Рік тому в Миколаєві з'явилися перші патрульні поліцейські в нових формах. Громадськість сподівалася на справжнє очищення правоохоронної системи від корупції та хабарництва. Однак замість кардинального перезавантаження органів правопорядку область стала свідком парадоксального явища: старі міліцейські кадри повертаються на посади, а рівень вуличної злочинності при цьому стрімко зростає.
Коли патрульні вперше вийшли на вулиці міста, їх появу сприйняли з оптимізмом. Проте за дванадцять місяців ситуація з безпекою не просто не поліпшилася – вона суттєво погіршилася. Прокурор Миколаївської області Тарас Дунас озвучив тривожну статистику перед журналістами: «Якщо по області зареєстровано дев'ять тисяч злочинів проти власності, то половина з них скоєна саме в Миколаєві. Розбійні напади – дві третини також припадають на місто. Це показує рівень криміналізації вуличної злочинності в Миколаєві».
Недостатність роботи патрульних привернула увагу не лише місцевої громадськості. Наприкінці серпня неспроможність миколаївських копів оперативно реагувати на дії двох так званих «мажорів» викликала хвилю обурення далеко за межами регіону. Однак це не стало попередженням для колег затримуваних – вони продовжили вчиняти серйозніші правопорушення.
У жовтні правоохоронці затримали на хабарі Владислава Шумаду, працівника дозвільної служби Центрального райвідділу поліції. Лейтенант вимагав шість тисяч гривень за видачу дозволу на мисливську рушницю. Особливо дивним було те, що цього ж року Шумада успішно пройшов переатестацію і був визнаний придатним до займаної посади. Коли журналісти спробували з'ясувати цю суперечність у колег затриманого, вони отримали відмову коментувати ситуацію і пропозицію подати офіційний запит.
Листопад принес нові скандали. Співробітники СБУ затримали двох офіцерів патрульної поліції, які вимагали триста доларів за повернення автомобільних документів. Один з них раніше працював у розформованій ДАІ і успішно пройшов конкурсний відбір до патрульної служби.
За перший рік роботи патрульної поліції в Миколаєві звільнено двадцять один поліцейський. Шістнадцять пішли за власним бажанням, чотири – за дисциплінарні порушення. Двох хабарників судять. Крім того, патрульні потрапили у двадцять дорожно-транспортних пригод, розбивши три автомобілі. За кількістю звільнених патрульних Миколаїв посідає п'яте місце в країні після Києва, Одеси, Харкова та Дніпра.
Начальник патрульної поліції Максим Ахрамєєв пояснив плинність кадрів тим, що деякі люди зрозуміли, що не на своєму місці, інші не змогли психологічно адаптуватися до роботи, третіх звільнили за дисциплінарні проступки.
Процес трансформації міліціонерів у поліцейських виявився складнішим, ніж очікувалося. З 2135 миколаївських міліціонерів, які підлягали атестації, атестаційні комісії забракували 382 осіб. Однак стара гвардія не здається. Багато хто з відсіяних намагається повернутися на посади через судові позови.
Начальник Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Юрій Мороз вказав на правову колізію в системі: суди скасовують наказ про звільнення, але не скасовують самі висновки атестаційних комісій. Це створює юридичну невизначеність.
Артем Дибленко, колишній боєць 79-ї десантно-штурмової бригади і засновник відомого миколаївського видання, добре знає, як працювали атестаційні комісії. На його думку, система була універсальною і комплексною. Представники штабу ставили запитання щодо документації, представники слідства – щодо нового Кримінального процесуального кодексу, який поліцейські активно вивчали. Рішення приймалися колегіально. Дибленко вважає, що це дало непогані результати.
Але суди послідовно стають на бік тих, кого забракували при переатестації. З 267 позовів від миколаївських правоохоронців, які не пройшли атестацію, суди задовольнили 180. Ці люди повернулися на посади завдяки судовим рішенням.
Особливо показовий випадок зі слідчим Василем Трубаченком, одним з учасників так званої «кривоозерської справи». Він був серед шести поліцейських, які затримували Олександра Цукермана, який згодом був убитий. Навесні Трубаченко не пройшов переатестацію, але відновився через суд. Після трагічних подій у Кривому Озері його вдруге звільнили з поліції. Він знову подав до суду, вимагаючи відновлення на посаді, мотивуючи це тим, що має статус свідка у справі про кривоозерські події.
Адвокат і голова «Союзу юристів Миколаївської області» Максим Коваль назвав кілька причин масового судового відновлення колишніх поліцейських. По-перше, законодавство передбачає недостатньо підстав для переатестації. По-друге, атестаційні комісії не завжди якісно документують факти, на яких ґрунтуються їхні висновки. По-третє, представництво в судах часто неналежне – докази можуть існувати, але не подаються до суду.
Масове судове відновлення завдає шкоди не лише репутації реформи, а й державному бюджету. Поліцейським, відновленим на посадах, виплачують компенсацію за вимушений прогул – у середньому від шести до семи тисяч гривень щомісяця. Якщо помножити цю суму на 180 відновлених поліцейських Миколаївської області, виходить кругла сума на мільйони гривень.
Коваль вважає, що надто швидка підготовка кадрів зіграла з реформою злий жарт. На його думку, варто було уповільнити процес, але при цьому внести зміни до чинного законодавства, щоб реформування не перетворилося на фарс.
На сьогодні реформа миколаївської поліції явно кульгає. Численні негативні випадки, що сталися за рік реформування, лише підтверджують, що система потребує серйозного переосмислення.