Валентина Аксьонова, громадська активістка з елітного передмістя столиці, змушена була покинути свій дім. Причина – багаторічна боротьба проти знищення лісу у селі Петропавлівська Борщагівка та погрози, які вона отримувала за цю діяльність. Місяць тому обидва сімейні автомобілі Аксьонових загорілися в один день. За переконанням активістки, це було навмисне підпалення.
«Другу машину спалили просто нахабно, посеред дня. Я вже думаю, що буде далі – вбивство? Після першої машини мені сказали готувати труну. А для кого потрібна метрова труна?» – розповідає вона.
Павло Афанасенко, головний лісовод селища, п'ятдесят років тому особисто висадив двадцять три гектари Вумівського лісу. Сьогодні він спостерігає його поступове знищення. «Тут росла акація, але половини лісу вже немає. Я бачу, що все вирубано. Були такі красиві верби, осокори – їх порізали», – говорить він.
Вирубування почалося у 2008 році, коли голова сільської ради Олексій Кодебський отримав рішенням ради майже гектар лісової ділянки нібито під сіножать. Кодебський запевняє, що там ніколи не було лісу, а проходила лише дренажна система з міста.
Однак сільськогосподарством він займатися не став. Замість цього він змінив призначення землі на «будівництво багатоповерхового будинку», а у 2014 році передав свій пай мешканцю Рівного Роману Кричильському. На запитання про причину такого дарування Кодебський відмовився відповідати, назвавши це приватною справою.
Вскоре у лісі з'явився паркан – не на один гектар, а на майже три. Ще два гектари опинилися в оренді у ТОВ «Житлоіндбуд-2». Мешканка селища Світлана Смовженко розповідає про швидкість, з якою це сталося: «Вони так блискавично поставили паркан, що ми не встигли навіть опритомніти. Ми почали їх фізично зупиняти. Приїхали молоді люди на дорогих автомобілях і сказали, що вони сотники з майдану, тому це їхня земля».
Замість обіцяного скверу Небесної сотні за колючим дротом почалися роботи бензопилою та будівельна техніка. Розпочалося будівництво житлового комплексу. Смовженко описує конфлікт: «Приїхали молоді люди у чорній формі з написом «БДХ сікьюріті»». За словами мешканки, охоронці відтісняли жінок, які намагалися не допустити вирубування дерев.
Охорона представляла забудовника — ТОВ «БД Холдинг Україна». Одна з компаній-засновників, швейцарська BDH, через корпоративний ланцюжок веде до кіпрської офшорної структури. Інший засновник — ТОВ «БД Капітал» — належав громадянину України Сергію Алейнікову та тій самій швейцарській BDH.
«БД Холдинг Україна» зводив житлові комплекси переважно у Петропавлівській Борщагівці, частково — у сусідній Софіївській. Чимало цих будівництв супроводжували конфлікти.
Валентина Аксьонова стверджувала, що забудовник використовував модель, за якої замовниками будівництва виступали окремі фізичні особи, а покупці квартир укладали договори саме з ними. На думку активістки, така схема могла дозволяти уникати належної сплати податків. Вона також повідомляла про кримінальне провадження, яке розслідувала Фіскальна служба Київської області, та називала можливі збитки державі на рівні близько 200 млн грн.
Ще майже два гектари лісу за огорожею сільська рада свого часу передала в оренду ТОВ «Житлоіндбуд-2» для будівництва готелю до Євро-2012.
Фактично на місці запланованого кемпінгу з’явився лише невеликий вагончик. У 2016 році цільове призначення цієї землі змінили — тепер уже під будівництво багатоповерхових житлових будинків. Ділянка стала частиною майбутнього житлового комплексу «ЕхоПарк».
ЦЕРКВА І ЗАБУДОВНИК
Окрім скандалів навколо землі, журналісти звернули увагу на ще одну особливість компанії: багатьох людей, пов’язаних із забудовою, об’єднувала приналежність до християнської церкви «Скинія».
