Протягом 2024 року редакція «Слідства.Інфо» опублікувала низку матеріалів, які торкалися діяльності українських правоохоронців, суддів, державних чиновників та російських військовослужбовців. Підсумковий огляд показує, які зміни відбулися у справах осіб, про яких писали журналісти.
Посадовці СБУ та їхні родичі опинилися у центрі уваги після публікацій про їхнє майно. Олексій Зеленський, полковник, керівник управління ГУ «Д» ДЗНД СБУ, привернув увагу журналістів через майно своєї родини. Під час повномасштабного вторгнення його близькі придбали автомобілі та мотоцикли на суму 440 тисяч доларів. Крім того, його тесть та мати обзавелися будинками у Конча-Заспі, один з яких після розмови з журналістами виставили на продаж за близько мільйона доларів.
Зеленський пояснював, що він та члени його родини займаються перепродажем транспортних засобів та нерухомості. За його словами, протягом останніх десяти років він продав близько 50 автомобілів. Експерт Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб», розцінив цю діяльність як ознаки бізнесу, який законодавством забороняється для державних посадовців. Після публікації матеріалу Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало моніторинг способу життя посадовця.
Анатолій Лойф, який замінив на посаді Артема Шила у так званому бізнес-підрозділі спецслужби, також став об'єктом журналістського розслідування. Матір Лойфа, Ганна, володіє дорогою нерухомістю у столиці та її передмісті на загальну суму понад 16 мільйонів гривень. Сама вона проживає на Закарпатті та працює викладачкою мов у коледжі міста Берегове.
Під час повномасштабного вторгнення на земельних ділянках, які належать матері СБівця, збудували будинок у котеджному містечку. З 2020 року Ганна Лойф володіє квартирою площею 155,6 квадратних метрів у столичному житловому комплексі преміумкласу на Печерську. Цю квартиру відобразив у своїх деклараціях Григорій Лойф, батько посадовця, який раніше працював на Закарпатській митниці. У документі він вказав, що квартира обійшлася Ганні Лойф за 3,9 мільйона гривень. Однак журналісти встановили, що ринкова вартість цієї нерухомості на момент купівлі становила близько 370 тисяч доларів, або майже 10,4 мільйона гривень. Таким чином, ціна у декларації виявилася у 2,5 раза меншою за ринкову. НАЗК розпочало моніторинг способу життя Лойфа.
Генерал СБУ Іллі Вітюк став героєм розслідування про придбання елітної нерухомості. У грудні 2023 року його дружина купила квартиру площею 195 квадратних метрів у столичному житловому комплексі преміумкласу вартістю 21,5 мільйона гривень. Невдовзі після призначення Вітюка на посаду очільника Департаменту його дружина зареєструвала ФОП і почала заробляти значні суми: 9,4 мільйона гривень у 2022 році та 13,4 мільйона у 2023 році. Мати посадовця, яка працює лікарем, також володіє нерухомістю у київських житлових комплексах вартістю понад 4 мільйони гривень за ринковою оцінкою.
Перед публікацією розслідування про Вітюка, 1 квітня, у супермаркеті в Оболонському районі Києва до журналіста «Слідства.Інфо» Євгенія Шульгата підійшли співробітники Солом'янського ТЦК та намагалися вручити йому повістку. За допомогою відео з камер спостереження журналісти встановили, що вказівки працівникам ТЦК давав співробітник СБУ, який працює в Департаменті контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки.
8 квітня Євгеній Шульгат разом з юристкою Оксаною Максименюк подали заяву до НАБУ. У той же день Офіс Генерального прокурора повідомив про відкриття кримінального провадження за фактом можливого зловживання службовими повноваженнями, підслідність якого визначили за Державним бюро розслідувань.
У Генштабі заявили, що перевели начальника Солом'янського ТЦК на нижчу посаду до одного з бойових підрозділів ЗСУ. Голова СБУ відсторонив керівника Департаменту кібербезпеки Іллю Вітюка від виконання посадових обов'язків. СБУ повідомила, що Вітюк на час проведення перевірок проходить службу на фронті, де виконує спецзавдання разом з «Альфою». Вищий антикорупційний суд арештував елітну квартиру генерала.
Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль став об'єктом розслідування про нерухомість. Посадовець мешкає у квартирі площею 170 квадратних метрів у столичному житловому комплексі преміумкласу, яка могла коштувати 17,7 мільйона гривень. Квартира належить 69-річній тещі-пенсіонерці міністра Галині Баранюк, яка, схоже, не мала офіційних доходів на її придбання.
