Серпневий скандал навколо станції метро «Героїв Дніпра» розпочався з появи зеленого паркану. На ньому висіла табличка про «планове зміцнення ґрунтів», але незабаром мешканці прилеглих будинків зрозуміли справжню мету роботи. Над однією з найбільш завантажених станцій столичного метрополітену, яка дозволяє оболонцям та жителям сусідніх міст за двадцять хвилин дістатися центру Києва, розпочалося будівництво торгово-розважального комплексу.
Банер, встановлений над огорожею будівельного майданчика, назвав проект: «Оазис». Для місцевої жительки Ольги та її сусідів це стало початком тривалого протистояння з владою.
Нічні шуми від будівельних робіт перетворилися на постійну проблему. Коли Ольга звернулася до поліції, їй відповіли, що вони безсилі, оскільки КМДА вже видала дозвіл на будівництво. Попри численні скарги, роботи продовжувалися. Мешканці почали організовувати щовечірні акції протесту, але їхні голоси не чули у владних кабінетах.
Основною турботою жителів була безпека. Ольга наголошувала на небезпеці, яку становить забивання паль поблизу метро: якщо такі роботи проводитимуться вдень, палю цілком може пробити вагон метро. Архітектор Анатолій Фролов розвинув цю тривогу, пояснивши механізм можливої катастрофи. Під землею, де розташований тунель метро, знаходиться пульпа, яка рухається. Встановлення фундаментів нового комплексу створить додаткове навантаження на тунель, через що пульпа підніметься і почне грати. Це може призвести до опускання або підняття самого тунелю, а наслідком можуть стати жертви серед пасажирів.
Фролов та Ольга вирішили поділитися своїми побоюваннями на громадських слуханнях щодо будівництва. Однак будівництво вже розгорнулося повним ходом, а метро буквально тріщало по швах, коли владу нарешті спало на думку заслухати думку людей.
Збори планували провести в невеликій залі школи на Оболоні, але бажаючих прийти виявилося набагато більше, ніж могло вмістити приміщення. Більшість учасників запропонували перенести слухання на вулицю. Тим часом всередині залі представниця ініціативної групи без обговорення намагалася провести голосування на підтримку будівництва комплексу. Активісти кілька разів блокували цю спробу, скандуючи «Ганьба!», але представниця все ж таки оголосила: «Рішення прийнято!».
Коли журналісти запитали, скільки голосів було подано, Людмила Мензюк, представниця ініціативної групи, визнала: «Напевно, менше половини. Ну… будемо вважати, що я сама прийняла рішення». Натомість на вулиці за десять хвилин зібралося понад сто підписів проти нового ТРЦ.
Дивовижною виявилася позиція самого Київського метрополітену. Незважаючи на постійні нові тріщини на станції, керівництво підземки наполягало, що будівництво законне та безпечне. Віктор Брагінський, начальник КП «Київський метрополітен», стверджував: «Станція працює в звичайному режимі. Жодних порушень цілісності несучих конструкцій немає. Це 100%, бо за цим слідкують щоденно». Щодо порушення своду станції, він назвав це технічною помилкою машиніста бурової установки, який поза регламентом замінив бур.
Мер Києва Віталій Кличко також не поспішав дослухатися протестувальників. На запитання про будівництво він відповідав: «Якщо ми хочемо наше місто розвивати, нам потрібні інвестиції. Без інвестицій буде тяжко».
Землю над станцією метро «Героїв Дніпра» орендує компанія «Єлікон ЛТД». Київрада почала видавати дозволи на оренду цієї ділянки ще в 2003 році, а наступні скликання депутатів лише подовжували договори. На банері будівництва «Єлікон ЛТД» зазначена як замовник проекту. За даними реєстру, кінцева власниця компанії – Тереза Анна Елізабет Брюстер з Сейшельських островів. Юридично компанія зареєстрована у Києві на вулиці Бестужева, 36, літера А, хоча журналісти не змогли знайти такого приміщення на цій адресі.
Дослідження показало, що донедавна у скандального забудовника була інша власниця – киянка Ганна Вергелес. Хоча нині прізвище Вергелес не фігурує у переліку засновників «Єлікон ЛТД», жінка володіє кількома компаніями у столиці. Ганна Вергелес – матір народного депутата Валерія Іщенка, давнього соратника мера Кличка. З 2008 року Іщенко розпочав кар'єру в партії УДАР, спочатку став депутатом Київради, а потім парламенту.
На запитання про зв'язок його матері з компанією-забудовником, Іщенко відповів: «Це моя мати. Але наскільки я знаю, вона не є, вона не має ніякого відношення. Якщо вона була десь, то зараз компанія давно має інших власників і немає там Вергелес».
Щодо особистої позиції щодо будівництва, депутат заявив: «Якщо у будівельної компанії є всі дозволи, і вона має право будувати, всі відповідні експертизи пройшла – чому ні? Ну якщо ми йдемо в Європу, чому ми не можемо будувати, і взагалі займатися будівництвом».
Однак розуміння фрази «йдемо у Європу» у представників влади та звичайних українців виявилося кардинально різним.