Дмитро Фірташ перебуває у Відні в очікуванні екстрадиції до США, однак його бізнес-інтереси в Україні функціонують без перешкод. Зокрема, його титанова корпорація продовжує виробляти продукцію на анексованому Криму, отримуючи сировину з українських родовищ. Це відбувається попри міжнародні санкції та кримінальне провадження, відкрите прокуратурою. Розслідування Слідства.Інфо показало, як державні органи мовчки спостерігають за цією діяльністю.
Весною 2014 року, коли Російська Федерація розпочала окупацію Криму, захоплюючи військові об'єкти та український флот, журналісти портала «BlackSeaNews» під керівництвом Андрія Клименка цілодобово висвітлювали військові операції та атаки на гарнізони Військово-морських сил України. Така активність привернула увагу російських контррозвідувальних служб. Клименко та його колеги були змушені залишити Крим. Сьогодні він перебуває у чорному списку російських спецслужб, а ФСБ порушила проти нього кримінальну справу за підозрою в сепаратизмі.
«Мені відомо більш ніж про 20 допитів колишніх співробітників редакції, моїх друзів і знайомих. Було два чи три обшуки», – розповідає Клименко про переслідування російськими органами.
Після переїзду до Києва Клименко почав щоденно моніторити судна, які заходять до закритих портів окупованого Криму, порушуючи міжнародні санкції та українське законодавство. За його словами, офіційно судна країн Євросоюзу припинили заходити в Крим у 2015 році. Однак деякі судновласники змінюють прапори та місце приписки кораблів, щоб обійти обмежувальні заходи. «Ми бачимо велику морську державу Монголію, велику морську державу Танзанію, велику морську державу Того – країни третього світу», – зазначає Клименко, описуючи цю схему.
Під прапором Того ходило судно, яке перевозило українську ільменітову руду на завод олігарха Дмитра Фірташа «Кримський титан». Слідство.Інфо раніше розкрило цю схему постачання ільменіту на окуповану територію в обхід санкцій. Активну роль у розслідуванні відіграв Руслан Форостяк.
«Інформація дала мені підстави піднести питання про перевалку ільменітової руди – стратегічного матеріалу для виробництва титану – на завод, який знаходиться на окупованій території Криму, на «Крим-Титан», – пояснює Форостяк.
Схема функціонувала таким чином: ільменітова руда з Межиріченського гірничо-збагачувального комбінату на Житомирщині перевозилась до порту «Южний» в Одеській області. Там руду перевантажували на судно «Катя». За документами воно мало направлятися у російський порт «Кавказ», але туди не дійшло. У Керченській протоці посеред акваторії ільменіт перевантажували на російське судно «Нєфтєрудовоз», яке потім йшло до закритого Керченського порту, звідки руда доставлялася на завод «Кримський титан».
Після публікації розслідування Військова прокуратура України порушила кримінальне провадження. Едуард Плешко, начальник відділу Військової прокуратури Південного регіону, надав коментар: «Військова прокуратура Південного регіону України, діючи в межах компетенції та повноважень, надавала оцінку діям посадових осіб державної прикордонної служби щодо реагування на дії, що пов'язані з в'їздом та виїздом на окуповану територію. Під час цієї діяльності було з'ясовано факти застосування схем потрапляння вантажів з території України на територію Криму».
Однак попри кримінальне провадження та розголос, схема постачання сировини на «Кримський титан» продовжила успішно діяти протягом 2016 року. Змінювались лише судна-перевізники та відправники вантажу.
Протягом 2016 року чотири судна за десять заходів з порту «Южний» під Одесою вивезли близько 115 тисяч тон ільменітової руди. За документами вантаж мав йти до порту «Кавказ», але не доходив туди. Судна заходили у Керченську протоку, де на кілька днів зупинялись на рейді. Імовірно, ця схема була аналогічна тій, що була відслідкована роком раніше з судном «Катя».
Клименко називає цю схему добре продуманою: «Ця схема майже бездоганна. Документи в українському порті виписані на російський порт Кавказ, ільменіт не підпадає під жодні заборони. Вони йдуть в Росію, там вигружають, беруть російські документи про вигрузку. А куди далі піде цей вантаж – до судновласника чи брокера немає ніякого відношення. Їхня відповідальність закінчилась».
Оскільки за документами все виглядає законно, українські правоохоронці не мають підстав для арешту суден, капітанів чи притягнення судновласників до відповідальності. Однак зупинити постачання руди можна було іншим способом. Саме це намагались досягнути у військовій прокуратурі.
Плешко пояснив: «Враховуючи, що застосована схема не передбачала прямого реагування та відповідальності прикордонників, нами було підготовлено та внесено подання до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України щодо застосування санкцій відповідно до закону про зовнішньоекономічну діяльність про призупинення такої схеми».
Прокуратура попросила Міністерство економічного розвитку накласти санкції на компанію Дмитра Фірташа «Юкрейніан Кемікал Продакс», раніше відому як закрите акціонерне товариство «Кримський титан». На думку прокуратури, саме вона стояла за схемою постачання ільменіту в Крим. Перше подання про накладення санкцій було відправлено в жовтні попереднього року, друге – у січні поточного року. Міністерство економічного розвитку та торгівлі довго не приймало рішення.
Військова прокуратура повідомила: «На цей час відомо, що Міністерство економічного розвитку та торгівлі вирішило вжити заходів затримання-узгодження службою безпеки України з цього питання».
Проте півроку по тому Міністерство економічного розвитку та торгівлі так і не наклало санкції на титанову компанію Фірташа і не внесло його кримський актив до «чорного списку». Чиновники міністерства у відповідь на запит назвали прохання прокурорів недостатньо переконливим.
«Військовою прокуратурою Південного регіону України в своєму повторному поданні не надано обґрунтування порушення ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та не вказано конкретні норми законів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності, порушення яких допущено цим суб'єктом господарювання», – йшлося у відповіді Мінекономрозвитку.
Щоб дізнатись, чому міністерство досі не вводить санкції проти підприємства Фірташа, журналісти вирішили поставити це питання самому міністру Степану Кубіву. У центрі Києва в Українському домі проходила презентація одного з проектів Мінеконопромрозвитку. Після виступу міністр Кубів поспішав на вихід, але журналісти встигли його наздогнати.
«Чому ваше Міністерство вже майже півроку не погоджує за поданням військової прокуратури накладання санкцій на компанію Фірташа «Юкрейніан Продактс»?» – запитали вони.
«Це неправда…» – відповів пан Кубів і швидко пішов.
Напевно міністру була неприємна піднята тема, або ж він сам не до кінця розумів ситуацію в його міністерстві. Така позиція відомства дозволяє продовжувати постачання руди на окупований півострів.
Руслан Форостяк наполягає: «Треба припинити цю діяльність, але знаєте, як треба діяти: намагатись заставляти людей діяти демократично. Щоб ми не ловили ті пароплави чи блокували залізниці, а ми давали суспільну оцінку конкретним фаміліям, не взагалі системі, бо система – в неї фамілії немає, а конкретним посадовим особам і вимагали відповідальності».
Урядами європейських країн та США підтверджено, що міжнародні санкції, введені за анексію Криму, будуть діяти до повної деокупації півострова. Водночас українські чиновники дають змогу окремим олігархам не лише возити контрабанду на окуповану територію, але й експортувати звідти продукцію, дозволяючи агресору розвивати свою економіку.