Дніпровська міська влада виділила цього року 56 мільйонів гривень на ремонтні роботи у школах та дитячих садках. Питання, яке постає перед громадськістю, звучить просто: чи ці кошти витрачаються розумно і чи будуть навчальні заклади готові до нового навчального року?
Дев'ять років Олена Шульган керує школою №16 у Центральному районі міста. Спочатку її турбували лише питання освітнього процесу, але згодом виникла проблема набагато серйозніша. Коли директорка почала цікавитися, як саме районна рада витрачає бюджетні асигнування на ремонти, їй погрозили звільненням.
«Можливо, це вже переходить у площину особистого переслідування мене як керівника, як людини, яка може говорити про це, вміє це робити, і головне – не боїться це робити», – розповідає Шульган.
Коли директорка дізналася про суми, які відділ освіти витрачав і продовжує витрачати на різноманітні ремонти, вона була вражена. Складається враження, що щось постійно переробляють, але ніхто не цікавиться, навіщо це робиться і як саме. Результати відповідають такому підходу.
Шульган показує щойно встановлені вікна, які вставлені неякісно – вони майже випадають із отворів. Коли директорка запитала у районній раді, чому завершена робота виглядає саме так, їй відповіли, що коштів більше не вистачило. Начальник технічного відділу бачив цей стан особисто, але це не змінило ситуацію.
Проблеми в школі не обмежуються вікнами. Деякі труби в закладі не ремонтували понад 50 років з часу його відкриття. Підвальні приміщення щовесни затоплюються настільки, що воду доводиться вичерпувати вручну, використовуючи відра.
Дитячий садок №192, також розташований у Центральному районі, став свідком оригінального підходу до утеплення. Приміщення, де взимку мерзнуть діти, утеплили лише з одного боку, витративши на це майже 500 тисяч гривень.
Мама вихованців садка Світлана Поплавська описує ситуацію так: «По суті, ми не утеплили жодної групи. Це видно: утеплюється фасад, але групи розташовані далі, тобто в групі утеплюється лише одна стіна».
Чиновники знову повторюють той самий аргумент – коштів не вистачило. Проте цікаво, що фірма «Еталон 2010», яка виконувала роботи, навіть не брала участі в конкурсному відборі.
Олександр Марусов, начальник управління департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, пояснює: «Це фірма, яка пройшла моніторинг, її відібрали». Коли його запитали, чи це означає тендер через систему Прозорро, він уточнив: «Ні, моніторинг… Моніторилися ціни, був обраний представник і з ним підписано угоду».
Робоча група міської ради, яка перевіряла навчальні заклади, виявила два основні порушення: завищені ціни та невідповідність фактично виконаних робіт заявленим. Члени комісії стверджують, що це явище має системний характер.
Дмитро Свердлін, голова депутатської комісії з питань освіти, молоді та спорту, розповідає: «Вони приховували це в демонтаж, у те, що сьогодні дуже складно перевірити. Вони приховували це в приховані роботи. Робіт, які ми не виявили, з чотирьох об'єктів близько 400 тисяч гривень. Якщо говорити про завищення цін – це близько 1,5 мільйона гривень. І це лише чотири об'єкти з 42-х».
В Центральному районі, де розташовані школа №16 та садочок №192, начальницею відділу освіти працює Олена Куян. Саме вона як керівник органу розпоряджається бюджетними коштами. Однак поговорити з нею про гострі проблеми освітян практично неможливо.
Під час нашого візиту до Куян нас м'яко випроводили, посилаючись на те, що на носі початок навчального року і у начальниці немає часу для преси. Натомість вона легко могла б дати інтерв'ю, коли поїде у відпустку на наступному тижні.
Скарги на пані Куян надходять від багатьох директорів. Ще більше претензій до того, хто призначив її начальником відділу освіти – голови Центральної районної ради Олександра Сидоренка. Цей колишній регіонал виявився дуже «зручним» для нової місцевої влади на чолі з Борисом Філатовим. За інформацією наших джерел, п'ять років тому Сидоренко через своїх людей особисто обирав підрядників при виконанні ремонтів у навчальних закладах. Голова райради це заперечує.
«Нав'язувати комусь щось – це неетично, неправильно. Крім того, навіщо мені ця відповідальність?» – каже Сидоренко.
За його словами, якщо якомусь директору щось не подобається, нехай сам шукає підрядників і вирішує проблеми своєї школи. Дивно чути це від чиновника, який добре знає: жоден директор не має такого права, оскільки не є розпорядником бюджетних коштів.
Ми перевірили декларації Сидоренка за 2014–2015 роки. Нічого особливого там не виявили. Проте наші джерела з карного розшуку повідомили: голова райради їздить на «Лексусі», який, за їхніми словами, оформлений на його вісімдесятирічну матір. У день нашого візиту до Олександра Сидоренка ця автівка стояла на парковці райради.
Можливо, це просто збіг обставин?