Щодня два мільйони киян користуються послугами комунального підприємства «Київпастранс». Це десятки трамвайних і тролейбусних маршрутів, сотні автобусних ліній, кожна п'ята столична маршрутка та фунікулер. Щоденні доходи підприємства становлять мільйони гривень.
Про системні проблеми на підприємстві розповідає Андрій Самко, водій тролейбусу з дванадцятирічним стажем. Він також очолює профспілку Куренівського депо «Київпастрансу». За його словами, недоліки в роботі комунального перевізника мають вражаючі масштаби.
Самко наводить конкретні приклади. Під час ожеледиці водіям видавали вісім тролейбусів з лисою гумою. Він та Наталія Престинська, секретарка профспілкової організації, відмовились їздити на таких машинах через небезпеку. Проте інші водії продовжили роботу на цьому транспорті. Крім того, водії 114-го маршруту, який обслуговує 6-й автобусний парк, працюють за виснажливим графіком. Вони виїжджають на першу зміну з шести ранку до трьох дня, потім мають коротку перерву на годину-півтори і повертаються на другу зміну до восьми-дев'яти вечора. Таким чином, один водій працює близько вісімнадцяти годин на добу.
У лютому 2015 року на проблеми «Київпастрансу» звернув увагу міський голова Віталій Кличко. Він заявив, що підприємство отримав у стані, коли його фінансові втрати або, як він назвав, вкрадені у киян кошти, становили близько трьох мільярдів гривень.
Після Революції Гідності на посаду генерального директора «Київпастрансу» призначили Сергія Майзеля. Кличко розраховував, що саме він подолає корупцію на комунальному підприємстві. Однак у травні 2015 року розслідування «Слідство.Інфо» виявило, що чиновник не впорався з цим завданням. Журналісти виявили чорну касу, занедбаний транспорт та незрозумілий обіг готівки у маршрутках.
Віталій Кличко наказав провести службове розслідування. Винуватцем визнали водія, який розповів журналістам про корупційні схеми на підприємстві. Після трансляції сюжету його понизили до слюсаря. Натомість генеральний директор Майзель отримав підвищення і став директором департаменту транспортної інфраструктури КМДА.
Працівниця «Київпастрансу» Світлана розповідає, що на загальних зборах Майзель, уже перебуваючи на новій посаді, представився як директор департаменту. Він заявив, що не залишає «Пастранс» і буде слідкувати за його роботою.
На новій посаді Майзель пробув менше року. Коли журналісти програми «Схеми» оприлюднили інформацію про підроблений диплом директора департаменту транспорту, він написав заяву на звільнення за власним бажанням. Проте він залишився депутатом Київради та членом постійної комісії з питань транспорту, зв'язку та реклами.
На місце Майзеля прийшов 29-річний Дмитро Левченко. 30 серпня 2016 року Віталій Кличко призначив його генеральним директором одного з найбільших комунальних підприємств столиці. На церемонії призначення Кличко побажав Левченку успіху, зазначивши, що від його роботи залежить успіх міста, і висловив надію, що «Київпастранс» працюватиме як швейцарський годинник.
Раніше Левченко працював у «Київпастрансі» заступником того ж таки скандально відомого генерального директора Сергія Майзеля. За словами працівників підприємства, після зміни керівництва робота не стала схожа на швейцарський механізм. Одна з працівниць зазначила, що нова влада була сюрпризом. Ніхто не очікував, що прийдуть люди з такими «знаннями» в галузі транспорту. Вона іронічно зауважила, що якщо попереднє керівництво, як казав Кличко, було дуже корумпованим, то теперішнє керівництво «втерло їм носа» – ті брали тисячами, а ці сотнями.
Коли журналісти запитали Левченка, як він потрапив до «Київпастрансу», той відповів, що навіть не пам'ятає. На питання про роль його тестя Романа Романюка у цьому призначенні, Левченко запевнив, що той дізнався про це останнім.
Роман Сергійович Романюк, уродженець Чернівців, з 2010 року член партії «УДАР». У 2012 році його обрали народним депутатом від партії Віталія Кличка, а у 2014 році він посідав 25-е місце у списку «Блоку Петра Порошенка». Артур Палатний, близький соратник Кличка, згадує, як разом з Романюком літав на бій Кличка в Москву. За його словами, там були й інші депутати з фракції «УДАР» – Валерій Пацкан, Роман Чернега, Виталій Ковальчук. Палатний підкреслив, що фракція була монолітною, і всі, хто мав змогу, поїхали підтримати брата лідера фракції.
Саме Роман Романюк очолював партію «Нова країна», яку пізніше перейменували в «УДАР» Віталія Кличка.
