Понад півтора мільйона людей втратили дома через військовий конфлікт на сході України та окупацію Криму. За даними Міністерства соціальної політики, держава спрямувала на допомогу переселенцям 1 мільярд 700 мільйонів гривень. Однак розслідування журналістів показує, що значна частина цих коштів так і не доходить до тих, кому вона призначена. Замість цього гроші зникають у результаті узгоджених дій чиновників та підрядників.
Олександр Безкостний родом з Авдіївки. Три роки тому він разом із дружиною та малою донькою покинув свій дім біля лінії фронту і переселився до Слов'янська. Пошук нового житла виявився мучительним процесом. "Бігаємо то туди, то сюди, то назад. Переїжджі свахи, коротше кажучи. Справжні бомжі з пропискою. Проблем багато дуже. Благо, хоч волонтери допомагають. Від держави допомоги ніякої я не бачу взагалі", – розповідає він.
Тим часом місцева влада Слов'янська розробила альтернативний план. Три роки тому було ініційовано проект "Будинок для переселенців", на який Європейський Союз виділив 720 тисяч євро. Передбачалося реконструювати два нежилих приміщення у місті. Спочатку роботи мали завершитися восени, але терміни зривалися. Потім проект продовжили до червня 2017 року, однак і цей строк не дотримали. На момент розслідування будівельні роботи були призупинені.
Олег Зонтов, активіст Євромайдану, виконував обов'язки міського голови Слов'янська, коли місто отримало грант. Саме він запустив офіс проекту та сформував тендерний комітет із представників громадськості. Зонтов розповідає про появу в його приймальні представників спілки "Донбас", засновниками якої були два депутати від БПП – Олег Недава та Артур Герасимов. Вони пропонували йому "допомогу" у керуванні містом.
"З'явились ходаки, у тому числі і від народних депутатів, з пропозиціями допомогти, скажемо так, умовно, в лапках, мені хозяйнувати у місті, – пригадує Зонтов. – Нібито, ви не маєте великого досвіду господарчого, ми вам допоможемо. Ми дамо вам потрібних людей, вони заведуть потрібних підрядників. Зрозуміло, що я всім відмовив. Це не була пряма пропозиція: ось вам гроші, візьміть. Але це було завуальовано. Тобто, ви заводите потрібних підрядників і всі будуть задоволені".
На виборах 2015 року Зонтов програв Вадиму Ляху, кандидату від "Опозиційного блоку". Новий міський голова одразу розпустив громадський тендерний комітет. Анатолій Швед, колишній учасник цього органу, згадує: "Він зник. Після виборів нової міської влади громада, тобто тендерний комітет, припинив своє існування. Просто тоді там секретар був, нас збирали на обговорення цих питань. Ми були в курсі справ. Потім це зникло. Нема питань – нема результату. Нема нічого. Ніхто з громадою не обговорював це питання зовсім. І нікому це не потрібно".
Тендер на реконструкцію виграла "Будівельна компанія ЛУЧ", забудовник із сумнівною репутацією. На його рахунку – незавершені гуртожитки для переселенців у Краматорську та недобудований об'єкт для військових у Бердичеві. Два роки тому цю компанію впіймали на завищенні цін під час ремонту у Київському національному медичному університеті імені Богомольця.
Олег Зонтов вбачає у виборі ЛУЧа результат змови між мером та підрядником. "Моє глибоке переконання, що це були "брудні ігри" в пошуках відповідного підрядника, котрий погодиться працювати на нечистих умовах. А через те, що сума цього проекту, в зв'язку з тим, що змінюються умови, ціноутворення, ціни ростуть, звичайно, стає не зовсім, скажемо так, вигідною, щоб вкрасти, але цілком прийнятна, щоб нормально зробити, тому там, скоріше за все, і загальмували цей проект".
У документах про виконані роботи журналісти виявили, що компанія ЛУЧ отримала 800 тисяч гривень на так звані "загальнобудівельні роботи". Представник місцевого технічного нагляду спочатку категорично відмовився коментувати цей пункт, але потім, без камер, визнав істину: "Ну, роботи не виконувались. Те, що потрібно було за планом, не виконували. Займались підготовкою до робіт, другорядними роботами. Основних робіт не було. Не знаю, чому!".
