Громадські активісти вимагають відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, звинувачуючи його у фіктивності поліцейської реформи та потуранні корупційним схемам. Міністр відмовляється піти у відставку, а протестувальники не виключають нових акцій протесту.
Однак причин для обурення діяльністю Авакова значно більше. Раніше було розкрито, як його родина привласнила земельні ділянки під Харковом. Тепер з'ясовується, що тисячі вкладників його банку залишилися без коштів, тоді як компанії, пов'язані з родиною міністра, вивели з установи найцінніші активи.
Історія банку «Базис» розпочалася у Харкові 2012 року, коли Аваков перебував в Італії, втікаючи від переслідувань правоохоронців за підозрою в земельних махінаціях. Установа, створена самим Аваковим, його родиною та близькими партнерами, втратила ліцензію і розпочався процес ліквідації. Тисячі клієнтів — від студентів і державних підприємств до відомих харківських бізнесменів — опинилися у складній ситуації.
Деякі вкладники так і не змогли повернути свої кошти. Одна з них, пані Галина, поклала в банк спадщину. Вона розповідає, що мала два вклади — валютний та гривневий. 28 вересня, коли почався ажіотаж, від усіх вимагали написати заяву. Галина оформила документи, здала депозитні сертифікати в оригіналах і отримала розписку, де половина тексту була нечитаною. Згодом їй сказали, що гроші повертатимуть у порядку черги, і її черга була сьома.
Вкладників на кшталт Галини було багато, але вони не єдині, кого банк обманув. Існує й інша група ошуканих кредиторів — підприємства, які тримали в банку Авакових сотні мільйонів гривень. Харківське підприємство «Турбоатом» втратило понад 135 мільйонів гривень, які лежали в «Базисі» як депозит. Це означало втрату коштів для держави.
Генеральна прокуратура розслідує цей епізод, але деталей не розкриває, посилаючись на таємницю слідства. Однак «Турбоатом» — не єдиний приклад. У судовому реєстрі знайдені історії інших державних установ, які тримали гроші в «Базисі», залишилися без них і досі судяться за повернення своїх вкладів.
Після революції 2014 року Аваков став міністром внутрішніх справ, і бізнес його родини відродився. Банк «Базис» також повернувся до життя — у другій половині 2014-го суди повернули структурам дружини Авакова Інни контроль над банком, його документацією та нерухомістю, яку офіційні ліквідатори так і не розпродали. Виникає логічне питання: чому міністр, повернувши контроль над банком, не займався поверненням грошей вкладникам?
Сам Аваков категорично не погоджується з цією позицією. За його словами, банк ліквідувала попередня влада, тому всі втрати лежать на її совісті. «В 2014 році, коли я повернувся з вигнання, банк «Базис» було ліквідовано і він зараз ліквідований. Викреслений з реєстру. Суд ухвалив рішення про те, що ліквідація була незаконною, але не повернув ліцензію. І, на жаль, вже не повернути всі ті активи, всі ті втрати, яких зазнали», — заявив міністр.
На кінець 2015 року, коли уряд Арсенія Яценюка втрачав впевненість і звучали заклики до його відставки, з банку вирішили вивести все найцінніше. Замість компаній родини Авакових з'явилися нові власники. Найбільший пакет акцій отримала невідома раніше компанія «Біо-М» з Бахмуту. Її засновник Євген Пилипенко став власником акцій банку і одноосібно сформував нову наглядову раду.
До ради увійшли син Пилипенка Юрій, який раніше працював охоронцем у «Базисі», його землячка Яна Єлантьєва, яка п'ять років не працювала, та студент з Костянтинівки Кирило Анохін без досвіду роботи і з середньою освітою. Коли журналісти зв'язалися з новим власником, Пилипенко сказав, що гроші від Національного банку поки не надійшли на рахунки.
