Київська влада нещодавно підвищила вартість проїзду в метро до п'яти гривень, обґрунтовуючи це тим, що поточні доходи підземки не покривають її витрат. Чиновники навіть натякають на можливість подальшого зростання тарифів до восьми гривень. Однак розслідування показує, що столичний метрополітен має значні джерела прибутку, які не йдуть на його потреби, а замість цього потрапляють у руки сумнівних посередників, де безслідно зникають. Якби ці кошти спрямовувалися в касу підземки, можливо, підвищення тарифів взагалі не знадобилося б.
Щодня рекламу в київському метро бачать близько півтора мільйона пасажирів. Проте основну частину прибутків від цього каналу отримують не комунальне підприємство, а приватні компанії. Найбільші з них контролюють родичі впливового народного депутата від партії влади.
Рекламна наліпка на вході до станції метро може коштувати близько 250 гривень щомісяця. Якщо обклеїти тисячу дверей протягом року, це дає три мільйони гривень. Додайте до цього лайтбокси на ескалаторах, наліпки на платформах, переходах, вікнах та дверях вагонів – і стає зрозуміло, про які обсяги йдеться.
Після підвищення тарифу на проїзд редакція вирішила розібратися, чому комунальне підприємство не отримує суттєвих доходів від реклами, яка супроводжує пасажирів на кожному кроці. Радниця начальника Київського метрополітену Наталія Макогон пояснила, що пасажирські платежі йдуть лише на зарплати працівників та комунальні послуги, насамперед електроенергію. За розрахунками на той рік собівартість однієї поїздки становила 5 гривень 40 копійок, що не покривало витрат на ремонт чи будівництво нових станцій.
На запитання про додаткові джерела доходу Макогон відповіла, що непрофільні доходи метрополітену становлять майже 1% від загальних. Щодо реклами вона зазначила: рекламою в місті займається компанія «Київреклама», а метрополітен отримує від цього нуль гривень.
Для з'ясування реальних доходів від реклами редакція звернулася до комунального підприємства, яке адмініструє 21 тисячу квадратних метрів метрополітену, здані в оренду під рекламу. Обов'язки директора «Київреклами» виконує Олександр Смирнов. Він повідомив, що компанія слідкує за своєчасністю платежів, а всі надходження одразу спрямовуються до бюджету Києва. За повний 2016 рік від розміщення реклами в метрополітені надійшло 21 мільйон гривень. Попередній рік, 2015-й, приніс трохи більше 19 мільйонів гривень.
Олександр Пліва, головний експерт групи Реанімаційний пакет реформ-Київ, спеціаліст у сфері реклами, з 2015 року разом з колегами досліджує найбільш корумповані сегменти економіки міста. Реклама, зокрема в підземці, входить до цього переліку. Експерти мають пояснення низьким доходам від такого прибуткового напрямку.
Пліва зауважує, що бажаючий розмістити рекламу в метрополітені має або самостійно отримати технічні умови, спроектувати конструкцію та узгодити всі документи, або скористатися послугами тих, хто це вже зробив раніше. Насправді ж у більшості випадків виявляється, що місця вже зайняті, тому розповсюджувач реклами змушений користуватися послугами посередників.
Система побудована так, що посередники розраховуються за оренду рекламних площ за тарифами, які не змінювались чотири роки. За цей період вартість проїзду зросла в два з половиною рази, а вартість використання спільного майна для певних суб'єктів господарювання не зросла ні на копійку. Це дозволяє комусь набувати надприбутки, купуючи право використання власності за копійки та продаючи за ринковими цінами.
Смирнов погоджується з експертами, зазначаючи, що здоровий глузд підказує про занизькість тарифів. Ринкові розцінки можна перевірити на сайтах операторів.
Для прикладу розглянемо рекламу на вході до станції. Рекламне агентство пропонує клієнту пакет із 707 таких наліпок за 180 тисяч гривень щомісяця. Розрахунок простий: площа наліпки (50 на 75 сантиметрів) множиться на кількість (707 штук) та на базовий тариф (100 гривень). Результат – трохи більше 26,5 тисяч гривень. Тобто посередник залишає собі понад 80 відсотків усіх грошей, які потенційно може принести реклама в метро, а в міський бюджет потрапляє лише невелика частина.
