На Житомирщині, у селі Білка, що розташоване серед лісів та полів Полісся за двісті кілометрів від столиці, розгорнулася боротьба за контроль над значними запасами бурштину. Розслідування показало, як політичні мережі впливають на розподіл природних ресурсів регіону.
У травні на засіданні Житомирської обласної ради розглядалось питання про надання спеціального дозволу на видобуток бурштину компанії ТОВ «Екологічні технології та будівництво». Йшлося про виділення понад 400 гектарів землі під розробку родовищ. Сільський голова села Білка Віталій Уманець заявив, що громада підписала угоду про фінансування соціальних проектів у розмірі 5 мільйонів гривень щорічно.
Однак журналісти отримали копію угоди, яка розкривала істинні умови. Громаді гарантувалось лише сто тисяч гривень. Решта суми мала надходити з прибутків компанії на території села, але лише за умови, що такі прибутки взагалі будуть. Коли журналісти запитали сільського голову про можливість контролю над розрахунками компанії, той визнав, що це буде складно, і додав: «А які у нас можуть бути інші умови?»
Соціальну угоду затвердили на сільських зборах, але депутат обласної ради Віталій Науменко поставив під сумнів їхню законність. На зборах присутніх було 88 осіб, проти – сім. Однак загальна кількість виборців у селі становила 267 осіб. За законом для дійсності зборів потрібна присутність щонайменше 51 відсотка виборців. Науменко зазначив, що зібрання не відповідало цій вимозі.
Активно підтримував видобуток бурштину депутат Ілля Смичок, представник фракції Радикальної партії Олега Ляшка у Житомирській обласній раді. Він наполягав на голосуванні без дискусій. Коли журналісти запитали його про причини такої активної позиції, Смичок відповів, що фракція підтримала сільського голову, оскільки той дотримався юридичних процедур і громада прийняла позитивне рішення.
Розслідування виявило, що одним із засновників компанії «Екологічні технології та будівництво» є Анатолій Капустюк. У 2014 році він був 98-м номером у списку Радикальної партії на виборах до Парламенту. Після невдалої спроби отримати депутатський мандат Капустюк став помічником самого Олега Ляшка.
Компанія зареєстрована за адресою, ідентичною розташуванню будівлі сільської ради. Журналісти не змогли знайти представників компанії на місці. Телефонний номер, вказаний як офіційний контакт, виявився неактивним – людина, яка відповідала, сказала, що колись там працювала, але це було давно.
Журналісти вийшли на Капустюка через соціальні мережі. Він відмовився від інтерв'ю на камеру, але погодився прокоментувати ситуацію в мережі. На момент спілкування статус заявки компанії на сайті «Геоінформ України» показував, що справу було повернуто заявнику. Капустюк підтвердив свій зв'язок з Радикальною партією, зазначивши, що балотувався до Верховної Ради від цієї партії, але був розташований далеко у списку, а після виборів отримав посвідчення помічника депутата на громадських засадах.
Коли журналісти запитали Смичка, чи відомо йому про зв'язок компанії з колишніми однопартійцями, той заявив, що не був в курсі ситуації і захищав насамперед сільського голову. На уточнення, чи він до цього дня не знав про компанію, Смичок відповів: «Абсолютно!»
Журналісти звернулись і до самого Олега Ляшка. На запитання про Капустюка той визнав, що знайоме йому це прізвище і що Капустюк дійсно був його помічником. Однак Ляшко стверджував, що це було років п'ять тому, і зараз він з Капустюком не спілкується. На повідомлення про те, що компанія Капустюка отримала 400 гектарів землі, Ляшко відповів: «Не знаю». Коли журналісти зазначили, що фракція Радикальної партії у Житомирській обласній раді дуже активно підтримувала видобуток, Ляшко запитав: «Мені про це нічого не відомо. Дякую що повідомили. Розберемося».
Хоча Капустюк був помічником Ляшка лише до кінця 2015 року, розслідування показує, що бізнесмен продовжує користуватися підтримкою своїх політичних зв'язків у Радикальній партії. За гаслами про легалізацію видобутку бурштину приховується схема, за якою природні ресурси, що належать громадянам України, переходять у руки приватних осіб за сприяння впливових політичних діячів.