Півроку тому до керівництва Миколаївського морського порту прийшла нова команда управлінців з Херсона. Вони заявили про амбітні плани: боротися з корупцією, збільшувати надходження до бюджету та оптимізувати роботу портової інфраструктури. Однак замість обіцяного поліпшення ситуація розвивалася в протилежному напрямку — з'явилися непрозорі тендери та сумнівні кадрові перестановки.
Протести портовиків стали регулярним явищем. Морські профспілки організовували акції біля адміністрації порту, під стінами обласної ради Миколаєва та навіть у столиці біля Міністерства інфраструктури. Проблеми накопичувалися, як сніжний ком, замість того щоб розв'язуватися.
Павло Прокопенко, керівник профспілки працівників морського транспорту Нікморпорту, виклав претензії до нового керівництва. За його словами, на дублюючі посади було прийнято шістдесят працівників. Досвідчених фахівців, які багато років працювали в порту, звільняли, а на їхнє місце приходили люди без досвіду роботи в портовій та морській галузях.
Під скорочення потрапив і заступник начальника з операційної діяльності Станіслав Бібік. Він переконаний, що його звільнили з порушеннями трудового законодавства, тому оскаржує це рішення в суді. Всього було звільнено більше десяти керівних працівників. Крім того, керівництво планувало скоротити 66 працівників озброєної охорони.
У листопаді адміністрація провела тендер на охоронні послуги. Кілька відомих у регіоні охоронних фірм, включаючи управління Державної поліції охорони, брали участь у торгах. Однак тендерний комітет обрав невідому київську компанію «Альфа-Безпека». Це рішення викликало запитання, оскільки кияни оцінили свої послуги майже в два рази дорожче за конкурентів — 871 тисяча гривень на місяць. Договір був укладений до 31 грудня 2016 року.
Охоронна фірма «Альфа-Безпека» була зареєстрована в останні дні попереднього року. Засновником став Леонід Матейко з Львівської області, директором — Сергій Онищенко з Житомирської. На озброєнні охоронців було 80 гумових кийків, 80 газових балончиків і стільки ж радіостанцій. Також у розпорядженні була орендована у львівської мешканки машина Фольксваген «Vento» 1997 року випуску.
Щоб переконати тендерний комітет у своєму досвіді, «Альфа-Безпека» надала договори на охорону розважального центру у Львові та яблуневих садів у селі Стільсько Львівської області. Однак виявилося, що підприємством «Львівський сад» керує той самий Леонід Матейко, власник охоронної фірми.
За даними системи Prozorro, ця компанія вже брала участь у іншому скандальному тендері. Вона запропонувала охорону одного з підрозділів «Укрзалізниці» за ціною в два рази вищою за конкурентів і перемогла. Компанія, що програла, подала скаргу в Антимонопольний комітет. Антимонопольники визнали, що замовник підігравав «Альфа-Безпеці» та необґрунтовано відхилив пропозиції конкурентів.
Журналісти спробували зв'язатися з керівництвом фірми. Офіс у Києві виявився важко знайти — в багатоквартирному будинку, де була зареєстрована компанія, жодних вказівок на наявність охоронної фірми не було. На дверях офісу також не було жодних згадок про «Альфа-Безпеку». Коли журналісти подзвонили, чоловік всередині категорично відмовився спілкуватися, порадивши писати офіційний запит. Посилання на те, що фірма працює з бюджетними коштами і повинна бути прозорою, не справили враження.
Працівники морського порту розповідали про проблеми з новою охороною. Олексій П., який багато років працював у порту, описав ситуацію так: охоронці стояли на постах без спецодягу — хто в спортивних костюмах, хто в джинсах. Жодних засобів захисту, кийків, балончиків чи засобів зв'язку він не спостерігав. Посвідчення охоронців були простими бейджами з написом «охорона» без імені та прізвища.
Нову охорону набирали поспішно через Центр зайнятості з жителів сіл і невеликих містечок Миколаївської області. Штатні охоронці порту раніше проходили місячні курси та стажування. Невідомо, чи мали відповідну підготовку охоронці з «Альфа-безпеки», яких набирали в середині грудня.
За п'ять місяців роботи нова команда провела через систему Prozorro 172 закупівлі. З них 43 закупівлі на суму 4,6 млн. гривень завершилися укладенням договорів, а 129 закупівель на суму 34 млн. гривень були скасовані з різних причин.