Хто ж заробляє в таких обсягах на столичній підземці? Ті, хто орендував рекламну площу за незмінними протягом років тарифами. Наразі таких посередників 23.
Розслідування показало, що більшість найприбутковіших рекламних площ монополізували компанії, чиї власники тісно пов'язані з народним депутатом від блоку Петра Порошенка.
Наприклад, більше двох тисяч квадратних метрів скляних поверхонь вагонів метро орендує компанія «Центр медіагруп». Її власники – Іван Березенко та Павло Матвієнко. Березенко є батьком нардепа від БПП Сергія Березенка, який раніше був депутатом Київради від блоку Леоніда Чернівецького. Матвієнко – двоюрідний брат Березенка. За повідомленням реєстру електронних декларацій, у травні того року Павло Матвієнко презентував Березенку годинник ROLEX вартістю 469 тисяч 610 гривень.
Керивниця «Центр Медіагруп» Вікторія Колєснік вказана директором ще однієї рекламної компанії – «Космос медіа груп», яка також має рекламні площі в метро.
Хто допомагає близьким до влади компаніям отримувати мільйонні прибутки? Експерт РПР-Київ Олександр Пліва зауважує, що власником комунального майна є громада, представлена Київською міською радою. Депутатський контроль за цим процесом мав би здійснюватися через профільну комісію, яка опікується рекламою та транспортом одночасно. Логічно, що ці питання мали б обговорюватися на комісії та ініціюватися відповідні рішення.
Голова цієї депутатської комісії – 33-річний Олексій Окопний. З 2014 року він представляє фракцію Блоку Петра Порошенка у Київраді. До депутатської кар'єри Окопний два роки поспіль працював у громадській приймальні Сергія Березенка.
Чи не зв'язки монополістів рекламного ринку з впливовими чиновниками перешкоджають наближенню тарифів до ринкових? Редакція намагалась поставити ці питання Окопному, просила про зустріч через його помічницю, але зустріч так і не відбулася. Помічниця послалась на відсутність депутата у Києві. Спроби додзвонитися та зв'язатися через соціальну мережу також не дали результату. Попри те, що повідомлення з проханням прокоментувати питання були переглянуті, відповідь так і не надійшла.
Про тісну співпрацю між головою комісії та компаніями-посередниками свідчать кілька фактів. Донедавна номер телефону компанії Окопного «Українська муза» збігався з контактами рекламного агентства «Київ медіа ресурс», яке також має договори на рекламу в метро та зв'язок з народним депутатом від БПП. Однак після розслідування колег про рекламний бізнес в аеропорту «Бориспіль», також пов'язаний з Сергієм Березенком, телефон вимкнений.
Крім того, другим співзасновником «Української музи» Окопного значиться «Благодійний фонд імені Андрія Штогаренка». Керівник і підписант документів цього фонду – Віталій Колєснік. Він же засновник компанії «Неон-проект», яка орендує площі під рекламу у метро. Більше того, Віталій Колєснік керує двома компаніями Івана Березенка – «Науково-технічний центр «Аквакультура» та «Гринитон сервіс».
Базові тарифи, за якими комунальне майно передається для розміщення реклами, можуть змінити та затвердити в Київській міській державній адміністрації. У грудні 2014 року голова КМДА Віталій Кличко обіцяв через суд розірвати чинні контракти на дешеву рекламу в метро. Однак договори за старими тарифами досі діючі. Більше того, з 2015 року підписано ще шість угод. Експерти зауважують, що збільшити дохід бюджету від реклами в метро могли б конкурсні процедури визначення ринкової вартості оренди площ. Проте з 2015 року був проведений лише один такий конкурс.
На осінь того року «Київреклама» обіцяла підготувати нові правила для розміщення реклами в метро. Серед іншого передбачалось переглядання та підвищення тарифів на розміщення реклами для посередників. Таким чином громадськість зможе дізнатися, чиї інтереси насправді захищає київська влада – мільйонів пасажирів столичної підземки чи рекламних посередників, за якими стоять їхні родичі, колеги і друзі.