Генеральна прокуратура активно розшукує колишнього керівника Агентства національних проектів Владислава Каськіва, який перебуває у Латинській Америці. Сам Каськів категорично заперечує звинувачення у корупції. Однак за оцінкою редакції Слідства.Інфо, справа про розкрадання бюджетних коштів має розглядатися набагато ширше. Існують підстави вважати, що за цими махінаціями стояли впливовіші політичні діячі, які залучили Каськіва як виконавця своїх схем.
На місці, де мала пролягти швидкісна електрична лінія «Повітряний експрес», що повинна була з'єднати аеропорт «Бориспіль» з Києвом, залишилося лише кілька метрів колії. Це все, що вдалося втілити з амбітного проекту.
Під час правління Януковича влада намагалася позиціонувати Україну як привабливу для інвестицій державу. З цією метою було створено Держінвестпроект, на чолі якого став Владислав Каськів, політик часів помаранчевої революції. Перед новою структурою ставилися масштабні завдання: будівництво сучасної залізниці, оснащення шкіл новітніми технологіями, підготовка до зимової олімпіади 2022 року та забезпечення населення якісною питною водою.
Всі ці проекти зазнали краху. Десятки мільйонів гривень, виділених на їх реалізацію, безслідно зникли з державного бюджету.
Олекса Шалайський, засновник видання «Наші гроші», протягом років не лише спостерігав за розвитком ситуації, а й проводив власні розслідування щодо інвестиційних програм та національних проектів. За його словами, схема розкрадання була типовою: інвестор, який мав вкласти власні кошти в олімпіаду чи проект чистої води, замість цього позичав у держави під егідою Каськіва сотні мільйонів гривень під три відсотки без реального забезпечення. Потім ці кошти нібито спрямовувалися на придбання земельних ділянок чи промислових об'єктів, які згодом переходили у власність офшорних структур, тоді як держава не отримувала нічого.
Одним із ключових проектів був національний план «Якісна вода», спрямований на вирішення проблеми доступу до чистої питної води у великих українських містах. Передбачалося встановлення спеціальних автоматів, через які мала розповсюджуватися профільтрована вода.
Журналістка програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» Аліса Кисіль займалася дослідженням схем розкрадання в рамках національних проектів. Їй вдалося встановити мережу зв'язків між інвесторами та керівництвом Держінвестпроекту.
Кисіль виявила, що Артем Стельмах, директор компанії «Борисфен», яка мала інвестувати мільйони в проект «Якісна вода», був партнером компанії «Боржава резорт». Остання повинна була фінансувати інший національний проект – «Олімпійська надія», гірськолижний курорт. Власником «Боржави резорт» виявився Олександр Матковський, двоюрідний брат Владислава Каськіва.
Каськів залишив посаду навесні 2014 року, а незабаром покинув країну. Слідчі розпочали масштабне розслідування і встановили, що 95 мільйонів гривень, виділених інвесторові проекту «Якісна вода» компанії «Торговий дім «Борисфен», були виведені за межі України. Детальний опис цього процесу міститься в матеріалах судових засідань.
Схема переведення коштів була складною. Гроші конвертували з гривні в долари, а потім перекидали на Кіпр – традиційне місце призначення для українських чиновників. Кіпрська компанія розподілила валюту між трьома структурами: своєю «землячкою» та двома фірмами з Віргінських островів. У цій системі активну роль відігравав латвійський банк Траста Коммерцбанка.
Траста Коммерцбанка привернула увагу журналістів як перший тривожний сигнал. Кілька років тому цей банк був задіяний у гучному скандалі, пов'язаному зі так званими «Вишками Бойко», разом з нинішніми народними депутатами Сергієм Льовочкіним та Іваном Фурсіним, які є близькими бізнес-партнерами.
