Українська охорона здоров'я давно втратила статус безплатної послуги. Замість офіційного фінансування медичні заклади живуть за рахунок неофіційних платежів від пацієнтів — як обов'язкових, так і добровільних. Коли зібрані кошти йдуть на ліки та ремонт, це можна розглядати як необхідність. Але коли гроші потрапляють у приватні кишені керівництва, а пацієнти гинуть через неналежну медичну допомогу, це стає справжньою трагедією.
У жовтні попереднього року в родині Науменків сталася біда. Двадцятип'ятирічна Наталія Науменко помирає під час пологів у першому міському пологовому будинку Миколаєва. Немовля також не вижило. Трирічна донька залишилась без матері. Мати покійної впевнена, що винуватцями є медичний персонал закладу. За її словами, лікарі мали викликати швидку допомогу, лікар повинна була постійно перебувати при породіллі, а замість природних пологів при такому тиску необхідно було провести кесарів розтин. Вона припускає, що медики не хотіли возитися зі складною операцією у святковий день, хоча сім'я була готова платити.
Перший пологовий будинок Миколаєва здобув у місті сумну славу. За останні вісім років тут під час пологів померло чотири жінки, дві з них — минулого року. Це найвищий показник материнської смертності серед подібних закладів на Миколаївщині.
Ольга Жукова вже багато років судиться з персоналом цього закладу. Її донька Марина померла тут на третій день після народження. За словами матері, один із співробітників пологового будинку прямо сказав їй: «Ваша дівчинка загинула. Ми вбили вашу дівчинку. Подавайте заяву в міліцію, бо на розтині можуть написати неправдивий діагноз». Жукова звернулась до правоохоронців, але розслідування з самого початку буксувало. Комісія обласного департаменту охорони здоров'я дійшла висновку, що смерть була неминуча. Остаточне слово мала сказати комісія Міністерства охорони здоров'я, але її висновки матері так і не показали. Коли Жукова звернулась до юриста обласного департаменту, та відповіла, що покійна дочка при житті не дала дозвіл на ознайомлення з медичною документацією, тому заклад не може її розкривати.
Все ж таки жінці вдалось витребувати висновки столичних експертів. Вони виявились шокуючими: загибель породіллі можна було запобігти, а в трагедії є провина миколаївських лікарів. Однак справедливість так і не була поновлена — кримінальне провадження регулярно закривається, судові процеси тривають до сьогодні.
Скандальна репутація закріпилась не лише за закладом, але й за його головним лікарем. За останні шість років він тричі потрапляв у дорожно-транспортні пригоди, керуючи дорогими позашляховиками. Шість років тому він збив молоду жінку на пішохідному переході. На щастя, постраждала отримала травми, але залишилась живою. Ці автомобільні інциденти ніяк не позначились на кар'єрі та матеріальному стані головного лікаря. Він залишився на посаді, а про пологовий будинок номер один ходять чутки, що це чи не найдорожче місце для пологів у місті.
На сходах закладу щасливі матері розповідають про суми, які вони передали. Одна пара заплатила дві тисячі гривень. На запитання, куди пішли гроші, відповідь була прямолінійна: в руки персоналу. Інші розповідають, що платили при поступленні, беручи з собою готівку для оплати палати. Деякі згадують, що платили після пологів — від 800 до 2000 гривень залежно від типу палати. Медсестрам дарували шоколад, хоча деякі породіллі вважали за краще дати більше, щоб уникнути проблем.
Наіля Гільмутдінова пропрацювала п'ятнадцять років у генетичній лабораторії першого пологового будинку, допомагаючи подружжям лікувати безпліддя. Вона чула, що лікарі збирають гроші, які завідувачі відносять головному лікарю. Але у неї самої не було чим дякувати. Коли міська рада скоротила лабораторію, вона припускає, що головний лікар не боровся за її збереження тому, що працівники не хотіли матеріально дякувати йому за турботу. Гільмутдінова працювала з дітьми з вадами розвитку та розумовою відсталістю — контингентом, який не мав коштів для подарунків. Вона розповідає, що навіть пацієнти самі приносили реактиви для лабораторії, а просити щось у головного лікаря було марно. Врешті-решт, його рішенням лабораторію «тихенько» ліквідували.
Офіційно перший миколаївський пологовий будинок, як і всі державні подібні заклади, безкоштовний. Однак, як у більшості українських медичних установ, особливо в пологових будинках, кожна послуга має свою ціну. Перебування в палаті оплачується як у готелі. Окремо розраховується гонорар бригаді акушерів, які приймають пологи.
Головний лікар запевняє, що персонал нічого не просить і не вимагає від майбутніх батьків. За його словами, породіллі самі несуть гроші. Він пояснює, що кожна людина по-своєму — хтось дає п'ять тисяч, хтось готовий дати двадцять тисяч, батько готовий дати п'ятдесят тисяч. Це індивідуально, наголошує він.
Журналісти видання «Слідства.інфо» під виглядом подружньої пари, де жінка була вагітна, відвідали перший пологовий будинок, щоб дізнатись вартість послуг. Персонал наполягав, що всі послуги безплатні. Але батьки, які вже пройшли через пологи, розповідали зовсім інше. Вони згадували суми від 1300 гривень за загальну палату до 2000 гривень за окрему. За пологи платили від 800 до 2000 гривень залежно від типу палати. Медсестрам дарували шоколад, хоча деякі рекомендували дати більше, щоб уникнути проблем.
Те, що народити дитину в державних українських пологових будинках коштує тисячі гривень, давно не новина. Недофінансована та нереформована медицина змушує батьків купувати ліки, доплачувати за роботу акушерів та ремонти палат. Одне — коли громадяни неофіційно закривають прогалини у фінансуванні медицини. Зовсім інше — коли керівники перетворюють державний заклад на персональний бізнес-проект. Наприклад, головний лікар передав власному сину кімнату для фотографування новонароджених. Заробіток тут непоганий — близько 500 гривень за фотосесію.
Євген Волохов керує першим пологовим будинком майже 30 років. За цей час він став заслуженим лікарем України, депутатом міської ради та почесним громадянином Миколаєва. Його родина встигла непогано поправити матеріальний стан. Більшість сімейного майна записана на сина: дві квартири, два позашляховики, три земельні ділянки та розкішний будинок біля моря. Сам Волохов володіє квартирою у Миколаєві площею 85 квадратних метрів.
Земельні ділянки сина головного лікаря розташовані у відомому курортному місті Коблево на березі Чорного моря. Земля тут коштує від 20 до 60 тисяч доларів за ділянку. Останню ділянку син придбав у вересні попереднього року. Сам Волохов відмовився коментувати походження статків своєї родини. Коли журналісти спробували з ним поговорити, він сказав, що їде в банк придбати благодійну форму для комп'ютеризації пологового будинку. Він запропонував залишити свій номер телефону. На запитання про те, чи потрібна йому благодійна допомога, він відповів: «Ні, не мені. Мені не треба. Я багатий чоловік! А що таке багатство? Ти маєш сім'ю, дітей і внуків».
У сучасних умовах багато породіль не бачать іншого виходу, як дати гроші, щоб пологи пройшли спокійно. Хронічно недофінансована медицина не залишає їм вибору. Але коли лікарі отримують чималі суми, вони часто надають зовсім не ті медичні послуги, на які розраховували пацієнти.