Ранку 4 грудня 2016 року в селі Княжичі під Києвом сталася трагедія, яка забрала п'ять життів правоохоронців. У перестрілці загинули двоє працівників поліції охорони, двоє оперативників Національної поліції міста Київ та начальник відділу Управління КОРД. Офіційно причини трагедії залишаються невизначеними — слідство тривало, але неофіційно батькові одного з убитих поліцейських охорони Сергія Орлова повідомили версію, що його син першим відкрив вогонь і спровокував перестрілку.
Олександр Орлов, батько загиблого, категорично відкидає цю версію. Він сам служив у міліції 25 років і знає, про що говорить. За його словами, його син мав 30 куль у грудях, простріляні пальці та ногу — людина в такому стані не могла б нічого зробити. Навіть куля в бронежилет забиває подих, і людина не здатна діяти, поки не зніме захист. Олександр наголошує, що син ніколи не застосовував зброю під час служби, навіть коли його стріляли два рази раніше. Батько проводить власне розслідування подій тієї ночі і довіряє лише собі.
За офіційною версією МВС, сталося трагічне непорозуміння під час спецоперації з затримки небезпечної злочинної групи. Поліцейські-розвідники розташувалися в недобудованому будинку на вулиці Шептицького, щоб стежити за будинком, де чекали грабіжників. Водночас у сусідньому будинку спрацювала охоронна сигналізація. На місце прибув наряд поліції охорони, який затримав двох розвідників, помилково вважаючи їх причетними до проникнення. Група захвата КОРД, припустивши, що розвідники потрапили в біду, вирішила їх визволити і вирушила на штурм. Це призвело до перестрілки між поліцейськими охорони та бійцями КОРД, яка тривала кілька мгновень і забрала п'ять життів.
Антон Геращенко описав ситуацію в соціальній мережі, зазначивши, що розвідники встигли передати останнє повідомлення: «До нас йдуть люди в чорному, нам конец». Це повідомлення було прийнято за кілька хвилин, і було прийнято роковое рішення штурмувати позицію.
Однак Слідство.Інфо зібрало чимало свідчень, які ставлять під сумнів офіційну версію керівництва МВС. Ключові пункти цієї версії не відповідають тому, що насправді відбувалося на місці подій.
Перше питання стосується самого пункту спостереження. За офіційною версією розвідники мали стежити за будинком із засідкою з недобудованого будинку на вулиці Шептицького. Однак експеримент показав, що з першого поверху цього двоповерхового будинку (сходи на другий поверх так і не були побудовані) видно лише невеликий фрагмент дороги через відсутні ворота. Решту затуляє паркан і будинок №22, де спрацювала сигналізація. Найголовніше — звідти взагалі не видно будинку, де розташовувалась основна засідка. Сусідній мешканець Сергій Сліпенко вказав, що засаду робили в кінці вулиці під лісом, і з недобуду цей будинок навіть вдень побачити неможливо.
Якщо розвідники майже не бачили об'єкт потенційного пограбування, то чи займалися вони взагалі стеженням? Це ставить під сумнів саму мету їхнього перебування на місці.
Щодо спрацювання сигналізації, керівництво МВС воліє не згадувати про причини. Однак начальник Броварського відділу управління поліції охорони Київської області Олександр Чернявський наполягає, що це було реальне проникнення, а не помилкова тривога. На місці було виявлено віджим вікна і сліди на снігу. Командир загиблих працівників поліції охорони додав, що було дуже багато слідів навколо будинку — сліди відходу до лісу, сліди в інший бік, сліди навколо будівлі. Один екіпаж не міг розібратися, тому було викликано ще один наряд. Вони заблокували будівлю, припускаючи, що злочинець міг перебувати всередині.
Власниця будинку №22 Тамара Данішевська підтвердила, що до будинку влізли сторонні люди. Вони зняли кілька картин (репродукцій), очевидно шукаючи сейфи за ними, але у неї нічого такого не було.
Батько загиблого поліцейського охорони припускає іншу версію: його син з колегами могли затримати розвідників саме через проникнення в будинок. Він наголошує, що це була четирнадцята крадіжка в селі Княжичи, і всі ці крадіжки мають бути розслідані. Можливо, вибирали будинки власників, які не будуть скаржитися, оскільки не можуть підтвердити джерело своїх доходів.
У МВС цю версію рішуче відкидають. Артем Шевченко, директор департаменту комунікацій МВС України, зазначив, що це була операція, до якої було залучено десятки людей, 25 з яких були відсторонені. Про неї багато знали в поліції, тому конспірологічна версія про злочин, який могли вчиняти самі працівники поліції, видається малоймовірною.
