Редакція Слідства.Інфо отримала доступ до засекречених контрактів, укладених минулого року між державною компанією «Укроборонпром» та іноземними посередниками. Документи розкривають складну схему закупівель, в якій російські комплектуючі потрапляють до українських оборонних підприємств через британські фірми-прокладки.
У центрі розслідування — контракти державного підприємства «Укрінмаш», що входить до концерну «Укроборонпром». За офіційною інформацією, компанія спеціалізується на імпорті та експорті військової техніки та її компонентів. Згідно з укладеними угодами, «Укрінмаш» придбав гусеничні стрічки для військової техніки та двигуни російського виробництва для бронетранспортерів БТР-70. Постачальником виступила британська фірма «Rion Assets Company LTD».
Сам факт того, що українське державне оборонне підприємство закуповує російські компоненти через лондонську компанію, викликає серйозні питання щодо законності та прозорості таких операцій. Журналісти вирішили детально перевірити обидві сторони контрактів та з'ясувати, хто насправді стоїть за британським постачальником.
Директором «Rion Assets Company LTD» виявилася громадянка Сейшельських островів Селма Францис. Проте її профіль у соціальних мережах розкриває цікаву деталь: вона працює у компанії «AAA International Services» на Сейшелах, яка спеціалізується на створенні офшорних компаній для приховування та захисту бізнесу. Це дає підстави припускати, що Францис може бути лише номінальною власницею.
Банківський рахунок британської компанії відкрито у Латвії — країні, яка набула репутації місця, де розташовуються фінансові установи з м'якшим регулюванням. За словами експертів, європейські банки намагаються уникати клієнтів з сумнівною репутацією, але латвійські банки традиційно демонструють більш лояльний підхід до офшорних компаній. Це робить Латвію привабливою для структур, причетних до різного роду фінансових маніпуляцій.
Центральне питання розслідування стосується того, скільки заробляє британська фірма-посередник на контрактах з українськими оборонними підприємствами. Документи показують, що за закупівлю гусеничних стрічок «Укрінмаш» витратив 121 тисячу 200 доларів за 21 одиницю, що становить 6060 доларів за штуку. На придбання двигунів для БТР витрачено 160 тисяч доларів за 20 одиниць, тобто 8 тисяч доларів за один двигун.
Перевірка цін на відкритих інтернет-ресурсах показує значні розбіжності. Новий двигун ЗМЗ-4905, який закуповувався у британської компанії за 8 тисяч доларів, на російських сайтах пропонується за 100 тисяч рублів, що еквівалентно близько 1500 доларам. На іншому ресурсі вживаний двигун коштує 36 тисяч гривень, приблизно 1400 доларів. Третій сайт пропонує новий двигун ЗМЗ-4905 зі складу за 140 тисяч російських рублів, що дорівнює трохи більше ніж 2 тисячам доларів. Таким чином, середня ринкова ціна на такі двигуни становить близько 2-3 тисяч доларів, що майже вчетверо менше від суми, яку сплатив «Укрінмаш».
Це не перша спроба британської компанії реалізувати подібну схему. Раніше «Rion Assets Company LTD» намагалася стати постачальником для державного підприємства «Енергоатом». Однак тоді угода провалилась. Керівництво атомної компанії після перевірки назвало британського посередника фіктивним, а запропоновану ціну — завищеною в 10 разів.
Директор центру запобігання та протидії корупції ДП «Енергоатом» Олег Поліщук розповідає про деталі переговорів: британську компанію представляв киянин Корнієнко Роман Олександрович, який не надав довідки про себе, але заявив, що матиме повноваження на підписання контракту замість директора. До листа він додав довіреність на бланку «Rion Assets», засвідчену підписом директора Селми Францис та печаткою. Однак ця довіреність не була легалізована — відсутні були апостиль або консульська легалізація. Енергоатом обґрунтовано поставив документ під сумнів.
На відміну від Енергоатома, в «Укрінмашу» довіреність представника британської компанії не викликала питань. Також не викликало підозр те, що офіційною адресою для листування міжнародної компанії була вказана київська квартира на Дарницькому бульварі, будинок 3а. Саме за цією адресою журналісти спробували знайти представників британської фірми в Україні.
При відвідуванні будинку консьєрж повідомив, що офісу номер один немає, є лише третій офіс. На запитання про Романа Корнієнка консьєрж спочатку підтвердив його знайомство з такою людиною, але сказав, що в першій квартирі нікого немає. На уточнення, чи він взагалі буває в будинку, консьєрж відповів, що іноді.
Хоча самого Романа Корнієнка не вдалось знайти, адреса вивела журналістів на осіб, які стоять за британською компанією. За цією ж адресою зареєстровано ТОВ «Сплав-Україна», директором якого є Корнієнко Олександр Анатолійович (ймовірно батько Романа), а єдиним власником виступає російське закрите акціонерне товариство «Сплав» з Новгороду. Ця корпорація належить російській «Альфа-Груп» і виготовляє обладнання для атомних електростанцій для багатьох країн колишнього Радянського Союзу. Тепер стає зрозумілим, чому «Rion Assets Limited LTD» так наполегливо намагалася стати постачальником українського Енергоатома.
Колишній керівник «Укрінмашу» Володимир Омелянчук, який безпосередньо підписував контракти минулого року, під час розмови з журналістами заявив, що не пам'ятає компанію «Rion Assets Company». Коли йому нагадали про двигуни ЗМЗ-4905 для БТР-70 та гусеничні стрічки з явно завищеною ціною, він повторив, що не знає і не пам'ятає. На запитання про його відповідальність за контракти Омелянчук відповів, що контракти підписуються після серії переговорів та узгоджень з «Укроборонпромом» та замовниками, тому це не його особиста відповідальність.
Омелянчук згодом був звільнений з керівної посади в «Укроборонпромі» зі скандалом. Журналісти звернулись до нинішнього заступника генерального директора компанії «Укрінмаш» Богдана Висоцького з питаннями про контракти. Висоцький спочатку уточнив період укладення угод — середина 2015 року — і заявив, що такої інформації не було. На запитання про початок 2015 року він також сказав, що не пам'ятає компанію «Раян ессетс ЛТД». Висоцький запропонував журналістам принести документи на роботу, щоб розібратись у ситуації, але обіцяне інтерв'ю так і не відбулось.
Замість особистої розмови журналісти отримали письмову відповідь від «Укроборонпрому». У ній державна компанія зазначила, що комерційна пропозиція фірми «Rion Asset Co ltd» була найбільш прийнятною. Компанія також повідомила, що не володіє інформацією про справжніх власників британської фірми. Укроборонпром заперечив, що передбачена сплата відсотків британському постачальнику за вказаними контрактами. Державна компанія також стверджувала, що інформація про можливе завищення ціни продукції до неї не надходила. Щодо походження двигунів, Укроборонпром вказав, що відповідно до інформації постачальника, країною походження є Республіка Словаччина.
Розслідування показує, що українські оборонні підприємства закуповують російські комплектуючі через британських посередників, які виявляються лише ширмою для російських виробників. Схема дозволяє обійти санкції та приховати справжнє походження компонентів, при цьому значно завищуючи ціни на закупівлі.