Михайло Серебряков, експерт «Реанімаційного пакету реформ» та співавтор процедури обрання керівників комунальних підприємств Києва у відкритих конкурсах, наголошує, що прозорість процедур, незалежність конкурсної комісії та змагальність є основними принципами конкурсного відбору. На муніципальному рівні, за його словами, іншої затвердженої процедури немає.
Однак Кличко не став чекати на конкурс для «Київпастрансу». Призначення Дмитра Левченка відбулося рівно за два дні до того, як документ про конкурсну процедуру вступив в дію.
Оксана Величко, експертка Реанімаційного пакету реформ, розповідає, що вони надіслали листи до Кличка і Майзеля, звернувшись до них щодо проведення конкурсу для великих комунальних підприємств, включаючи «Київрекламу» та «Київпастранс». Від Майзеля вони отримали позитивну відповідь, де він писав, що гарячо підтримує цю ідею.
Серебряков зазначає, що призначення керівника за два дні до вступу положення в силу було, на його думку, не дуже джентельменським кроком. Мер, як суб'єкт подання, прекрасно знав, що через два дні почнеться конкурс, але все одно підписав розпорядження про призначення Левченка. Експерт вважає, що такий крок пояснювався багатьма причинами.
Працівниця «Київпастрансу» Світлана припускає, що Кличко віддав перевагу Левченку через дружні стосунки з депутатом Романом Романюком. Вона розповідає, що всі очікували на призначення іншої людини – Кирилюка. Але потім почали жартувати, що Левченка «тато» переміг, маючи на увазі, що тесть, батько – все одно, одна родина.
Журналісти намагались зв'язатись із Романом Романюком більше тижня. Вони шукали його у Верховній Раді, телефонували та навіть ходили у гості. Коли чоловік, що не представився, нарешті взяв слухавку, він сказав, що Романюк буде через п'ять днів. На уточнення, чи він зараз не в Україні, невідомий відповів, що той не в Києві, а поїхав до дітей.
Цікаво, що тендери комунального підприємства, яке очолює тесть депутата від «Блоку Петра Порошенка», виграють компанії, пов'язані з близьким оточенням Президента.
У лютому 2016 року завод помічника Порошенка отримав контракт на 74 мільйони гривень за ремонт трамваїв. У вересні 2016 року «Богдан Моторс» виграв тендер на поставку сорока тролейбусів за 200 мільйонів гривень. А у жовтні 2016 року «Київпастранс» замовив партнерам Порошенка транспорт на суму 675 мільйонів гривень.
Андрій Самко, водій тролейбусу, обурюється, що «Богдан» постачає тролейбуси з російською гумою та російськими комплектуючими. Він зазначає, що останні «Богдани», які приходили минулого року, мають написи «made in Russia» на колесах. Він також повідомляє, що зараз планується закупівля п'яти машин для другого парку, і електроніка в них буде не чеська, а російська – з Санкт-Петербурга.
Днями тендер на більш ніж 300 мільйонів гривень виграв «Богдан Моторс», який належить бізнес-партнеру Президента і заступнику голови РНБО Олегу Гладковському.
Коли журналісти запитали Левченка про те, що за останні кілька років багато тендерів виграють фірми, наближені до Петра Олексійовича Порошенка, і назвали це конфліктом інтересів, генеральний директор відповів, що з 2014 року, коли він прийшов до «Київпастрансу», він не втручається в тендери та закупівлі.
У березні цього року СБУ спільно з Генеральною прокуратурою провели 29 обшуків на підприємстві. У документі про досудове розслідування ГПУ йдеться про відмивання десятків мільйонів гривень на державних закупівлях. Генеральна прокуратура України розслідує факти скоєння службовими особами «Київпастрансу» та представниками груп компаній протиправних дій, спрямованих на привласнення коштів комунального підприємства в особливо великих розмірах. За версією прокуратури, це відбувалось шляхом організації в період 2015–2016 років закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємств за завищеними цінами та легалізації отриманих злочинним шляхом доходів.
На запитання журналістів про те, чи була корупція в «Київпастрансі», Левченко відповів, що якщо вони говорять про корупцію, то не уявляють, що було раніше. Коли його запитали, чи це означає, що раніше крали мільйони та сотні мільйонів, а останній рік не крадуть, він запевнив, що у них, можливо, і крадуть, але на 100 відсотків менше, ніж раніше.
Попри численні журналістські розслідування та обшуки правоохоронців, попри тендери та конкурсні процедури, корупційні скандали у «Київпастрансі», пов'язані з правлячою політичною силою, не вщухають.