Понад мільйон з половиною українців за три останні роки втратили свої заощадження в банках, які припинили роботу. Закон обмежує виплати з Фонду гарантування вкладів двомастами тисячами гривень на одного вкладника. Однак коли боржниками банку виявляються впливові люди з оточення президента, отримати навіть цей гарантований мінімум стає складнішим завданням.
Тетяна Кілічава, адвокат з Києва, яка представляє інтереси постраждалих вкладників, готується до чергового судового засідання. На цей раз справа стосується банку «Київська Русь», який Національний банк визнав банкрутом. Чотири тисячи громадян втратили в цій установі свої депозити.
Вкладники та їхній адвокат оскаржують рішення про ліквідацію банку. Причина проста: якщо банк визнаний банкрутом, вкладники отримають лише двісті тисяч гривень з гарантійного фонду. Якщо ж банк продовжить роботу, він зобов'язаний повернути повну суму депозитів, яка часто значно перевищує цей ліміт.
«Двісті тисяч гривень – це близько восьми тисяч доларів. Але люди мали набагато більші суми», – пояснює Кілічава. «Більшість тих, хто втратив гроші, мали депозити понад двісті тисяч. Хтось продав квартиру і відклав кошти. Інші збирали гроші на лікування або на придбання нерухомості. Це були заощадження всього життя».
Один з таких вкладників – киянин Сергій Старунський. Два роки тому він став жертвою вуличного грабежу. Намагаючись захистити дівчину, якій відбирали телефон, він отримав поранення в око від травматичного пістолету. Лікування коштувало дорого. Потім луснув банк «Київська Русь», де Старунський зберігав сімейні заощадження.
«Я втратив близько сотні тисяч доларів», – розповідає він. «Я накопичував ці гроші протягом двадцяти п'яти років. У мене була непоганої зарплата, я міг собі дозволити відкладати. Я не купував дорогих машин, моя квартира – звичайна хрущовка. Мені 58 років, і як нормальна людина я думав про старість. Я брав на себе зобов'язання забезпечити дітей житлом. І як законослухняний громадянин я накопичував ці кошти».
Але поки вкладники домагаються відновлення роботи банку та повного повернення своїх депозитів, інша група людей, очевидно, зацікавлена в ліквідації установи. Це президент Петро Порошенко та його давні друзі і бізнес-партнери: народний депутат Ігор Кононенко та заступник секретаря РНБО Олег Гладковський.
Підконтрольне їм «Автотранспортне підприємство-2240» взяло в 2007 році в банку «Київська Русь» кредит на суму шість мільйонів доларів. Заставою служили будівлі на вулиці Павла Усенка поблизу Дарницької площі в Києві. Однак кредит так і не був повернений. Заставне майно також залишилося в розпорядженні боржника.
Як розповідає журналістка «Радіо Свобода» Анастасія Іванцова, яка розслідувала цю справу, АТП мало передати банку всю заставну нерухомість у рахунок боргу. Замість цього з'явилася інша компанія, яка стверджувала, що встигла забрати все майно раніше.
Підприємство Порошенка та його друзів оголосило банкрутство, а всі будівлі перед ліквідацією передало фірмі «Про Девелопмент Тім». Продаж мав ознаки фіктивності, оскільки нерухомість залишилася в руках того ж кола осіб. Засновником «Про Девелопмент Тім» виявилася віргінська компанія «Інтрако Менеджмент Лімітед», власником якої є Сергій Зайцев, заступник генерального директора корпорації «Рошен» – ще один друг президента.
«Виходить така ситуація: є боржник, який має повернути банку гроші або нерухомість, є компанія, ймовірно пов'язана з цим боржником, яка стверджує, що встигла забрати все його майно раніше, і є банк, який залишається ні з чим», – пояснює Іванцова.
В самому банку вже не сподіваються повернути від оточення президента ні кредит, ні нерухомість. Михайло Шабас, який керує департаментом безпеки та захисту інтересів банку «Київська Русь», підтверджує це.
На запитання про судову суперечку з компанією «Про Девелопмент Тім» та АТП на вулиці Павла Усенка він відповідає: «Є таке. Була така тема». На уточнення про деталі кредиту він лише сміється: «То розбирайтеся!»
Коли його запитують, чому права банку були порушені, він відповідає: «Бо кредит не повертався!» На питання про причини невиконання боргу Шабас зауважує: «Зазвичай боржники не повертають кредит, бо як правило, не хочуть».
На прямий вопрос про те, хто стоїть за позичальником, Шабас відповідає: «Та нам все відомо! І вам все відомо!» Щодо можливості судового стягнення заставного майна він висловлює песимізм: «Думаю, що немає…»
Адвокат Кілічава переконана, що якби компанія Порошенка та його друзів повернула банку кредит, а інші великі боржники зробили те ж саме, це дозволило б виплатити всі депозити звичайних вкладників. Киянин Віктор Левковський каже, що такі гроші допомогли б йому лікувати хвору дружину.
«У мене дружина – інвалід другої групи», – розповідає він. «Вона хворіє на гепатит С. Ми вивели вірусне навантаження на нуль, але залишився цироз печінки та хронічна хвороба нирок. Потрібно багато грошей на лікування, і бажано вивезти її до Німеччини до спеціалістів. Раніше це було можливо, тепер стало проблематично».
Левковський розповідає, що він і його дружина займалися бізнесом – виробництвом та дизайном меблів. У банку «Київська Русь» вони мали депозити: у дружини близько п'ятисот тисяч гривень, у нього – близько трьохсот тисяч. Разом вони втратили вісімсот тисяч гривень.
Тим часом впливові боржники банку можуть почувати себе спокійно. Позбувшись претендента на нерухомість, вони отримали й інші переваги. Восени 2015 року Київська рада передала в оренду на двадцять п'ять років іншій фірмі друзів Порошенка – товариству з обмеженою відповідальністю «Автоекспо» – одинадцять гектарів землі під АТП та навколо нього.
Це рішення не викликало особливих дискусій у Київраді, оскільки президент мав там депутатську більшість. Одна з депутаток, Олена Овраменко з фракції УДАР-Солідарність, проголосувала за передачу великого земельного ділянки фірмі президентського оточення.
Коли журналісти нагадали їй про це голосування від 24 вересня, вона спочатку намагалася уникнути розмови, кажучи, що потрібно підняти документи. Коли їй показали результати голосування, вона продовжила наполягати на необхідності перевірити матеріали і швидко вибігла в коридор.
Фонд гарантування вкладів виплатив клієнтам «Київської Русі» близько одного мільярда гривень гарантованих виплат. Натомість він отримав право вимагати повернення кредитів на суму п'ять мільярдів гривень. Представники Фонду повідомили, що докладуть максимум зусиль для стягнення боргів з автотранспортного підприємства президента та його оточення.
Однак є одна важлива деталь. Фонд гарантування вкладів очолює Костянтин Ворушилін – ще один давній друг і бізнес-партнер Петра Порошенка.