Нові власники перенесли центральний офіс з Харкова у Дніпро, а потім у прифронтовий Бахмут, подалі від сторонніх очей, виконавчої служби та незадоволених вкладників. Це суттєво ускладнило життя останнім. Вкладниця Галина розповідає, що коли вона звернулася до суду за місцем перебування відповідача, справу взяв на розгляд Київський районний суд. Однак відповідач подав апеляційну скаргу через зміну юридичної адреси, і справа мала розглядатися за новим місцем перебування юридичної особи. «Для мене Дніпро — це взагалі тайга», — скаржиться жінка.
Логіка була зрозуміла: спочатку вкладники звертались до місцевого суду в Харкові, потім їм довелося їхати в Дніпро, а тепер суди можуть відбуватися у Донецькій області поруч із фронтом. Цей квест під силу далеко не всім.
Що могло спокусити нових власників? Елітна нерухомість, яка залишалася у власності банку і чомусь не була розпродана офіційними ліквідаторами. Вона швидко знайшла нового господаря у грудні 2015 року, одразу після зміни власників банку.
З активів «Базису» зникла будівля колишнього відділення у провулку Мар'яненка в центрі Харкова, приміщення на вулиці Клочковській та Московському проспекті. Швидко розпродали величезний котедж із землею за кілька кілометрів від Харкова в селі Чайківка Дергачівського району та будівлю на вулиці Плеханівська в Харкові, де також розміщувалося банківське відділення. У «Базису» була й нерухомість у Києві — на Бессарабській площі, на розі Басейної та Великої Васильківської вулиць. Квадратний метр тут коштує на вагу золота, а кілька сотень квадратних метрів — безцінні. Ринкова вартість такої нерухомості обчислюється десятками мільйонів гривень. Ці кошти могли покрити збитки держави та невиплачені залишки вкладникам. Але про них ніхто не згадав.
Новим власником цього майна стала маловідома компанія «Зума Інвест Капітал» з кіпрським засновником. Директори у кіпрській фірмі — українці. Першим директором став бахмутчанин Олексій Комісаров. За його резюме на сайті пошуку роботи, донедавна він був простим автомеханіком, а став магнатом нерухомості, яка колись належала «Базису».
Харківський антикорупційний центр випадково зіткнувся з цією історією. Активіст організації та депутат міськради Ігор Черняк побачив у проекті рішення міської ради питання про виділення землі для «Зума Інвест Капітал» і почав розбиратися. За його припущенням, це може бути схемою збереження майна, щоб воно не підпадало під вимоги, які теоретично можуть бути заявлені до банку. Новий власник може використовувати майно у господарській діяльності, здавати в оренду, відчужувати іншим особам або використовувати як заставу для одержання позик.
Міністр Аваков рішуче відкидає участь своєї родини у виведенні активів з банку. «Заява в газетах про те, що ліквідований банк продовжує скуповувати землю навколо Харкова і Києва — це повна нісенітниця, маніпуляція і брехня», — заявив він. Аваков додав, що той факт, що його дружина володіє незначною частиною акцій «Базису», ні про що не говорить. Більше того, він скаржиться, що його родина майже не отримала грошей від продажу банку. За його словами, банк був ліквідований ще 2011 року і там були лише збитки. «Він був знищений як бізнес і там були величезні збитки. В тому числі й для мене. І для моєї сім'ї. Для моїх компаній. Для всіх, пов'язаних зі мною людей. В тому числі й для звичайних вкладників», — виправдовується міністр. За його інформацією, всі постраждалі розглядають питання про звернення позову до Національного банку щодо незаконної ліквідації.
Але незалежно від того, хто офіційно володіє «Базисом», вкладникам від цього не легше. Вони не отримали й крихти від перерозподілу майна. Пані Галина втратила 9 200 доларів та понад 60 000 гривень. Вона скаржиться, що на ці гроші могла б придбати квартиру у Харкові. Замість цього їй доводиться їздити по судах і доводити своє право на власні кошти.
Поки тривають судові розбирання, вся нерухомість може бути перехована ще ретельніше.