Поліція не отримала дозволу на подальше розслідування махінацій Держнацпроекту. Справу передали Національному антикорупційному бюро. Слідчі в приватній розмові визнали, що процес передачі матеріалів може затягнутися. Тому журналісти вирішили самостійно продовжити розслідування грошового ланцюжка.
Ключове питання полягає в тому, чи міг Каськів організувати ці махінації самостійно, чи він був лише виконавцем планів більш впливових політичних фігур, які отримали основну частину виведених бюджетних коштів.
У 2015 році, паралельно з розслідуванням розтрат інвестиційних грошей, в Одесі проходили судові засідання, в яких фігурували обидві віргінські компанії.
Два моменти привернули особливу увагу. По-перше, обидві фірми були тісно пов'язані з банками Траста Коммерцбанка та Місто Банк, чиї ниточки вели до народного депутата Івана Фурсіна. По-друге, представником однієї з фірм – Макнамара Холдінгс – у суді виступала українка, чиї прізвище, ім'я, по-батькові та адреса були в судовому реєстрі замалювані. Її звуть Ірина Майборода, вона з Одеси.
Майборода раніше керувала Благодійним фондом Івана Фурсіна, а нині є членом спостережної ради Місто Банку. Таким чином, вона виявилася людиною, тісно пов'язаною з нардепом Фурсіним, що свідчить про причетність віргінських компаній до українського політика.
Журналісти вирушили до Одеси, щоб зустрітися з Майбородою. За адресою на вулиці Терешкової, де вона мешкала за даними судового реєстру, вони чекали кілька годин, але вона не з'явилася. Наступного дня вони спробували знайти офіс Майбороди, але його там не виявилося.
По телефону журналіст Максим Опанасенко представився як кореспондент Громадського телебачення і повідомив, що приїхав в Одесу спеціально для розмови. Він запитав про представництво віргінських компаній у суді, зокрема Макнамара Холдінг. Майборода відповідала російською мовою, запитуючи, яке відношення до цього має журналіст. Коли Опанасенко пояснив, що має кілька запитань, Майборода відповіла, що зайнята, і розмова не відбулася.
Олекса Шалайський висловив думку, що якщо Каськів не залишив свого підпису на документах, то він може залишатися чистим. Однак усі ті, хто підписував документи, повинні нести відповідальність. Якщо не видавати Каськіва, то мають сидіти інші.
Третім фігурантом розслідування виявилася компанія Левіді Венчез Лімітед. На неї також перекидали позичкові кошти, і вона була пов'язана з нардепом Іваном Фурсіним. Більше того, це одна з фірм, через яку Фурсін є акціонером Місто Банку.
Фурсін входить до неформального «газового» угрупування разом з Дмитром Фірташем, Юрієм Бойко та Сергієм Льовочкіним, відомими своєю проросійською орієнтацією. Фурсін був молодшим партнером Фірташа та російського «Газпрому» в скандальній компанії «Росукренерго».
У Фурсіна також існують тісні бізнесові стосунки з Сергієм Льовочкіним та його родиною. Крім того, він пов'язаний з засновником латвійської Траста Коммерцбанка Ігором Буймістером та його колегою Чарльзом Трехерном. Усі вони нині є акціонерами Місто Банку.
Це важливий доказ можливої причетності Фурсіна до коштів з національних проектів, оскільки рахунки віргінських компаній були відкриті саме в Траста Коммерцбанка.
Коли журналісти спробували отримати коментар від Фурсіна щодо інформації про його причетність до перекидання грошей з національних проектів на офшорні компанії, той відмовився відповідати. На запитання про ім'я Ірини Майбороди Фурсін також заперечив її знайомство.
Як видно з розслідування, фігурантами справи можуть бути не просто звичайні виконавці на кшталт Каськіва, а справжні організатори масштабного розкрадання. У корупції завжди є конкретні імена, прізвища та по-батькові.
Журналісти висловлюють надію, що детективи антикорупційного бюро швидко отримають всю необхідну документацію, продовжать розслідування і покарають винних, поки вони перебувають в Україні.