Боротьба з корупцією – це не просто складна справа для активістів та журналістів. Навіть коли людина займає посаду міського голови, їй доводиться стикатися з потужним опором тих, хто багато років контролював місто та його ресурси. Мішель Терещенко, нинішній мер Глухова на Сумщині, пережив на собі всі ці випробування: проти нього порушували кримінальні справи, організовували кампанії дискредитації, а його автомобіль навіть спалили. Він приїхав з Франції, де мав успішний бізнес, щоб продовжити справу своїх предків – відомої родини Терещенків, яка колись була центром благодійної та культурної діяльності в цьому регіоні.
На виборах 2015 року Глухів став всеукраїнською сенсацією. Французький бізнесмен українського походження, праправнук знаменитих меценатів Терещенків, несподівано переміг у гонці за мерське крісло. Однак два роки його керівництва міста перетворилися на справжню драму, наповнену конфліктами та атаками.
Дружина мера Олена Єскіна розповідає про те, як проти них обох розгорнули брудну кампанію, використовуючи різні методи тиску та погроз. Сам Терещенко згадує, що його опоненти були впевнені: він пробуде мером не більше трьох місяців. Для людини, яка більшість життя прожила в Європі та США, адаптація до українських реалій виявилася надзвичайно важкою. Українська мова для нього не рідна, він не знав місцевих порядків. Проте він вирішив залишитися і працювати, бачачи, як мер може щодня змінювати та покращувати життя міста.
Глухів мав багату історію як центр бізнес-імперії родини Терещенків – цукрових магнатів та великих землевласників. Пращури нинішнього мера витрачали мільйони рублів на благодійність та мистецтво. На їхні кошти в місті побудували ремісниче училище, церкву, банк, притулок для сиріт, гімназії та лікарні. Олена Єскіна пояснює, що коли Мішель дізнався про діяльність своєї родини, він як людина широкої душі не зміг не залишитися, щоб продовжити цю справу. Родинний девіз «Прагнення до суспільної користі» став його гаслом на весь період керівництва.
Терещенко, чиї пращури емігрували до Франції під час більшовицького перевороту 1917 року, вперше приїхав в Глухів на початку 2000-х років розвивати бізнес. До того він мав власну справу в Європі та працював консультантом у великих компаніях. Він розповідає про два ключові моменти, які змінили його життя. Перший – коли він побачив у Глухові саркофаг свого прапрадіда Миколи Артемовича Терещенка. Цей момент дав йому нові обов'язки та цілі. Другий момент – Революція Гідності на Майдані. Хоча він був далеко від героїв, як французька людина, яка працювала в Києві, він захотів допомагати. Коли він побачив 14 трупів членів Небесної сотні 20 лютого, він прийняв внутрішнє рішення: він буде допомагати всіма можливими способами, конкретизуючи цілі та принципи. Після цього він отримав громадянство України та вирішив очолити Глухів.
Глухів – місто з багатою історією, де вручали булаву чотирьом українським гетьманам та оголошували анафему Івану Мазепі. Однак бідність та відсутність інфраструктури відлякують туристів. Центральна вулиця цього 35-тисячного міста на кордоні з Росією називається «Києво-Московська» – назва символічна, адже старовинне місто розривається між європейським вибором та «рускім світом». Олена Єскіна зауважує, що з деяких боків Мішель дуже наївний, тому що вірить у добро та людей. Коли він стикається з методами ведення місцевої політики, це його дуже сильно дивує та розчаровує.
Одна з робочих зустрічей Терещенка проходить у міській лікарні. Обласне керівництво планувало суттєво скоротити цей медичний заклад. Однак мер має інші плани – перетворити лікарню, яку будували його прадіди, на центр госпітального округу. У цьому році він налагодив співробітництво між провінційною глухівською лікарнею та центральним паризьким госпіталем. Терещенко зазначає, що їхня районна лікарня – один з найбідніших госпіталів у Європі, тоді як американський госпіталь у Парижі – один з найрозкішніших. Влітку передали першу гуманітарну допомогу та провели перші тренінги для глухівських медиків. Головний лікар розповідає, що це навчання персоналу європейським методикам, навчання медсестер. Лікарі з Парижа приїжджатимуть раз на півроку на тиждень, щоб проводити тренінги.
