Львівський бронетанковий завод розраховує на масштабне замовлення — випуск двохсот броньованих машин вартістю понад мільярд гривень. Цей контракт розглядається як порятунок для підприємства, а сам бронетранспортер «Дозор-Б» позиціонується як символ відродження вітчизняного військово-промислового комплексу. Вартість однієї машини становить майже шість мільйонів гривень.
Однак невдовзі після того, як «Дозор-Б» з'явився на параді до Дня Незалежності, навколо нього спалахнув гучний скандал. Критиці піддалася якість броні, з якої повністю зварений корпус машини. Посадовці державного концерну «Укроборонпром» відреагували різко. Сергій Пашинський, голова наглядової ради ДК «Укроборонпром», заявив, що це чергова спроба поширити фейк про випробування вітчизняної зброї, вкидаючи провокації в інформаційний простір, нібито за замовленням ФСБ.
Але розповсюджувачами інформації про проблеми з бронею виявилися не російські спецслужби, а відомі українські волонтери, які активно співпрацювали з Міністерством оборони України. Серед них — дніпропетровський юрист Олександр Водоп'ян, який із початком військових дій включився до волонтерського руху разом із дружиною Юлією Сегедою. Вони доставляли на передову форму, ліки, тепловізори та навіть власний автомобіль. За словами Водоп'яна, його УАЗик, який він особисто збирав, розвивав швидкість 130 км/год і виявився надзвичайно корисним для 73-го Очаковського загону під час операції в Дзержинську, залишившись єдиною цілою машиною в їхному автопарку.
Олександр відвідав Львівський бронетанковий завод у складі делегації військових, металургів і машинобудівників. Там він звернув увагу на дивне тавро, вибите на броні Armstal-500 польського виробництва від компанії «Huta Stali Jakościowych S.A». Це клеймо було нанесено прямо на метал, який повинен витримувати обстріл навіть бронебійними кулями без жодних ушкоджень.
У цеху зварки кузовів один із спеціалістів-металургів, колишній полковник танкових військ, звернув увагу на те, як глибоко вручну було вибито клеймо на верхньому правому куті готової заготовки бортового листа. Водоп'ян побачив це ж клеймо і на готовій машині. Група скористалася моментом і сфотографувала знахідку.
Після аналізу численних фото та відео вже зварених кузовів на заводі виявилося, що жодна машина не мала лазерного напису «Armstal». На складі заводу польська броня була промаркована лише паперовими наклейками. Водоп'ян спробував експеримент: його друзі намагалися нанести аналогічне клеймо на броню Armstal-500T шведського виробництва від SSAB. При розмірі клейма 8 мм кувалда на твердій основі залишала лише легку, ледь помітну мітку. На броні ж «Дозора» клеймо не лише вибило напис, але й продавило саму плоску основу, на якій воно кріпилося.
Ці питання Водоп'ян і його однодумці поставили в соціальних мережах. Саме тоді вони почули звинувачення у роботі на ФСБ та були висміяні посадовцем «Укроборонпрому». Сергій Пашинський жартував, запитуючи, як можна коментувати те, що на легкі БТР «Дозор» замість броні ставиться метал з буржуйок, знайдений на сміттєзвалищі.
На той момент Львівський бронетанковий завод передав Збройним силам десять «Дозорів», які обійшлися державному бюджету майже у 60 мільйонів гривень. На самому підприємстві стояло ще вісім зварених корпусів, які чекали нових коштів. Після спалаху скандалу преса на завод більше не запрошувалася.
Після кількох тижнів пошуків машину вдалося побачити на виставці «Зброя і Безпека». Директор Львівського бронетанкового заводу Роман Тимків розкрив деталі нанесення того самого тавра, яке спричинило скандал. За його словами, люди набивають клеймо вручну, багато інструментів виходить з ладу через надзвичайну твердість сталі, але це зроблено відповідно до ГОСТ та проектно-конструкторської документації.
Тимків стверджує, що «Дозор» має найтовщу броню серед українських конкурентів: передня проекція — 16 мм, задня й бокова стінки — по 12 міліметрів польської Armstal-500. На сайті заводу-виробника ці параметри перетворюються на третій клас броні за стандартами НАТО. Перший абзац опису машини — це дослівний переклад третього класу броні Stanag 4569, що означає витримування кругового обстрілу з будь-якої стрілецької зброї з відстані 30 метрів.
Однак дніпропетровський інженер-конструктор Павло Ковальов, який багато працює з бронесталями, упевнений, що подібний обстріл «Дозора» з екіпажем призведе до трагедії. Він звернув увагу на розбіжність у описах: англомовна версія іноземного сайту вказує на стандартну комплектацію другого рівня захисту, а третій клас досягається лише після встановлення додаткової броні. На українському сайті заявляється про третій клас за замовчуванням.
Англомовний опис стосується близнюка Львівського «Дозора» — польської «Онцилли» з тієї ж Armstal. Другий клас захисту більше відповідає машинам для поліцейських операцій, на що вказує і решітка на лобовому склі «Онцилли». Щоб досягти третього класу для військових машин, на «Дозори» також потрібна додаткова броня, чого у Львові не робиться.
Директор заводу не приховує, що в описі характеристик «Дозору» дещо перебільшили. За його словами, машина знаходиться між другим і третім класом захисту, забезпечує захист від мінного впливу на рівні 2А-2Б, є єдиним автомобілем із броню такої товщини, який пройшов державні випробування. Тимків погодився, що додаткова броня підніме клас захисту, але це потребуватиме окремих коштів і окремого замовлення, а машина стане важчою з погіршенням ходових якостей.
