Розслідувачі Слідства.Інфо неодноразово документували схеми фіктивних тендерів у державних закупівлях, де перемагають компанії без реальної матеріальної бази та персоналу. Однак нещодавно вдалося виявити випадок, який перевершує звичайні корупційні оборудки: на Київщині чиновники укладали угоди з приватним підприємцем, який помер кілька років до того, як почав офіційно займатися бізнесом.
У Шевченівському районному суді Києва розглядається справа проти Дмитра Христюка, заступника голови міста Ірпеня. Обласна прокуратура наполягає на покаранні чиновника за замовлення ремонтних робіт фіктивним компаніям. За версією обвинувачення, цей процес курував мер Ірпеня Володимир Карплюк, який нібито організував виведення бюджетних коштів.
На засіданні суду Христюка супроводжували три адвокати та народний депутат Андрій Тетерук. Близько п'ятидесяти депутатів міської ради Ірпеня заповнили залу засідань, а частина прихильників залишилася за дверима. Чиновник отримав аплодисменти від своїх прихильників. Він наполягав, що судовий процес є політичним тиском і замовленням, категорично заперечував звинувачення та не визнавав своєї провини. Засідання тривало понад п'ять годин. Суд залишив Христюка під домашнім арештом з обмеженнями з 22:00 до 6:00. Чиновники святкували цей результат як перемогу.
Активіст громадського руху «Чесно» та журналіст видання «Громада Київщини» Сергій Огородник був присутній на засіданні. Він добре знайомий зі справою. За його словами, правоохоронці повідомили про те, що певні контракти виконували підставні фірми та фізичні особи-підприємці, один з яких помер до офіційної реєстрації. Журналісти вирішили перевірити цю інформацію через систему «Прозорро» і знайшли договори, які містили детальні дані, включаючи паспортні дані та адреси проживання. Ідентифікація такої особи виявилася простою справою.
Покійний підприємець Віталій Дасюк почав перемагати на тендерах Ірпінського виконавчого комітету з листопада 2016 року. Замовлення отримувала компанія «Буденергосоюз», зареєстрована на його ім'я. Контракти стосувалися прокладання доріг, будівництва каналізаційних систем, ремонту навчальних закладів – загалом на суму кількох мільйонів гривень.
Журналісти відвідали адресу реєстрації компанії на вулиці Воїнів Афганістану в Ірпені. Там вони знайшли новобудову, яка була закрита, без жодних ознак діяльності. Потім вони поїхали до села Пірнове Вишгородського району, де була зареєстрована адреса проживання Дасюка. Старий будинок виглядав покинутим. Місцеві жителі підтвердили, що Дасюк помер кілька років тому, і порекомендували поговорити з його братом.
Перед розмовою з братом журналісти знайшли могилу Дасюка. Чоловік помер у 2012 році – за чотири роки до того, як офіційно розпочав підприємницьку діяльність.
Владимир Дасюк, брат покійного, не здивувався приїзду журналістів. Він вже мав візит від правоохоронців. Він заявив, що не має жодного уявлення про те, хто та як «воскресив» його брата. «Людина, яка чотири роки тому померла – на неї відкрили ФОП! Він не був загублений, той паспорт… Я не знаю, як вони це реєстрували», – сказав він.
Коли журналісти показали йому копії договорів підряду, нібито підписаних його покійним братом, Володимир впевнено заявив, що підпис підроблений.
Ще одна деталь привернула увагу: у договорах від руки було вписано мобільний номер, нібито Віталія Дасюка. Однак цей номер належав зовсім іншій людині – ірпінському підприємцю Валерію Кенсицькому. Саме Кенсицький був першим засновником «Буденергосоюзу» до того, як туди вписали Дасюка.
Про Кенсицького було мало інформації. Він був зареєстрований як приватний підприємець і отримував кілька контрактів від Ірпінського виконкому. Журналісти не змогли зв'язатися з ним протягом кількох днів. У соціальних мережах вони знайшли його сестру, яка повідомила, що брат перебуває під арештом з літа, а запобіжний захід нещодавно продовжили до 30 вересня. Саме Кенсицький є одним з головних підозрюваних у справі. За версією прокуратури, він «воскресив» Дасюка, діючи нібито за попередньою змовою з ірпінською адміністрацією.
На сторінці Кенсицького у соціальних мережах журналісти знайшли десятки фотографій. Дві з них привернули особливу увагу. На першій Кенсицький сидить у ресторані з келихом вина за одним столом з Дмитром Христюком та Максимом Плешко, радником міського голови, якого журналісти вже бачили на суді. На другій фотографії зображена група людей, серед яких знову Христюк і Кенсицький, причому Христюк сам позначив Кенсицького на цій фотографії.
На запитання про знайомство з Кенсицьким Христюк відповів ствердно, але заявив, що це знайомство не має жодного відношення до підприємницької діяльності Кенсицького. «Я з паном Кенсицьким особисто знайомий. Але це знайомство… Я зі всіма в Ірпені знайомий. Зі всіма. Мало того – ми дуже багато заходів там проводили. І ми спілкувалися. Але жодного відношення до його підприємницької діяльності я не мав і не маю», – сказав він.
Мобільний номер Кенсицького фігурував у низці інших договорів, підписаних Ірпінською мерією, але під іншими назвами компаній.
