Національне антикорупційне бюро розпочало перевірку діяльності державного концерну «Укроборонпром» на початку вересня. Це рішення стало результатом тривалої серії журналістських розслідувань про масштабні зловживання в структурі, яка контролює мільярдні видатки на закупівлю військової техніки та озброєння. Редакція «Слідства.Інфо» опублікувала близько десяти матеріалів про махінації з виробництвом танків, бронетранспортерів, закупівлею двигунів та оптичних приладів. Лише тепер ці розслідування привернули увагу правоохоронців.
У місті Глухів, розташованому неподалік російського кордону, проживає Ніна Іванівна Покорна. Після початку військового конфлікту вона разом з іншими місцевими волонтерами організувала виробництво необхідних речей для українських військовослужбовців. Один з її синів розповідав про те, як його автомат згорів під час інтенсивних бойових дій. Саме такі історії спонукали пані Ніну до активної допомоги. Волонтери налагодили випуск тактичних бурок, шкарпеток та інших предметів екіпірування, які відправляються на фронт.
На противагу цьому, керівництво «Укроборонпрому» за три роки війни так і не змогло організувати ефективну роботу на користь армії. Про це свідчать документи, отримані редакцією. Неефективне використання ресурсів, значні фінансові порушення та сумнівні управлінські рішення – це лише частина проблем, зафіксованих в аудиторському висновку.
Віктор Плахута, який після Революції Гідності очолив Департамент оборони та безпеки у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі, спробував очистити концерн від корупції. Він розповідає про своє бачення змін: «Мені було це цікаво. Я бачив це для себе, як продовження своєї роботи, бачив це як можливість для особистих звершень, для отримання досвіду, для того, щоб зробити щось для країни». Однак система дала потужний відпір. Спроби реформатора змінити правила гри в оборонно-промисловому комплексі обернулися проти нього самого.
Плахута стикнувся з тиском з боку впливових осіб. «Почалися намагання якогось тиску, почалися надходження якихось скарг незрозумілих. Це, у першу чергу, скарги за підписом Пашинського, за підписом інших депутатів у Комітеті нацбезпеки та оборони. Наприклад, за підписом Вінника», – згадує він. Керівництво «Укроборонпрому» також звинуватило редакцію «Слідства.Інфо» у підриві обороноздатності країни після публікації розслідувань про сумнівні закупівлі.
Державна аудиторська служба України провела комплексну перевірку підприємств концерну. Тетяна Марчук, яка очолює департамент контролю органів влади та оборони в цій службі, надала деталі аудиту. Виявлено фактів фінансових порушень та неефективного управління державними ресурсами на загальну суму 557,8 млн. гривень. Крім того, встановлено реалізацію продукції за цінами нижчими від собівартості. Управлінські рішення призвели до втрати ресурсів на суму понад 685 млн. гривень.
Представниця аудиторської служби розповіла про опір, який вона зустріла під час проведення перевірок: «Хочу звернути увагу на таку проблему як абсолютно незрозуміле, негативне й упереджене ставлення на об'єктах контролю до працівників аудиторської служби. У чому це виражається: це ненадання документів, це перешкоджання у проведенні контрольних заходів». Матеріали аудиту були передані до Служби Безпеки, Генпрокуратури та Військової прокуратури.
Генпрокурор Юрій Луценко у листі до Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана описав деякі з виявлених порушень. Зокрема, було виявлено факти зловживання службовим становищем під час виготовлення корпусів бронетранспортерів. Для цих виробів використовувалася сталь марки, яка не передбачена конструкторською документацією і має низьку кулестійкість, що створило реальну загрозу життю та здоров'ю військовослужбовців. На момент написання листа Генпрокуратура розслідувала 139 кримінальних проваджень щодо зловживань на підприємствах «Укроборонпрому» та інших військових структур. Загальна сума збитків становила 242 млн. гривень.
Віктор Плахута наголошує на ключовій проблемі: «Найбільша проблема, яка дозволяє існуванню корупції у цій сфері, це високий рівень секретності. Тобто, всі дані про державні оборонні замовлення, про експорт/імпорт, вони утаємничені, знаходяться під грифом «цілком таємно». До них має доступ дуже обмежена кількість людей». Це створює ідеальні умови для зловживань.
Проблемним сектором концерну є також імпорт та експорт, зокрема діяльність «Укрспецекспорту» та «Укрінмашу». Розслідування «Слідства.Інфо» виявило, що «Укрінмаш» поставляв для української бронетехніки російські двигуни за завищеними цінами. Плахута висловлює своє бачення вирішення цієї проблеми: «Я переконаний, що спецекспортери, які існують в «Укроборонпромі», не мають відігравати ті ролі, які зараз відіграють. Всі наші замовники, всі силові органи, в першу чергу Міністерство оборони, мають отримати право здійснювати імпорт продукції оборонного призначення з-за кордону без посередництва будь-яких компаній». За його оцінками, посередницькі послуги коштують державі від 5% до 40% і вище від вартості контрактів.
Аудит виявив конкретні факти щодо імпорту та експорту. Дочірні підприємства «ДК Укрспецекспорт», маючи право самостійно проводити експорт та імпорт майна військового призначення, залучали посередницькі структури. Це призвело до втрати ними доходів на суму майже 5,1 млн. гривень.
На запит редакції «Укроборонпром» надав офіційну відповідь: «Наголошуємо, що висновки Держаудитслужби щодо діяльності Концерну та його учасників не відповідають дійсності, містять завідомо недостовірні дані та не відображають реальний стан справ. Вони вводять в оману Уряд і суспільство, створюють умови для ухвалення невивірених рішень». Концерн стверджує, що такі висновки можуть негативно вплинути на обороноздатність країни в умовах гібридної війни.
Аудиторка зазначає, що керівництво концерну не визнає наявність проблем: «Я говорю про те, що з самого початку з органу управління, немає такого органу управління, про те, щоб саме навести лад, показати ту проблематику у діяльності підприємств, яка на сьогодні, на жаль, існує. Концерн розказує, що вони находять набагато більше. Проблеми, значить, на підприємствах є».
Віктору Плахуті також не вдалось кардинально змінити ситуацію в концерні. Він пояснює причини: «На жаль, у нас було різне бачення у роботі. Воно не могло бути однаковим, тому що я прийшов у команду реформаторів. Після відставки міністра Абромавічуса майже всі заступники міністрів пішли з Міністерства, залишились двоє на сьогодні. Тому говорити про можливість проведення якихс реформ – це було абсолютно наївно».
Тим часом звичайні волонтери продовжують допомагати армії власними силами. Керівництво «Укроборонпрому» може й надалі відкидати критику та результати аудитів. Однак факти свідчать про інше. У період неоголошеної війни з Росією одне з головних оборонних відомств України замість ефективної роботи продовжує тонути в скандалах та звинуваченнях.