Однак адвокат Ігор Чудовський, який п'ять років викладав тактико-спеціальну підготовку групам кримінального розшуку для спецпризначенців МВС, не вірить у версію про звичайних розвідників-спостерігачів. За його словами, звичайне спостереження — це завдання звичайних оперативників. Законспіровані розвідники мають зовсім інше завдання. Якщо це були негласні сотрудники, вони не повинні були там перебувати. Вони могли бути навіть у складі злочинної групи, якщо були внедрені в неї.
Якщо до будинку вдерлись не поліцейські, то хто? Потенційні грабіжники, за якими велося стеження, в ту ніч до будинку, де їх чекала засідка, так і не наблизилися. Тому, коли сигналізація спрацювала у будинку №22, недобудований будинок цілком міг стати місцем переховування для тих, кого шукала поліція охорони, а не спостережним пунктом. Поліцейські охорони знайшли дерев'яні сходи, якими скористалися зловмисники, щоб перелізти через високий паркан. На цій секції не було снігу, як на сусідніх. Потім поліцейські пройшли по слідах через пусту ділянку і вийшли на сусідній недобуд, де, за офіційною версією, сиділи розвідники. Цілком можливо, що недобудований будинок служив для них прихистком від переслідування, а не пунктом спостереження.
Затриманих розвідників посадили в патрульну машину поліції охорони. Батько загиблого поліцейського охорони розповідає, що після затримання розвідників його син поговорив по телефону зі своєю дівчиною. О 4:05 вона йому подзвонила: «Сережа, ти де?». Він відповів: «Я сижу в машині, зараз виїжджатимемо». У машині чув голоси: «Начальник, давай розрахуємось і розійдемось. Ви нас не знаєте, ми вас». Син відповів: «Пошел ты. Сиди і чекай». Коли батько запитав, що сталося, син сказав: «Не заморачивайся, выезжаю».
У ці хвилини, замість слідчої оперативної групи, що зазвичай розслідує обставини проникнення в будинок, з'явився спецпідрозділ КОРД. Патрульні ДСО помітили лише фари у темряві. Водій другого екіпажу навіть звільнив дорогу — адже це могли їхати місцеві мешканці або поліція. Натомість почалася стрілянина.
За офіційною версією стріляти почали поліцейські охорони, а бійці КОРД почали стріляти у відповідь, коли побачили, що їхнього командира Віталія Валецького вбито. У цей час командири обох екіпажів поліції охорони, Сергій Орлов і Євген Куртєв, сиділи на передньому сидінні службового «Деу Ланос». На задньому сидінні були затримані розвідники.
Однак стріляти із такого положення дуже не зручно. По-перше, поліцейські охорони були у зимовому одязі. По-друге — у бронежилетах. По-третє, довелося б розвертатися. Вцілити в когось досить не просто, а командиру КОРД одна куля влучила у голову, а друга — у ногу. Натомість бійцям КОРД було добре видно напис «поліція» на «Ланосі» і зручно стріляти.
Фото підтверджує цю версію: вціліло переднє скло, натомість розстріляні дверцята водія із великим світловідбивним логотипом «Поліція» і заднє скло — ці кулі вбили розвідників. Вогонь вівся щонайменше із двох точок, а можливо й трьох. І точно на ураження.
Водій другої машини поліції охорони вцілів. Його машина стояла поряд, але в неї бійці КОРД не стріляли. Він каже, що першими відкрили вогонь на ураження саме кордівці: «Ми не встигли нічого сказати. Він вискочив, три секунди, і почав стріляти. Я ж думав він побачить куди, розберемося. Що ж це — зразу пальба».
Ігор Чудовський, який викладав планування і проведення таких операцій, каже, що розстрілу машини не мало бути. Навіть якщо було ранення і смерть сотрудника, це передусім потребувало б сказати: «Працює КОРД». Викликати підкріплення, запропонувати їм складити зброю, зв'язатися з керівництвом служби охорони, яка мала б передати це повідомлення. ГСО не повинна була підкорюватися КОРДУ.
Залишаються без відповіді ключові питання: чому спостереження вели не звичайні оперативники із посвідченнями, а законспіровані розвідники? Чи знали бійці КОРДу, хто і за що насправді затримав розвідників? Батько загиблого поліцейського — сам колишній правоохоронець — проводить власне розслідування подій тієї ночі і вірить лише собі.