Мер також пишається тим, що всі державні закупівлі в місті перебувають під наглядом громадськості. За його розпорядженням у Глухові необхідно використовувати систему Прозорро для кожної покупки понад 5 тисяч гривень. Все має бути без корупції.
Протягом майже 20 років місто контролював народний депутат, колишній регіонал Андрій Деркач. Вся місцева екс-верхівка складалася з людей, близьких до нардепа. Глухів – стратегічне для народного депутата місто, оскільки без нього він не може бути депутатом. Йому потрібно контролювати вибори, але Терещенко йому це не дозволяє. Якщо тут будуть вибори, вони будуть повністю демократичними. Юрист міського голови Руслан Павленко пояснює, що протягом багатьох років ці люди очолювали місто, на всіх посадах були їхні люди, весь адміністративний ресурс перебував у їхньому керуванні.
Перші проблеми у Терещенка почалися ще під час виборчої кампанії. Місцеві правоохоронці відкрили провадження через те, що фірма Терещенка нібито пошкодила пам'ятку архітектури – будинок, який раніше був родинним маєтком його пращурів, а тепер його фірма орендує там офіс. За два роки було відкрито близько 10 кримінальних проваджень, пов'язаних з діяльністю мера та його команди. Павленко розповідає, що викликали по 10-15 посадових осіб, кожен такий виклик займав декілька годин робочого часу, потребував надання великого обсягу документів, участі в слідчих діях, оскарження дій та написання скарг.
Для людини, яка більшість життя прожила в Європі та США, адаптація до українських реалій була кошмаром для приватного життя. Однак Терещенко вважає, що ситуація на фронті не краща, тому він готовий залишитися.
На офіційних заходах поряд з Мішелем його дружина та громадська активістка Олена Єскіна. Вона показує фейковий вісник міського голови, в якому нібито вона веде рубрику з порадами. Там описуються абсурдні рекомендації – як зробити манікюр собаці вдома, спа-процедури для собаки вартістю 24 тисячі гривень, поради мера про те, як економити воду, включаючи рекомендацію ходити в туалет на вулицю. Сотні таких підроблених примірників регулярно опиняються у скриньках глухівчан.
Однодумці мера зібрали відео з камер спостереження, де видно, хто і коли роздає підроблену газету. Однак виконавців та організаторів поліція так і не знайшла. Юрист Терещенка звернув увагу, що звіт народного депутата Деркача, який балотувався від цього округу, та цей підроблений вісник міського голови зроблені на одному форматі, на одному папері й навіть одним шрифтом. Павленко пропонував перевірити цю версію та повідомив про це слідчим, але, на жаль, ніхто нічого не робить.
В місцевій поліції це не єдина заява щодо атак на Терещенка та його команду. Член виконкому Глухівської мерії Валерій Глушко розповідає, як кілька місяців тому йому розтрощили автівку. Було побито переднє скло, передні фари, задні стопори та заднє скло. На його думку, били молотком.
Глушко боровся, щоб у історичній будівлі, яка є частиною національного заповідника «Глухів», не відкривали магазин вживаного одягу. Вони вирізали вікно, поставили пластикові двері та переносний ганок. Виконком вирішив це прибрати. Буквально після засідання виконкому щодо цієї перебудови йому розбили машину.
Вся центральна частина Глухова є національним заповідником – 75 гектарів землі та 50 історичних об'єктів. Багаторічний очільник заповідника – також людина з орбіти Андрія Деркача. З Терещенком у них постійні конфлікти. Мер говорить, що він зараз не може нічого робити, тому що майже все в центрі міста – це національний заповідник, а директор заповідника – член команди Деркача. Вони чекають, що буде нормальний адекватний директор, і тоді почнуть перебудову міста.
