Дванадцять місяців минуло з того дня, коли святкування Дня Незалежності на Миколаївщині завершилося смертю. У селищі Криве Озеро на подвір'ї свого дому був застрелений Олександр Цукерман. Розслідування виявило причетність місцевих поліцейських до цієї трагедії, однак керівництво правоохоронних органів спочатку намагалося затушкувати їхню роль. Лише після громадського тиску міністр Аваков та інші керівники поліції заявили про готовність сприяти розслідуванню та покаранню винних. Проте рік потому справа все ще не завершена, і вирок залишається далекою перспективою.
Тієї ночі на 24 серпня 2016 року два наряди поліції прибули на виклик до селища. Шість поліцейських намагалися заспокоїти п'яного чоловіка, але ситуація вийшла з-під контролю. Олександра Цукермана, якого вже надягли наручники, було вистрілено чотири рази з травматичної зброї. Громадськість так і не отримала справедливого вироку, а судовий розгляд розпочався практично з нуля.
На той час керівниця Національної поліції Хатія Деканоїдзе відреагувала на скандал розформуванням місцевого відділення та відправленням комісії для розслідування. Заступник прокурора Миколаївської області Степан Божило публічно обіцяв, що всі причетні до цього кримінального правопорушення понесуть суворе покарання, передбачене законом.
Але рік потому ситуація виглядає зовсім інакше. Мати загиблого Ольга Цукерман скаржиться, що справа почала приховуватися відразу ж після вбивства. За її словами, в побитті її сина брали участь усі шість поліцейських, однак судять лише четирьох. Два інші офіцери якимось чином перетворилися зі співучасників на свідків.
Під вартою перебуває лише Денис Ляхвацкий, який здійснив вистріли. Співучасниками слідство визнало Романа Богача, Олександра Причипойду та Миколу Хоменка. Володимир Лемех і Василь Трубаченко були переведені в статус свідків, і всі звинувачення проти них зняті.
Прокурор Божило оголосив чотирьом колишнім працівникам Кривоозерського відділу поліції підозру за частиною третьою статті 365 Кримінального кодексу України – перевищення влади та службових повноважень, що супроводжувалося насильством та застосуванням спеціальних засобів і призвело до тяжких наслідків. За цією кваліфікацією передбачалося покарання від семи до десяти років ув'язнення.
Однак під час передачі справи з прокуратури до суду сталося дивне: кваліфікація змінилася на частину другу тієї ж статті. Це означало зменшення можливого покарання до трьох-восьми років. Адвокат сім'ї Цукерман Іван Ангелін переконаний, що це не випадковість. Він стверджує, що прокуратура навмисне підтасувала факти, щоб звільнити від відповідальності деяких поліцейських, які опинилися на лаві підсудних.
Поліцейські наводять свою версію подій. За їхніми словами, вони відстрілювалися від п'яного Цукермана, який нападав на них з лопатою. У суді Денис Ляхвацкий запитував, за що його судять – за виконання службових обов'язків чи за те, що він допоміг людям, яких побив Цукерман, або за те, що той кидався на них з лопатою.
Родичі загиблого категорично заперечують цю версію. Вони стверджують, що в руках у Олександра не було жодної лопати. Адвокат Ангелін вказує на те, що лопата, яка згадується в обвинувальному акті як доказ жорстокості поліцейських, була вилучена з місця злочину лише через три місяці. Це, на його думку, свідчить про небажання прокуратури розглядати цей доказ.
Залишається без відповіді питання про те, чому поліцейські продовжували бити Цукермана навіть після того, як надягли на нього наручники. Юрист Максим Коваль наголошує, що такі дії виходять за межі закону. З моменту, коли людину надягають наручники, і вона залишається на вулиці в присутності шістьох поліцейських, будь-які подальші насильницькі дії правоохоронців є незаконними.
Відеозапис з камери спостереження універмагу, розташованого неподалік від місця події, міг би прояснити обставини тієї ночі. Вдова Алла Цукерман розповідає, що продавці з магазину підтверджували: того вечора все записувалося, камера фіксувала, як били Олександра і хто саме це робив.
Однак сервер камери спостереження був вилучений у серпні минулого року. Після комп'ютерної експертизи, яка тривала три місяці, обласна прокуратура оголосила результат: відеозапису вбивства не існує. На прес-конференції Степан Божило пояснив, що експерти встановили – на момент скоєння подій 24 серпня 2016 року відеореєстратор не працював. Запис на жорсткому диску не здійснювався, пристрій працював у режимі реального часу.
Судовий розгляд цієї резонансної справи тягнеться вже багато місяців. Нещодавно через звільнення судді розгляд було перенесено з Врадіївського районного суду в Первомайський. Там слухання мають розпочатися у вересні, але знову з самого початку. Родичам загиблого доведеться чекати вироку ще довго.