Документ, отриманий журналістами, містить інформацію, що протягом 2014-2020 років Галина Баранюк разом заробила 495 тисяч гривень, що становило в середньому 6 тисяч гривень на місяць. З реєстру нерухомості журналісти дізналися, що Баранюк не продавала об'єктів нерухомості. На запитання про походження грошей на купівлю квартири у Києві вона відмовилася відповідати.
Житло було придбане, коли Віталій Коваль очолював Рівненську ОДА, а пов'язані з ним фірми отримували мільярдні підряди на побудову, ремонт та обслуговування доріг у регіоні. Сам міністр на звернення журналістів щодо квартири не відповів. Однак під час прямого ефіру журналістці «Суспільного» він сказав, що чекає на фахову відповідь компетентних органів і порадив не говорити про інформацію, отриману «десь і звідкись», натякаючи на матеріал «Слідства.Інфо». Національне антикорупційне бюро України розпочало перевірку можливого незаконного збагачення міністра.
Дві судді відкликали свої кандидатури на посади членів Вищої ради правосуддя після публікацій «Слідства.Інфо». Суддя Наталія Панченко живе у квартирі, придбаній матір'ю, але не може пояснити, звідки кошти на цю покупку. У 2013 році Панченко купила доньці дорогу машину, на яку в неї не вистачало коштів. Жінка пояснила, що економила на харчах та житлі, оскільки усім цим її забезпечувала держава, а донька після завершення університету заробила свій перший мільйон. Служителька Феміди передумала щодо кандидатури на посаду члена ВРП.
Ще одна суддя Олена Заічко також відкликала свою кандидатуру на посаду члена ВРП. Раніше «Слідство.Інфо» розповідало, що ця суддя могла підробити рішення, щоб харківська бізнесвумен не заплатила 7,5 мільйонів гривень податків. Під час співбесід на посаду членкині Вищої ради правосуддя суддю Заічко запитували щодо її прохання колег зіпсувати диск із записом судового засідання для того, щоб змінити своє рішення на протилежне. Заічко заперечувала свою вину, однак запис засідання, знайдений Етичною радою, свідчить про інше.
Російський окупант Аржаан Сат, військовий із 55-ї окремої мотострілецької бригади тактичного сполучення сухопутних військ Росії, був засуджений за військові злочини. 13 червня Деснянський районний суд міста Чернігова визнав його винним у порушенні законів та звичаїв війни та засудив до довічного ув'язнення. Журналісти писали, що у березні 2022 року під час окупації села Слобода на Чернігівщині Сат розстріляв двох полонених українських військових.
На момент публікації розслідування акаунти Сата у соціальних мережах були видалені, однак журналістам вдалося знайти архів його сторінки у «ВКонтакті». Журналісти поспілкувалися з місцевим жителем Слободи Анатолієм Мірошником, який розповів про вбивство двох українських військових — 22-річного Олега Сніжка та 30-річного Михайла Лошака. Обидва служили у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського, що дислокується у місті Конотоп на Сумщині. Суд відбувався без присутності обвинуваченого. Особи інших російських військових, причетних до цих подій, слідство не встановило.
Журналісти розповідали про німецьку компанію R&G Faserverbundwerkstoffe, яка протягом 2022-2023 років постачала епоксидну смолу російській компанії ООО «Композит-Изделия», одному з підрядників особливої економічної зони РФ «Алабуга» у Татарстані. Ця сировина використовується для виробництва безпілотників. Під час листування з журналістами німці заперечували цю співпрацю, однак після виходу розслідування раптово написали, що вже припинили постачати свою продукцію в Росію.
Журналісти встановили, що у 2023 році німецька компанія поставила майже 8,5 тисяч кілограмів епоксидного сполучного російській компанії на суму близько 80 тисяч доларів. З цієї кількості можна було б виготовити 337 безпілотників, оскільки на один безпілотник необхідно 25 кілограмів цієї речовини. У період, коли ця німецька компанія постачала епоксидну смолу Росії, вона також постачала цю ж смолу українським виробникам дронів.
Власниками ООО «Композит-Изделия» є родина Хлєбнікових — брати Ніколай та Єгор. Донедавна серед співзасновників компанії також був їх батько Володимир. Сама компанія почала свою діяльність як частина російської державної холдингової компанії «Композит», яка входила до структури «Роснано». «Роснано» працює з російськими «нанотехнологіями» і очолює її колишній заступник голови військово-промислової комісії Сергій Куліков.