соляник паплюжить репутацію Червоного Хреста.
Після першого телевізійного сюжету до журналістів звернулася колишня працівниця Оболонської районної організації Ірина. Вона розповіла, що в організації існує план щодо збору певної суми грошей на рік, і товари, які надходять від спонсорів, розповсюджуються серед населення. За її словами, безпосередньо цим займалася голова Оболонської організації Лариса Кирієнко. Кирієнко відкинула ці звинувачення, стверджуючи, що Ірина була старшою медсестрою, з якою вони розійшлися не дуже добре, що та неправильно вела документацію і мала проблеми з алкоголем. На запитання, чи Ірина брехала про продажу гуманітарної допомоги, Кирієнко відповіла, що та неправильно трактує ситуацію. Коли журналіст запитав, як можна по-іншому трактувати продаж гуманітарної допомоги, керівниця заявила, що Червоний Хрест — це благодійна організація, яка збирає членські внески від людей, які хочуть їм допомогти.
Після більш ніж двох годин спілкування з головами районних організацій і перевірки документів представники Червоного Хреста припинили процес. Волонтерам повідомили, що час розходитися. Волонтерка Анна Бурдиляк зазначила, що їм не дали можливості перевірити ведомості щодо "Кока-коли" та чипсів, оскільки вже була 6 година вечора, і вони запланували продовжити перевірку наступного дня.
Однак наступного дня журналістів і волонтерів уже ніхто не допустив до офісу. Михайло Тульський охарактеризував ситуацію як обман: організація створювала видимість відкритості, запрошуючи перевіряти, але насправді все це була ширма.
Обіцянки про співпрацю лунали й на прес-конференції Товариства. Президент організації Іван Усіченко запросив генерального секретаря та завідувача відділу гуманітарної допомоги залишитися і займатися цими питаннями. Однак юридичний радник Transparency International Ukraine Дмитро Кузін зазначив, що керівництво Червоного Хреста на прес-конференції чітко заявило про запрошення громадськості та прозорість, але насправді виявилося навпаки.
Розрекламована відкритість благодійної організації закінчилася після кількох годин перевірки. Організація продемонструвала, що від слів до справжніх реформ у ній шлях довгий. Однак це не повинно зупиняти чесних людей всередині і за межами Товариства, для яких допомога ближньому — це життєве кредо, а не спосіб заробити.
Transparency International Україна разом зі "Слідством.Інфо" підготували відкрите звернення до всіх небайдужих громадян, закликаючи їх повідомляти про відомі їм факти зловживань у Товаристві Червоного Хреста. Колишні й нинішні працівники організації разом із громадськими активістами та волонтерами з різних регіонів об'єднують свої зусилля, щоб зламати систему, яка руйнує базові принципи міжнародної доброчинності.