Одна зі скасованих угод стосувалася ремонту водопровідних мереж у порту на суму близько 6,5 мільйона гривень. Миколаївське підприємство «ВіК-технології», яке спеціалізується на ремонті водопровідних систем і запропонувало найнижчу ціну, програло. Тендерний комітет виявив, що директор цієї компанії колись був громадянином Російської Федерації, що потрапляло під санкції. Переможцем визнали фірму з донецьким корінням «БМД і Ко».
«БМД і Ко» мала цікаву історію. При штатній чисельності в 28 осіб компанія виграла підрядів на 91 млн. гривень за останні чотири місяці. Одночасно вона зобов'язувалася здійснювати ремонтні роботи в Донецькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Виникало питання, як можна виконувати такий обсяг робіт при такій кількості працівників.
«ВіК-технології» подала скаргу в Антимонопольний комітет. Розглянувши справу, антимонопольники визнали дії тендерного комітету порту необґрунтованими та зажадали скасувати незаконне рішення. Однак нові портові менеджери просто скасували весь тендер на ремонт водопровідної системи, визнавши його недоцільним.
Олександр Новохацький, колишній заступник начальника морпорту з адміністративно-правових питань та економічної безпеки, який раніше очолював тендерний комітет, впевнений у причинах тендерних невдач. На його думку, нове керівництво намагалося протягнути свої фірми. Коли це не вдавалося, торги просто скасовували як недоцільні. «Це ж корупція в чистому вигляді. Коли я працював, у нас такого свавілля не було», — сказав Новохацький.
Колишня прес-секретарка морського порту Аліна Коротич розповіла про свій досвід. На її думку, адміністрація порту ще до конкурсу знала, хто буде виконувати роботи. Їй сказали, що збільшать бюджет на піар до 500 тисяч гривень, тоді як раніше на рік витрачалося не більше 200 тисяч. Коли вона сказала, що не витратить таку суму до кінця року, їй відповіли, що це не її турбота, і що їй скажуть, з ким і як укладати договори. Аліна відмовилася брати участь у такому «освоєнні» коштів, написала заяву і звільнилася. На її місце взяли журналістку з Херсона.
Нова команда з'явилася в порту наприкінці червня. Спочатку наказом глави Адміністрації морських портів України на посаду директора Миколаївської філії АМПУ був призначений Олександр Дем'яненко. Через два тижні він привів у порт своїх людей. Їм видали розпорядження, за яким «висококваліфікованих» фахівців з досвідом залучили до «підготовки управлінських рішень» як радників. Серед них виявилися Віктор Козонак та Володимир Пінькас та кілька інших херсонців.
Віктор Козонак, за повідомленнями ЗМІ, керував Херсонським автопідприємством, потім потрапив у систему «Укроборонпрому» і очолював Харківський бронетанковий завод, ДП «Завод імені Малишева». Володимир Пінькас був начальником управління Пенітенціарної служби в Херсонській області. Він більш відомий справами свого сина Сергія Пінькаса, який обіймав високу посаду в держконцерні «Укроборонпром» і був звільнений через низку корупційних скандалів. Сергій Пінькас мав добрі стосунки з главою концерну Романом Романовим, якого вважають креатурою самого Президента.
Забезпечення прозорості роботи нового керівництва виявилося проблематичним. Володимир Пінькас категорично відмовився спілкуватися з журналістами. Віктор Козонак запевнив, що надасть коментарі, як тільки міністерська комісія, яка розпочала роботу в порту після профспілкових протестів, надасть акти.
Результати п'ятимісячної діяльності нового керівництва спричинили появу в порту міністерської комісії, яку надіслав глава транспортного відомства Володимир Омелян. Комісія повинна була оцінити наслідки роботи нових управлінців. Вона закінчила роботу ще перед новим роком. На запит журналіста Мініфраструктури відповіли, що опрацювання результатів комісії у відомстві ще тривало, тому повідомити про висновки вони не можуть, хоча з моменту перевірки пройшло майже два місяці. Висновки ревізорів залишалися таємницею. Отже, сподіватися, що фінансові потоки, які вливаються в портову галузь, не будуть осідати в кишенях тих, хто їх розподіляє, поки не варто.