У центральній частині Києва 23 вересня о десятій годині ранку сталася напад на лікаря. Юрій Ліска, фахівець ультразвукової діагностики, щойно покидав медичний заклад, коли до його автомобіля підбігли троє невідомих осіб. Двоє з них погрожували зброєю, третій чекав біля дверей водія. Схопивши медика за горло, нападник почав бити його в обличчя, одночасно вимовляючи погрози: «Сідай в машину, треба поговорити або ми тебе вб'ємо». Коли Ліска почав кричати про допомогу, нападники втекли, так і не встигнувши донести свою вимогу. На місце прибули правоохоронці, які зібрали покази, направили потерпілого на медичну експертизу та розпочали кримінальне провадження.Записи з камер спостереження показали, що нападники чекали на медика з ранку. Це був не випадковий напад – цілі було обрано свідомо. Ліска три роки тому публічно заявив про корупцію у своєму медичному закладі, і цей факт став ключовим.Тиждень раніше, 15 вересня, подібний інцидент трапився з лікаркою-стоматологом Наталією Проценко з того ж медичного закладу. Її побили прямо під стінами Деснянського суду. Проценко також відкрито говорила про корупцію у своїй установі, була звільнена і судилася за поновлення на роботі. Обидва медики отримали удари в обличчя, обидва були активістами, які викривали незаконні схеми. Ліска припускає, що це не випадковість: «Наталю побили 15-го вересня під судом, мене 23-го, коли я виходив з колишньої дитячої поліклініки. ЇЇ били по обличчю і мене били по обличчю».Нападники не вкрали ніщо з машини Ліски – навіть його мобільний телефон залишився на місці. Медик розуміє, що це була спроба залякування, моральне придушення. Він не має ворогів у звичайному розумінні цього слова, але має чітку правову позицію: відстоювати права пацієнтів, вказуючи на корупцію.Юрій Ліска працював у районній поліклініці №2 майже вісім років. До 2008 року його робота не викликала жодних зауважень. Проте коли поліклініка пройшла реорганізацію і перетворилась на філію, ситуація змінилась кардинально. Прийшли нові керівники, які почали ставити перед лікарями нові завдання. Медики повинні були збирати кошти і передавати їх завідуючому філії, звідки гроші йшли вище по ієрархії.Для кожного лікаря були встановлені плани – конкретні суми, які потрібно було здавати керівництву. Спочатку це становило 3000 гривень на місяць з одного лікаря, але тариф постійно зростав. Схема працювала просто: якщо один лікар не виконував план, його компенсував інший. Медики мали шукати пацієнтів, готових платити, і працювати більше, щоб досягти встановленого показника.Коли пацієнт приходив на прийом, він давав лікарю гроші – 100 гривень, 50 гривень, залежно від послуги. Ці суми накопичувались у шухлядці, а потім передавались старшій медичній сестрі. Це робилось централізовано, з чітким графіком: наприкінці місяця всі лікарі повинні були здати зібрані кошти протягом тижня.Журналісти отримали фотокопії журналу, який вів облік цих «внесків». У документах зазначались інформація про пацієнта, профіль обстеження, прізвище лікаря, сума та дата платежу. Лікарі, які викрили цю систему, передали оригінали журналу столичним чиновникам.За даними розслідування, гроші передавались не лише готівкою. Офіційно вони проводились як благодійні внески. Лікарі збирали чеки благодійних внесків і подавали їх керівництву. Наталія Проценко показала такі чеки, запевнивши, що збирала оригінали для звітування перед керівництвом.Факти обов'язкових благодійних внесків, які вимагались з пацієнтів, встановили слідчі під час комплексної перевірки Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району. Це було задокументовано у поданні районної прокуратури до районного Управління охорони здоров'я від червня 2014 року.У прокурорському документі йшлося: «У діяльності медичних закладів району ще наявні випадки незаконного стягнення плати за надання медичних послуг, в тому числі, у вигляді добровільних компенсацій. При цьому, громадяни ставляться в такі умови, при яких одержання послуг прямо залежить від внесених ними таких пожертв». У поданні наводились конкретні факти вимагання грошей – від вагітних жінок, від дітей, навіть від безхатченків. Один лікар-невропатолог вимагав 50 гривень благодійного внеску від безпритульної людини.Коли журналісти звернулись до директора комунального медичного підприємства Юрія Лимаря, якому підпорядковувались чотири дорослі та три дитячі філії у Деснянському районі, той одразу запевнив, що жодних порушень у діяльності його філій не виявлено ані перевіряючими органами, ані комісіями, ані ревізіями. На запитання про благодійні внески, зокрема ті, які вносять самі лікарі, Лимар відповів, що згідно з законом кожен громадянин може надати благодійний внесок. Він наводив приклад: минулого тижня одній з філій подарували стоматологічну установку, все законно, є документи.Директор наголошував, що благодійні внески вносять громадяни України, а не лікарі. У закладу є касовий апарат, зареєстрований у податковій, і люди приходять та надають внески. Коли журналісти уточнили, чи багато лікарів вносять такі внески, Лимар відповів, що він це не контролює і нікого не змушує. Якщо хтось внесе, установа дякує за допомогу, але гроші йдуть до касового апарату, зареєстрованого у податковій, а не в кишеню директора.На твердження про те, що аналогічну історію про внески розповідав Юрій Ліска, Лимар відповів: «Заявляти можна все, що завгодно». Коли журналісти передали йому задокументовані слідчими факти, директор сказав, що щойно повернувся з прокуратури, де обговорювали благодійні внески, але ніхто не озвучив, що він змушує давати йому або платити в касу. Він уточнив, що у закладу працює півтори тисячи людей, і він не може знаходитись у кабінеті з кожним.У липні 2014 року Ліска написав доповідну на ім'я директора Лимаря та начальника управління охорони здоров'я району, де вказав на корупційну схему поборів у своєму відділенні та інші виявлені ним факти. Керівництво своєрідно відповіло на його інформування про корупцію. Директор підписав наказ, за яким у Ліски забрали з кабінету сучасний ультразвуковий апарат. Після цього директор разом з завідуючим філії почали змінювати йому графік роботи, ставлячи його то в першу, то в другу зміну. Його часто ставили в першу зміну з іншим лікарем, який також працював на УЗД-апараті. Такі умови створювались, щоб Ліска або звільнився з роботи, або сидів без роботи.Ліска з колегами не зупинились. Вони продовжили збирати докази та скаржитися міській владі та правоохоронцям. Однак замість відповідей та вирішення проблеми у жовтні 2015 року його посаду скоротили. Зараз лікар через суд намагається поновитися на роботі.Інші медики, які не на камеру, підтверджують як існування системи поборів, так і факти тиску керівництва. Однак відкрито говорити про це вони остерігаються.Вимагання грошей – це лише один аспект корупції керівництва медичного підприємства. З 2015 року за заявами медиків відкриті кримінальні провадження та проводяться досудові розслідування. Водночас правоохоронці досі не встановили осіб, які напали на лікарів.Таким чином, принциповим медикам, крім боротьби з хворобами пацієнтів, доводиться сьогодні юридично та навіть фізично боротися з корупцією у вітчизняній медицині.