У столичному офісі ЛУЧа журналістів зустрів заступник директора Андрій Воєйков. Спочатку він категорично відмовлявся відповідати на запитання, але згодом визнав, що реконструкція пішла не за планом. "Встигли б, якби ми робили ті роботи, котрі передбачені. Ми ж робили інші роботи, котрі виникли і не були передбачені проектом", – пояснив він.
Юрист Ростислав Кравець класифікує такі "інші роботи" як дії в обхід законодавства. "В цьому випадку повинен бути створений окремий кошторис, котрий має бути затверджений. На який також має бути введена тендерна документація. У разі, якщо замовник робіт без проведення відповідної процедури здійснить оплату за такі роботи, без узгодження кошторисів, то посадову особу, яка підпише такі документи, може бути притягнено до кримінальної відповідальності".
На апаратній нараді у Слов'янську журналісти запитали міського голову про незавершений проект. Вадим Лях спочатку ухилявся від прямої відповіді, а потім скликав прес-конференцію. Там він звинуватив у затягуванні робіт саму компанію ЛУЧ. "У нас, на жаль, фірма спочатку виграє тендер, а потім думає, як його зробити, виконати ці роботи. Тому ми зі свого боку написали скаргу зі штрафними санкціями на ЛУЧ", – заявив мер.
Вадим Лях також повідомив, що компанія має сплатити 200 тисяч гривень штрафу за зрив термінів. У своїй офіційній відповіді на претензію ЛУЧ висунула зустрічні звинувачення: "Будівельний майданчик було передано підряднику у неналежному стані. Однак ніяких дій з боку Замовника стосовно даного питання зроблено не було".
Однак проблеми виходять далеко за межі нової цегли та вибірково встановлених вікон. У документах про виконані роботи журналісти виявили, що ЛУЧ розписала частину коштів на оренду будівельного обладнання. Орендодавцем виступило приватне підприємство "ФБК Завод ЛУЧ", юридична адреса якого збігається з офісом самої компанії ЛУЧ.
Така схема можлива лише за умови змови між підрядником та замовником, переконує юрист Кравець. "Як показує досвід, то дійсно, така ситуація дуже часто буває, коли і замовник, і підрядник закривають на певні речі очі, для того, щоб отримати додатковий прибуток. Дуже часто для того, щоб компенсувати підряднику якісь витрати, не узгоджені раніше – збільшують проектно-кошторисну документацію. При цьому підстав для збільшення, якщо розібратись дуже ретельно, ніяких немає".
Журналісти звернулися за коментарем до керівника спілки "Донбас" Олега Недави, але депутат відмовився спілкуватися та виставив їх за двері свого офісу. Цікаво, що офіс Недави на вулиці Гончара розташований за однією адресою з численними компаніями Юрія Іванющенка, соратника екс-президента Януковича. Сам Недава понад 10 років працював у фірмах Іванющенка. Генеральна прокуратура України звинуватила Іванющенка у привласненні державних коштів за ремонти за часів попередньої влади. Журналісти розслідували цей випадок кілька років тому. На запитання про такий збіг та зв'язок з екс-регіоналом Недава відповідає: "Ви мені скажіть, які ще фірми знаходяться в цій будівлі? Бо я навіть не знаю. Я не знаю, хто ще знаходиться там. Когось знаю, когось ні…".
По проханню мерії Слов'янська термін реалізації проекту продовжили до грудня 2017 року. Журналісти запитали у представництві ЄС, чому мерії дають вже третій шанс. Речник офісу ЄС у Києві Давид Стулік відповів, що представництво чекає реального результату. "Бо тут у нас головна мета – щоб ці об'єкти були передані на ці потреби, які є. Бо дійсно, за певних умов ми могли вже закрити ці проекти, але ж ми хочемо, щоб вони потім служили цим групам переселенців, як в цьому випадку. Щоб допомога була ефективною. Тому ми постійно домовляємося, що будемо продовжувати".
Журналісти направили запит до Державної аудиторської служби України з проханням перевірити належність виконання будівельних робіт у проекті. Про ситуацію вони також поінформували Національне антикорупційне бюро України та управління по боротьбі з шахрайством та зловживаннями коштів з бюджету ЄС.
Наразі місцева влада Слов'янська оголосила нові тендери на роботи, за які компанія ЛУЧ вже отримала гроші. Це свідчить, що історія цього проекту далеко не завершена.