Собор Української греко-католицької церкви на Микільській Слобідці в Києві зазнає руйнування через житловий комплекс, який зводиться поруч. Про це нещодавно заявила сама релігійна громада. Компанія «УкрБуд», яка здійснює будівництво, ігнорує скарги. Раніше ні громадські протести, ні судові рішення не спричинили зупинку робіт. Власником забудовника є народний депутат від Блоку Петра Порошенка Максим Микитась. Однак розслідування показує, що багато конфліктів навколо проблемних будівництв у столиці можна було б запобігти, якби генеральний план розвитку міста розроблявся спільно з киянами, а не виключно в інтересах забудовників.
У селищі «Перемога» – невеликій зеленій зоні між залізницею та промислової зоною – мешканці протягом кількох місяців збиралися біля непрацюючого бювету. У квітні вони вперше ознайомилися з детальним планом забудови свого мікрорайону. Люди припустили, що приватні будинки перешкоджають реалізації цього плану, зокрема будівництву нових доріг, які мають оточити приватний сектор.
Проте план передбачав не лише транспортні розв'язки. На папері мікрорайон, названий у документах «Борщагівський-1», мав отримати багатоповерхові будинки, торгівельні центри, офісні приміщення та школи. Планування розпочалося у 2013 році, але місцеві жителі про це не знали.
«Ніяких обговорень з нами не було, ми дізналися випадково. Нам повідомили про засідання в КМДА, де презентуватимуть наш проект. Лише там ми вперше це побачили. Це було в квітні», – розповідає Тетяна Пивовар, мешканка «Перемоги».
Документи та схеми передав депутат Київської міської ради Прохор Антоненко. Коли він дізнався про намір колег голосувати за рішення на земельній комісії, запросив жителів на засідання. Понад сто обурених киян протягом трьох годин тримали в облозі депутатів і змусили їх відхилити проект детального плану.
«Голосували за направлення на повторні громадські слухання детального плану території «Борщагівський-1». Це тактична перемога для громади, тому що тепер є можливість надати обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо змін», – говорить депутат Антоненко.
Зауваження та пропозиції від мешканців збирають у Святошинській районній адміністрації. «На громадських слуханнях кожна людина має приїхати й записати свої зауваження в спеціальний журнал. Але вони хочуть, щоб ми писали професійно, відповідно до закону», – наголошує Ірина Пивовар, гортаючи журнал.
Для аналізу проекту «Борщагівський-1» розслідування звернулося до Віктора Глеби, експерта з містобудування та члена Української академії архітектури. Він давно вивчає розподіл землі та забудову Києва. На запитання про ризики від дороги експерт відповідає категорично.
«Ця схема не життєздатна. За нормативами від залізниці до дороги потрібно відступити 40 метрів. Тут уже порушені норми, крайні будинки треба зносити, якщо будувати дорогу поруч з залізницею. Мешканці правильно бояться», – пояснює Глеба.
Експерт вказує й на інші порушення законодавства. «Транспортна схема не відповідає Генеральному плану. Не відповідає й шматок забудови, затвердженої у 2017 році. За нормативами має бути 20 квадратних метрів зелених зон на мешканця або мінімум 12 метрів. Їх тут просто немає ні на кресленнях, ні в документах», – наголошує Глеба.
Креслення та документи розробляє комунальна організація «Інститут генерального плану Києва». Віталій Македон, працівник Інституту та один із авторів проекту, відкидає критику Глеби. «Є зелені зони загального користування та зелені зони в межах кварталів житлової забудови. У кварталах все витримано нормативно. Розрахункова цифра мінімальна – 6 метрів», – пояснює Македон.
На запитання про дорогу між приватними будинками й залізницею Македон відповідає: «Там є місце. Наше рішення не зменшує ділянки, на які є власність. Можливо, люди неуважно дивляться документацію».
Коли розслідування зауважує на відхиленні від Генерального плану, Македон стверджує: «У проекті Генерального плану повна відповідність проекту детального плану території. Ми розробники Генерального плану і паралельно враховуємо це рішення в обох документах».
На уточнення, чи Генеральний план коригується під детальні плани, Македон відповідає: «Ні, це не зовсім так. Робота ведеться паралельно».
Натомість Глеба наголошує на принципіальній різниці: «Генеральний план визначає функціональне призначення територій. Детальні плани уточнюють транспортну схему, комбінацію об'єктів, щільність забудови».
На мапі Глеба вказує на територію видавництва «Преса України» Державного управління справами. За новим проектом тут мають виникнути новобудови. Таким чином, більше шести гектарів землі Державного управління справами передали під житлову забудову.
Розслідування отримало листи від видавництва, підконтрольного Державному управлінню справами, якими воно фактично відмовляється від частини свого підприємства та землі під ним. Листи датовані 2014 та 2015 роками. У цей період Державне управління справами очолював Сергій Березенко, нині депутат від БПП. Свою політичну кар'єру він розпочав у Києві радником міського голови Леоніда Черновецького, а потім став депутатом Київської міської ради від його блоку.
Коли розслідування телефоном запитало Березенка про цей факт, він відповів: «Це давно було, я так не пам'ятаю. Давайте, я спробую дізнатись і тоді обговоримо». Однак наступного дня народний депутат слухавку не зняв.
«Інститутом Генерального плану Києва» керує Сергій Броневицький. На посаду він прийшов у 2010 році за часів Черновецького. На офіційне прохання про коментар розслідування отримало відмову. Коли журналісти прийшли особисто до Інституту, жінка в приймальні відмовилась навіть повідомити начальника про відвідувачів.
У декларації Броневицького зазначена квартира площею 233 квадратні метри та ще одна недобудована на 199 квадратів. Два гаражі та дві автівки – BMW X6 2008 року та Volkswagen Passat 2016 року, зареєстрований на приватну «Будівельну компанію «АС-Інтербуд». Засновник компанії – Андрій Броневицький, брат начальника Інституту. Розслідування хотіло запитати, чи будівельний бізнес брата не становить конфлікту інтересів для Броневицького, адже його відомство надає документи для планування забудов. Проте Броневицький поспіхом поїхав саме цією автівкою.
У постанові Окружного адміністративного суду Києва розслідування знайшло згадку про договір, за яким забудовник заплатив 100 385 гривень 89 копійок комунальній організації «Інститут генерального плану Києва» для підтвердження можливості будівництва. Інститут забудову погодив.
Розслідування звернулось з офіційним запитом до Інституту генерального плану Києва з проханням надати копії всіх подібних договорів, за якими приватні будівельні компанії оплачують його роботу. На момент публікації матеріалу відповідь не надійшла.