Редакція «Слідства.Інфо» провела розслідування біографій трьох суддів Шевченківського суду Києва, які розглядатимуть справу про смерть 16-річного Максима Матерухіна.
Згідно з версією слідства, 7 квітня 2024 року на верхній станції столичного фунікулера п'яний працівник Управління державної охорони Артем Косов почав конфліктувати з групою підлітків. Під час цього інциденту чоловік штовхнув Матерухіна, той впав, розбив головою скло та отримав смертельний поріз шиї. Хлопець помер від крововтрати до приїзду медиків.
Косова звинувачують у вчиненні умисного вбивства з хуліганських мотивів за частиною 2 статті 115 Кримінального кодексу України, що передбачає від 9 до 15 років позбавлення волі. Справа викликала значний громадський резонанс. Під час судових засідань з'явилися повідомлення про погрози на адресу свідків та інциденти з матір'ю обвинуваченого, яка, за інформацією, плюнула журналістці в обличчя. Суд залишив Косова під вартою, однак через його військовий статус він утримується на гарнізонній гауптвахті, а не в слідчому ізоляторі.
Перша суддя — Оксана Голуб. Вона працює в Шевченківському районному суді Києва. У 2014 році розглядала справи учасників Майдану та позбавляла активістів права керування транспортом. Того ж року Голуб обрала запобіжний захід сину політика Нестора Шуфрича, якого підозрювали у порушенні правил дорожного руху та завданні тілесних ушкоджень. Суддя відправила молодого Шуфрича під домашній арешт, його батько взяв сина на поруки.
У 2018 році Голуб повернула обвинувальний акт щодо екснардепа Миколи Мартиненка, якого підозрювали у розкраданні 500 тисяч гривень. Згодом Апеляційний суд скасував це рішення, а у червні 2024 року Федеральний кримінальний суд виправдав Мартиненка.
З 2015 по 2020 рік Голуб була головуючою суддею у справі експрокурора Сергія Нечипоренка. Чоловік Оксани Голуб раніше працював під керівництвом Нечипоренка в прокуратурі. Суддя заявляла, що не вважає це конфліктом інтересів. Правоохоронці затримали Нечипоренка під час передачі йому 150 тисяч доларів, які він нібито вимагав у фігуранта справи за закриття кримінального провадження. Експрокурор незабаром вийшов під заставу, а з його майна зняли арешт. Через два тижні після затримання Нечипоренко розлучився зі своєю дружиною Іриною Ореховою та укладав договір про розподіл майна, передавши їй майже всю елітну заміську нерухомість та автомобілі преміум-класу, зареєстровані на його ім'я. Журналісти проєкту «Схеми» виявили, що його родина володіє значним майном як в Україні, так і за кордоном, придбаним навіть після затримання на хабарі. Розслідування у справі щодо хабара продовжується, однак остання інформація про його рух у судовому реєстрі датується 2020 роком.
Друга суддя — Оксана Хардіна. У 2022 році вона отримала 10 320 гривень соціальної підтримки та 10 тисяч гривень виплати від Кабінету міністрів України, при цьому декларуючи особисті заощадження у розмірі 16 тисяч доларів. У 2023 році Хардіна скасувала арешт, накладений на компанію «Гідросили Груп», яка постачала гідравлічні насоси для танків до Росії. Суддя обґрунтувала своє рішення тим, що слідство не надало доказів причетності компанії до співпраці з Росією з часу накладення арешту на майно.
Третя суддя — Марина Антонюк, яка займає посаду спікерки Шевченківського районного суду Києва. У грудні 2013 року вона позбавила водійських прав учасника автопробігу до резиденції «Межигір'я». У січні 2014 року, керуючи колегією суддів, Антонюк відмовилася звільнити від відповідальності активіста Володимира Кадуру.
5 лютого Шевченківський районний суд розглядав справу про смерть підлітка біля фунікулера. На засіданні були присутні знайомі та родичі загиблого, які давали свідчення проти обвинуваченого.