Частина глухівських депутатів на чолі з колишнім мером також близькі до народного депутата Андрія Деркача. Поки в приміщенні мерії проходить сесія, під вікнами – мітинг. Активісти, як жартує сам Терещенко, «імпортні» – гастролери з сусідніх областей. Вони виступають нібито проти підвищення тарифів, але пояснити, що саме їх не влаштує, не можуть. Волонтерка Ірина Гайдук розповідає, що вони навіть не змогли знайти людей у Глухові, привезли з Чернігова. Олег Лата – чоловік, який знаходився в 100 метрах від мітингу. За кілька днів він стоятиме на святковій лінійці поряд з нардепом Андрієм Деркачем. Цього ж чоловіка зафіксували поряд з наметом у центрі міста, де збирали підписи проти Терещенка.
Мер говорить, що вони влаштовують цирк на кожній сесії, це карикатурно. На сесіях з'являються ЗМІ Деркача, тому що у нього медіа-імперія, і починається цирк.
Терещенко розповідає, що зібрав і передав правоохоронцям факти корупції попередніх керівників міста. Натомість його самого звинуватили в корупції. В розпал відпусток в Глухів завітав поліцейський з області та під відеокамери контрольованих опонентами ЗМІ звинуватив Терещенка в корупції. Весною Мішель купив нову автівку. Попередню машину, яка належала його дружині, спалили восени 2016 року. Покупку він не ховав – оформив на себе, але не повідомив вчасно про це Національне агентство запобігання корупції, як того вимагає закон. Поліція моментально почала розслідування.
Юрист Терещенка визнає, що законом передбачена така процедура повідомлення, тим більше що автомобіль він купив у кредит. Однак у цьому немає жодної корупційної складової, немає збитків, немає умислу. Насправді це копійчне питання.
У центрі Глухова в ангарі вже три роки працює імпровізований центр допомоги АТО. Робітниця ринку, викладачка місцевого вишу та дві пенсіонерки плетуть маскувальну сітку та говорять про політику. Викладачка Тетяна Лазарева розповідає, що люди хочуть змін, хочуть, щоб перестали красти і щоб місто розвивалося та йшло в бік Європи.
Жінки не приховують симпатії до нинішнього мера. На виборах 2015 року Мішеля Терещенка підтримало понад 60 відсотків глухівчан. Волонтерка зауважує, що люди голосували не стільки проти попереднього кандидата Бурлаки, скільки проти Андрія Деркача.
Терещенко говорить, що протягом 20 років, коли Деркач був тут, місто повністю вмерло. Деркач – мільйонер, супер-олігарх, а Глухів дуже бідний. Терещенко вважає себе мером одного з найбідніших міст у Європі.
Опонент Мішеля Терещенка – політик зі скандальною репутацією та солідними статками. Єдиний офіційний бізнес родини Андрія Деркача – це медіа та видавництво. За попередної влади ЗМІ називали його «атомним королем», адже тривалий час Деркач очолював державні атомні підприємства. Схоже, політик уже розпочав наступну передвиборчу кампанію. Знімальна група зустріла нардепа в одній з глухівських шкіл першого вересня. Від коментарів пан Деркач відмовився, навіть не почувши питань, заявивши, що це замовна програма.
Однак депутат надав відповідь на письмовий запит, хоч і специфічну. Коментувати власні статки та свою роль в атаках на Терещенка він відмовився. Натомість прислав низку документів, зокрема щодо судимості юриста Руслана Павленка, який представляє інтереси міського голови.
На прощання Терещенко цитує народну мудрість: «Собака гавкає, караван йде». Він також говорить, що якщо так багато тиску проти нього, це може означати, що він нарешті робить те, що потрібно. Він розповідає, що гуляв минулого тижня в Сумах і за три хвилини зустрів понад 15 людей, які підійшли та сказали: «Ми за вас». Спокійно, все буде добре.