Роман Кричильський — той самий мешканець Рівного, якому колишній голова сільради передав майже гектар землі у Вумівському лісі, — був служителем цієї церкви.
Керівник проєктів «БД Холдинг Україна» Костянтин Кукса також був служителем «Скинії».
Генеральний директор забудовника Юрій Кватерчук, який одночасно був співзасновником ТОВ «Житлоіндбуд-2», грав у церковному музичному гурті.
Пастор «Скинії» Рустам Фатуллаєв визнавав, що знає про бізнес своїх парафіян. Він також розповів, що допомагав із працевлаштуванням на будівництвах чоловікам із кримінальним минулим, які проходили реабілітацію при церкві.
При цьому пастор заперечував свою причетність до будь-яких шахрайських схем. Він пояснював, що його зв’язок із забудовою полягає лише в тому, що там працюють люди з його громади, однак контролювати їхню господарську діяльність він не може.
Під час однієї зі служб журналісти «Слідства.Інфо» побачили у церкві й Юрія Кватерчука. Після появи камери він уникнув спілкування з журналістами.
На прохання редакції прокоментувати конфлікт навколо Вумівського лісу «БД Холдинг Україна» надіслав письмову відповідь. У компанії припустили, що після додаткового аналізу перспектив розвитку території будівництво готельно-торговельного комплексу могло бути визнане недоцільним. Претензії активістів забудовник назвав безпідставними та такими, що шкодять його діловій репутації.
ПРИПИСИ, СУДИ ТА КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Активісти направили десятки звернень та скарг до державних органів.
Один із приписів Державної архітектурно-будівельної інспекції призупинив будівельні роботи. Інший документ передбачав знесення зведених об’єктів. Перший припис забудовник оскаржив у суді, тоді як вимогу щодо знесення, за словами активістів, на момент підготовки матеріалу вже мали виконати.
Валентина Аксьонова наголошувала, що ділянку потрібно повернути до стану, в якому забудовник її отримав, — тобто відновити територію, засаджену деревами.
Окремою проблемою став генеральний план Петропавлівської Борщагівки, який передбачав багатоповерхову забудову в районі лісу.
Спочатку суд скасував цей документ. Однак касаційна інстанція повернула справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Активістів непокоїло й те, що в документації низка сусідніх будинків була позначена як аварійна. За словами Аксьонової, місцева архітекторка пояснила це помилкою в документах. Однак така «описка», наголошувала активістка, потенційно могла вплинути на долю приблизно 40–50 будинків.
У серпні 2015 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадовцями Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради.
На момент виходу матеріалу розслідування тривало вже майже два роки, але підозрюваних у ньому не було.
ПОГРОЗИ АКТИВІСТЦІ ТА МОЖЛИВІ ВПЛИВОВІ ЗВ’ЯЗКИ
Протистояння активістів із забудовником тим часом продовжувалося.
Валентина Аксьонова повідомляла про постійні погрози. Біля її будинку навіть проводили акції протесту. Після інцидентів з автомобілями та погроз на адресу сім’ї вона зрештою залишила власний дім і почала переховуватися.
Журналісти припускали, що одна з причин, через які земельний конфлікт роками не отримував остаточного вирішення, могла полягати не лише у бездіяльності правоохоронних органів, а й у зв’язках людей, пов’язаних із забудовою.
Серед них у матеріалі згадувався В’ячеслав Лайшев — син генерала Служби безпеки України Петра Лайшева.
Редакція також звернула увагу на релігійні контакти. За рік до виходу розслідування тодішній секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов відкривав у Петропавлівській Борщагівці церкву «Соборну». Її прихожан журналісти характеризували як тісно пов’язаних із громадою «Скинія».
На цій підставі автори матеріалу припускали, що крім спільних релігійних зв’язків люди, пов’язані із забудовником, могли мати контакти і на високих рівнях влади. Це було саме припущення журналістів, а не встановлений слідством факт.