Генеральний прокурор Юрій Луценко обіцяв притягти до відповідальності осіб, причетних до корупційних схем часів Януковича. Його підлеглі активно судяться з екс-президентом та його союзниками, але переважно з тими, хто перебуває за кордоном і не реагує на українські вироки. Тим часом діячі колишнього режиму, які залишилися в Україні, живуть без особливих турбот. Генпрокуратура їх практично не турбує.
У центрі Києва на Московській вулиці розташовувався кінотеатр «Зоряний» – штаб-квартира Партії Регіонів за часів президентства Віктора Януковича. Завгоспом цієї будівлі працював Андрій Кравець, який керував господарськими питаннями, пов'язаними з резиденціями президента та державним майном. Коли Кравець перейшов на вищі посади, його дружина Марина Пелих очолила штаб партії. Обидва покинули країну у лютому 2014 року.
Після захоплення «Зоряного» активістами Майдану журналісти отримали доступ до бухгалтерських документів регіоналів. Ці матеріали свідчили про широкий спектр діяльності Кравця – від постачання продуктів і алкоголю до резиденцій до відчуження державного майна. Здавалося, доказів достатньо для кримінального переслідування. Однак влітку 2014 року Кравець повернувся в Україну і навіть дав інтерв'ю «Українській правді».
Не лише Кравець і його дружина уникли судового переслідування, але й зберегли контроль над значною нерухомістю. «Зоряний» не було повернуто у власність міста, як вимагали активісти та прокуратура. Наприкінці 2016 року будівлю кінотеатру продано фірмі «Фуд Ріелті», засновником якої є бізнесмен Віктор Шустер. Він значиться помічником народного депутата Максима Полякова, якому колеги по парламенту нещодавно зняли депутатський імунітет. На запитання про цю угоду Поляков відповідає стандартно, посилаючись на декларацію Шустера і його матеріальні можливості.
Кравці зберегли й триповерховий маєток у Пущі-Водиці, розташований між державними санаторіями. На папері завгоспу виділили лише дві кімнати, однак будівля залишилася під його контролем. Вцілів і сімейний бізнес – компанія «Київ-Арт» Марини Пелих виграла судову справу у прокуратури Києва.
Народний депутат Ігор Луценко, який до обрання до Верховної Ради боровся з незаконною забудовою міста за часів Януковича, добре знає ім'я Андрія Кравця. За його словами, безкарність Кравця – результат недостатньої уваги Генпрокуратури. Якби прокурор цікавився цими питаннями, Кравець потрапив би до списку осіб, де зараз перебувають Злочевський, Захарченко та інші. Він був би принаймні невїїздним в Україну. Натомість він продовжує лобіювати свої рішення, і люди від нього ходять у різні державні інституції.
З Кравцем пов'язують забудови на місці Гостинного двору та Поштової площі. У 2011 році історичну будівлю «Гостинний двір» намагалися перетворити на торговельний центр. Кияни активно протестували. Активістка Марія Лебедєва розповідає, що люди захищали місто, коли дізналися про загрозу історичному центру. Під час Дня Києва активісти провели альтернативну акцію біля Гостинного двору, увійшли в простір, який був закритий багато років, і це переросло у серйозний протест.
Активісти відмовилися залишати будівлю і включилися в судову боротьбу. Будівлі повернули охоронний статус і землю, однак договір оренди залишився перешкодою для подальшої роботи. Арендатор, проти якого активісти боролися до Майдану, під час Майдану і після нього, досі там перебуває. Зайти до будівлі неможливо через його присутність.
Поштову площу віддали під забудову у 2013 році як інвестиційний об'єкт. Інвестор, пов'язаний з компанією Марини Пелих, отримав право розпоряджатися торговельними площами. Справа про будівництво на Поштовій розглядається у Вищому господарському суді.
На вулиці Еспланадна, 17 у центрі Києва виріс готель на землі, якою користувалося держпідприємство Міністерства молоді та спорту. За умовами інвестиційного договору компанія, пов'язана з Кравцем, мала передати частину новобудови у державну власність. Колишній міністр молоді та спорту Дмитро Булатов розповідає, що обіцяні квадратні метри довелося буквально видряпувати з рук фірм, пов'язаних з Кравцем. До міністерства регулярно приходили люди, які просили не сваритися з Кравцем, натякаючи, що завгосп Януковича – досі впливова і дуже багата персона.
Після короткої паузи під час Революції будівництво готелю відновили. Нині воно на завершальній стадії. Цікаво, що назва цього готелю зазначена на Фейсбук-сторінці як місце роботи старшого сина Андрія Кравця – Володимира.
Один з останніх об'єктів, що дістався «Київ-Арту» як інвестпроект, розташований біля метро «Святошин». Після революції прокуратура намагалася довести незаконність будівництва, але програла в суді. Будівництво йде активно. За планом тут мають виросту паркінг і будівля громадського призначення, найімовірніше – приміщення закладу швидкого харчування, що є основним профілем діяльності «Київ-Арту».
Офіс «Київ-Арту» розташований на вулиці Мечникова, 20. Ця будівля була у комунальній власності міста, але перейшла компанії дружини Андрія Кравця. Журналісти приїхали сюди, щоб розпитати про бізнесові успіхи Марини Пелих, однак охорона офісу охороняється надзвичайно ретельно. Охорона все ж таки поговорила з журналістами, але запевнила, що Пелих там немає.
Отримати коментар самого екс-завгоспа виявилося не менш складно. Проїхати до його маєтку у Пущі-Водиці без перепустки неможливо. Квартира у елітному житловому комплексі на Подолі, де прописаний його син Володимир, порожня. Дачу на Русанівці Кравець одразу після Революції Гідності переписав на сина одного з керівників «Київміськбуду».
З «Київміськбудом» у Кравця особливі стосунки. Раніше розслідування неодноразово розповідали про його тісний зв'язок з адміністрацією цього будівельного гіганта.
Врешті журналістам вдалося зв'язатися з юристами Андрія Кравця електронною поштою. На запит редакції до компанії «Київ-Арт» надійшла коротка відповідь. З довгого переліку запитань відповідь стосувалася лише продажу «Зоряного». У листі йдеться, що Кравець і Пелих керували «Зоряним» з 2003 по 2014 роки, однак не мали права власності на будівлю чи майно підприємства.
Чим зумовлена безкарність завгоспа Януковича та сприятливі умови для розвитку його бізнесу після Революції гідності? Нардеп Ігор Луценко вказує на роль Сергія Льовочкіна, який мав значний вплив на Київську міську раду. Питання, необхідні для Кравця, вирішувалися достатньо швидко завдяки цьому впливу. У тому ж таки інтерв'ю «Українській правді» Кравець сам підтверджує цю версію, називаючи Льовочкіна близьким другом.
Що про Андрія Кравця думає нинішній Генпрокурор Юрій Луценко, який оголошував війну людям Януковича? Нічого. Про цю людину Луценко просто забув. Однак після нагадування журналістів Генпрокурор згадав завгоспа колишнього Президента і заявив, що якісь провадження по ньому були і цю людину викликали на допити. Та чомусь справа не просунулася далі.
Це особливо прикро, оскільки під час порятунку і обробки документів з резиденції Межигір'я журналісти і волонтери сподівалися, що це стане основою для сотень кримінальних справ. Докази там містилися беззаперечні. Містяться вони там і зараз, однак уже під товстим шаром пилу десь за стінами прокуратури.