В «Укроборонпромі» радять не хвилюватися. Володимир Коробов, заступник гендиректора ДК «Укроборонпром», заявив, що «Дозор-Б» витримує боєприпаси найбільш масових калібрів, а спеціальні патрони, які можуть пробивати товщу броню, є штучними виробами, а не серійними.
Андрій Брижатий — заступник командира першого батальйону 79-ї бригади ЗСУ. Дванадцять років він служив у десанті, а коли почалася війна, покинув заможне життя і разом із сином пішов добровольцем до Збройних сил. Двічі захищав Донецький аеропорт. Там ворог стріляв не зі старих боєприпасів, а застосував весь спектр своєї нової стрілецької зброї.
За його словами, БТР прошивало насквозь, убиваючи та каліччучи людей всередині. Пулі були не звичайні, а спеціальні боєприпаси, які використовували кадрові російські військові. Сам Брижатий отримав поранення від нової російської снайперської гвинтівки «Гвинторіз». Драматичний момент його евакуації під час танкового обстрілу зафіксував фотограф Сергій Лойк, і знімок з'явився у книзі про аеропорт.
Кіборг радить посадовцям «Укроборонпрому» бути обережнішими з припущеннями про бронездатність. Він бачив, що відбувається з вітчизняною бронею під обстрілом сучасної зброї. Його друг, підполковник Павло Колєсніков, загинув саме від такої кулі. Брижатий розповідає, що Павло мав бронежилет п'ятого класу, але куля влетіла йому в праве плече, вийшла під праву лопатку, пробивши дві пластини. Боєць, який стояв позаду Павла, також був ранений в спину — куля пробила дві пластини, пробила третю і ранила його.
Для Міністерства оборони України ця інформація не нова. Захоплені у боях під Донецьким аеропортом нові російські боєприпаси для автоматів і гвинтівок експерти Міноборони випробували ще у 2014 році. Там де українські бронебійні кулі не пробивали один шар броні, російські пробивали два.
Ігор Чепков, начальник центрального наукового інституту озброєнь та військової техніки Збройних Сил України, у жовтні 2014 року вказував на наскрізне ураження броні — куля входила з одного боку і виходила з другого, перевищуючи товщину сучасних українських бронетранспортерів.
Штурм Донецького аеропорту тривав 242 дні. Під час цієї операції бойовики і російські кадрові військові стріляли в захисників саме такими боєприпасами. Можливо їх використовували й під час інших операцій у Дебальцевому та Іловайську. Росія масово виробляє ці патрони з 2008 року. Але новий український бронетранспортер «Дозор-Б» перевіряли на міцність лише стандартними українськими боєприпасами, які поступаються російським патронам нового типу.
Російська куля має індекс 7Н37 і за своєю бронепробивною здатністю значно перевищує кулі, які застосовуються у підрозділах ЗСУ. За два десятиліття були створені потужні боєприпаси 7Н10 для калібру 5,45х39, 7Н13 для підвищеної бронебійної пробиваємості, бронебійні патрони 7Н22, 7Н23, 7Н24, 7Н26, 7Н37, а також пістолетні патрони підвищеної пробиваємості. Вся ця інформація розповсюджена на заводах-виробниках і стоїть на постачанні Збройних сил Російської Федерації, розповідав Ігор Чепков на офіційній прес-конференції Міноборони два роки тому.
Олександр Водоп'ян прийшов на виставку подивитися на зібраний «Дозор» із новою добіркою вимог до військових, виданою після тріумфальних повідомлень про відсутність претензій і успішну експлуатацію. Більшість питань стосувалися якості броньованого кузова. Головне — «Дозор» остаточно не був прийнятий до експлуатації принаймні на перше вересня 2016 року, тобто вже після того, як офіційно нібито був прийнятий Міністерством оборони.
Дивний збіг: броня без лазерного маркування має нижчу бронестійкість. Чи можливо, що європейський виробник дав українцям товар із наклеєними папірцями? Директор Львівського бронетанкового Роман Тимків не має сумнівів щодо походження броні. Він був на польському підприємстві і задоволений тим, що побачив. Крім того, географічно це надзвичайно близько — логістика становить близько 200 кілометрів від заводу.
Щодо особливостей маркування металу, журналісти звернулися безпосередньо до польської компанії «Huta Stali Jakościowych S.A». Їх переадресували на українських замовників — «Укрінмаш» і «Укроборонпром». На щастя, на виставці «Зброя і Безпека-2016» у Києві знайшли стенд «Huta Stali Jakościowych S.A», де зображення польської бронеплити було повністю вкрите лазерним маркуванням.
Представник компанії пояснив, що плита повинна бути маркована, щоб у випадку будь-яких нарікань можна було ідентифікувати плиту. Компанія не продає плити без маркування, без нанесення номера нагріву, серійного номера, товщини та розмірів. Вся ця інформація наносилася лазером на поверхню плити.
Один бронетранспортер «Дозор» коштує бюджету шість мільйонів гривень — значно дорожче, ніж модернізація старої бронетехніки. Реальний результат той самий, упевнений Олександр Водоп'ян. За його словами, логічно було б, навіть як платнику податків, знати, що така ціна пішла на машину, яка як мінімум перевищує можливості і здатна захистити від сучасного патрона противника. Це природне бажання і в ньому немає нічого дивного.
З комплектом доказів про дивні пригоди польської броні та з останніми рекламаціями на машину Олександр дійшов до президента України. Наразі він отримав повідомлення: СБУ також почала розслідувати ситуацію з бронею для «Дозорів». Слідкування за цією історією продовжується.