Прем'єр-міністр Володимир Гройсман недавно наказав провести перевірку незаконних будівельних проектів у столиці, доручивши цю роботу міністру внутрішніх справ Арсену Авакову. Однак у центрі Києва розгортається один із найбільш суперечливих випадків, коли місцева влада фактично сприяє забудовнику, який планує знищити унікальні історичні схили на Печерську.
Територія під Національним ботанічним садом імені Гришка – це 130 гектарів заповідної зеленої зони, розташованої на схилах, які приховують багатовікову історію. Владислав Дятлов, науковець музею Десятинної церкви та колишній керівник відділу «Київ підземний», розповідає про значення цього місця: під землею на глибині близько семи метрів знаходиться набагато більше печер, ніж відомо широкій публіці. Лише невелика частина Звіринецького комплексу була досліджена та музеїфікована для відвідувачів.
З кінця ХІ століття на цих схилах існував Красний двір князя Всеволода Ярославича, одного зі старших синів Ярослава Мудрого та батька Володимира Мономаха. На іншій частині схилу розташовувався Видубицький монастир, а в ХІХ столітті було засновано Іонинський монастир. Культурний шар цієї місцевості сягає ХІ, а можливо, й Х століття, однак комплексного дослідження ніколи не проводилось.
У 2008 році Київська міська рада передала землю, де планується будівництво, дванадцяти окремим особам. За кілька місяців усі вони продали ділянки київському підприємцю Автанділу Хачідзе. У розмові з журналістами він пояснив схему придбання: «Ми шукали ділянки, ми були зацікавлені, щоб люди – це були наші знайомі, щоб законне право, яке дозволяє їм отримати ці землі, нікуди не зникло. Щоб ми потім купили цю землю. В тому числі, звісно, це були мої знайомі, моя дружина. Ми нічого не порушували».
Проти будівництва висоток на зсувонебезпечному історичному схилі виступила Державна архітектурно-будівельна інспекція. Після звернень місцевих мешканців та депутатів ДАБІ провела позапланову перевірку, виявила порушення та невідповідності, і у листопаді 2016 року фактично заборонила Хачідзе зводити житловий комплекс на цій землі.
Однак у грудні того ж року Департамент містобудування та архітектури столичної мерії подав позов до суду, просячи скасувати рішення ДАБІ. На судовому засіданні позицію інспекції озвучив Головний спеціаліст відділу правової роботи Департаменту ДАБІ у Києві Михайло Павлишин. Він указав на те, що земельні ділянки та містобудівні умови були надані з порушенням закону. Згідно з рішеннями Київської міської ради, територія була виключена з категорії багатоповерхової житлової забудови та переведена до садибної забудови, що створює невідповідність намірам забудовника.
Павлишин також наголосив на історико-архітектурних обмеженнях: земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні, де заборонено будівництво та земельні роботи, що порушують засади збереження традиційного характеру середовища. Представники Департаменту містобудування на засіданні не з'явились, і суд вирішив розглядати справу у письмовому провадженні.
Хачідзе висловив розчарування: «Ми вже багато років судимось. Я не знаю, що буде. Заборонить суд – заборонить. Це вже не проект. Я єдина людина, яка в центрі має 3 ділянки і жодна не будується протягом 10 років».
Лариса Гранська, яка живе у будинку напроти Ботанічного саду, разом з сусідами продовжує боротися за збереження історичних схилів. Вона не пропускає жодного судового засідання, звертається до чиновників та подає скарги в усі інстанції. «Люди нахабнішають, наша влада, наші чиновники теж нахабнішають. Вони нікого, нічого не бояться, порушують закони і підіграють забудовникам, які мають великі гроші», – нарікає вона.
Не чекаючи рішення суду, столична влада вже фактично дала старт будівництву. У серпні на сайті Київської міської державної адміністрації з'явилось Розпорядження про будівництво міжквартального проїзду від Бастіонного провулку до вулиці Мічуріна. У поясненні зазначено, що дорогу попросив забудовник.
Пані Гранська впевнена, що відсутність під'їзду до ділянок була єдиним фактором, який стримував забудовника. Підпис міського голови Віталія Кличка, на її думку, фактично дав йому дозвіл на будівництво. «Це ніяка не дорога для нас – це дорога по схилах, яка виключно для забудовника», – пояснює вона.
Коли журналісти показали Кличку підписане ним Розпорядження на засіданні сесії Київради, міський голова документ не впізнав. Він попросив час на розбір і викликав свого заступника. «Тут мова йде про міжквартальний проїзд до будинків. Я можу сказати відверто, я вперше чую про це. Але якщо ми будуємо дороги – то ми будуємо їх для людей. Якщо там є зауваження, я зараз хочу доручити, для того щоб вивчити. І якщо дійсно там є порушення – ми однозначно приймемо рішення для того, щоб не допустити знищення парків», – пообіцяв Кличко.
Заступник міського голови Олександр Спасибко пояснив позицію влади: «Іноді до нас звертаються забудовники, які мають намір побудувати дорогу. Ця дорога буде будуватися не за кошти міста, а за інвестиційні кошти. Якщо в місто приходять інвестори, готові побудувати дорогу, дитячий садочок, якусь інженерну мережу за власні кошти – ми це вітаємо».
Коли журналісти розповіли Спасибку про плани на будівництво висоток з підземним паркінгом та об'єктами інфраструктури під парканом Ботанічного саду, він визнав, що не знав про деталі проекту. Після того як йому показали місце на карті, він запропонував розглядати питання дороги та можливих будинків окремо. Спасибко наполягав, що наскрізний проїзд від вулиці Мічуріна до Бастіонного провулку розвантажить транспортну розв'язку: «Місто виграє, тому що дорога розвантажує весь мікрорайон Звіринця».
Заступник міського голови підсумував: «Давайте так, за будівництво дороги я обома руками «за», тим паче за кошти інвестора. А от щодо будівництва будинків з порушенням – я «проти». Але якщо вся документація відповідає Законодавству – то, звичайно, які у нас можуть бути претензії? Але навіть якщо цього будівництва не буде, я все одно двома руками «за» цю дорогу».
Сам забудовник пояснив ідею дороги так: «Ми звернулись давним-давно до КМДА. Ми вирішили таким чином, що ми жертвуємо своєю землею, щоб до жителів не мати жодного стосунку. Там знизу є опірна стіна, ще за радянських часів яка будувалася. Ця опірна стіна руйнується і для того, щоб нас ні в чому не звинуватили, верхню частину маємо укріплювати ми. Для цього нам потрібно, щоб у нас був заїзд».
У червні на засіданні Київради депутати створили Тимчасову комісію для перевірки будівельних робіт навколо Національного ботанічного саду імені Гришка.
Столична влада опинилась перед вибором: підтримати забудовника, який не втрачає надії втілити свої плани, чи стати на бік місцевих мешканців, які борються за збереження історичного заповідного схилу.