Компанія «Лігабуд Груп» була зареєстрована півроку тому. Засновником і директором був Микола Звягінцев. Як і покійний Дасюк, Звягінцев лише на папері отримував мільйони гривень за ремонтні роботи в Ірпені. Він був зареєстрований у селі Черняхівка Чернігівської області. Журналісти поїхали туди, але за адресою реєстрації знайшли зовсім іншу людину, який сказав, що Звягінцеви переїхали, і порекомендував шукати в Ніжині.
У Ніжині Звягінцева також не знайшли. Рік тому на сайтах пошуку роботи Звягінцев шукав заробіток із зарплатнею 3500 гривень. Журналісти подзвонили на номер, вказаний у його резюме.
Звягінцев ледь говорив. Він сказав, що до нього приїжджали правоохоронці, але він нічого не зрозумів. Врешті він передав слухавку своїй співмешканці.
Жінка пояснила, що два роки тому Звягінцев вийшов з в'язниці. Йому не повернули паспорт, тому він мав зробити новий. Через рік у нього стався інсульт. «Всі документи, оце що міліція приїжджала з Києва – все оформлено на старий паспорт. І просто шо така справа вийшла: в нього інсульт стався, він зараз інвалід першої групи. Начало все оформляться вже після того, як його оформили інвалідом. Після цього. Нам начали звонить, приходить листи», – розповіла вона.
Таким чином, Ірпінський виконком оформляв контракти на мільйони гривень на особу, яка ледь говорить. Жінка додала, що вони ніколи не були в Ірпені: «І ще нам звонили з Чернігова з податкової, щоб він під'їхав, що він же оцей ФОП, там щось треба переоформить. Я говорю – так він нічого не відкривав, ну куда він поїде, людина інвалід, він нічого не подписував».
Третій підприємець у схемі – Тетяна Січкаренко. Вона була зареєстрована як ФОП 11 липня 2016 року. Вже 19 липня отримала перший контракт з Ірпінською міською радою, а 20 липня – передоплату на роботи.
У соціальних мережах Січкаренко не приховувала, що кілька останніх років працювала в одному з нічних клубів Ірпеня. Як тільки отримала кілька мільйонних контрактів від міста, вона згорнула свою підприємницьку діяльність. Адреса реєстрації залишилася незмінною, але журналісти не змогли знайти її там.
Сусідка Січкаренко скаржилася, що та не прибирає за графіком. Вона резюмувала: «Вы ее долго будет искать. Очень долго. Здесь не живет. Или она здесь скрывается. Практически не живет».
Мер Ірпеня Володимир Карплюк назвав скандальні контракти політичною справою. Він намагався знайти винних: «Стоїть питання інше. Потрібно вияснити хто реєстрував такі підприємство, хто ставив свій підпис».
На вулиці Підгірна в Ірпені, яка вважається гордістю міської влади, рік тому було підписано дорогий контракт на ремонт з справжньою будівельною компанією. Журналісти знайшли відео, на якому керівник ірпінського комунального підприємства розповідає про ремонт цієї вулиці. Він скаржиться на проблему виторфування ділянки, але зазначає, що вони майже впоралися. Відео було завантажене на Ютюб у вересні 2016 року. Однак у грудні, через три місяці, було підписано контракт з компанією покійного Дасюка на виторфування цієї ж ділянки.
Тоді ж контракт на виторфування іншого краю цієї вулиці дали Січкаренко. Таким чином, місто сплатило великій компанії за ремонт, а через кілька місяців найняло ще фірму Дасюка та ФОП Січкаренко для прибирання торфу звідси.
Останні замовлення фіктивним ФОПам робили навесні цього року. Однак як тільки справою зацікавилася прокуратура, місто розірвало угоди.
Мер Карплюк заявив: «Щоб ви розуміли – коли вони за руку, ну начебто за руку зловили, що там на підставну особу зареєстроване підприємство – то по більшості з цих договорів навіть аванси ще не видавались».
Однак журналісти перевірили цю інформацію. У системі публічних фінансів вказано, що за всіма без винятку контрактами підставні компанії таки отримали авансові платежі. Загалом – на кілька мільйонів гривень.
Христюк наполягав на своїй позиції: «Крім того я стверджую, що жодних злочинних угрупувань ми не створювали. В жодних злочинних угрупуваннях я не перебуваю. Жодної копійки місцевого бюджету я собі в карман не поклав. В мене надія – тільки на суд».
Між тим, незадовго до арешту підприємець Кенсицький придбав квартиру у новобудові Ірпеня. Заступник міського голова Христюк дозволив собі купити апартаменти у Бучі та розкішну автівку. Toyota Venza коштує щонайменше 690 000 гривень. Цікаво, що у декларації за попередній рік чиновник повідомив, що не має жодних заощаджень. На запитання про походження цього майна Христюк відмовився давати пояснення. Він лише заявив, що це його майно і він його не крав.
«Так, я за все своє життя… – сказав нам чиновник – За все своє життя маю тільки один автомобіль. І маю цю двокімнатну квартиру. І свої видатки… я готовий пояснити! Все що я придбав – я готовий пояснити. Просто мене про це ніхто ніколи не запитував. Я його не приховую. Це моє майно. Я його не вкрав. Вибачте і дякую!»