П'ять поліцейських охоронців загинули в селі Княжичі під Києвом 4 грудня 2016 року. Офіційна версія говорить про трагічне непорозуміння під час спецоперації: бійці спецпідрозділу КОРД не впізнали своїх колег і розстріляли їх, приймаючи за озброєних злочинців.
Леонід Курята, керівник операції та начальник управління карного розшуку поліції Києва, у суді наполягає на іншому: «Ліквідація, застосування зброї — нічого такого не було і не могло бути. Я дав команду лише на затримання». Проте навколо цієї трагедії накопилося стільки незрозумілих деталей, що ні прокурори, ні родичі загиблих, ні самі учасники подій більше не вірять офіційному поясненню.
Валентин Гаценко, працівник Броварського відділу управління поліції охорони, який брав участь у подіях, переконаний: «Це не випадковість, як нам кажуть заступники міністра МВС і керівники операції, — це злочин, за який вони повинні відповісти».
На річницю трагедії у Броварах встановили меморіальну дошку на честь 24-річного Сергія Орлова, співробітника держслужби охорони, який загинув під час перестрілки. На церемонії не з'явився жоден керівник МВС — лише колеги загиблого. Віктор Гаценко, учасник подій, звернувся до керівництва: «Ця табличка — для керівників, які керували операцією в Княжичах, щоб вони пам'ятали, щоб вони замислилися, як далеко зайшли, і заради чого. Заради наживи, банальної наживи, грошей».
Дошку встановили батьки загиблого — Ніна й Олександр Орлови. Рік тому вони залишили власний будинок на Хмельниччині, щоб з'ясувати правду про причини смерті сина. «Я чоловіка повністю підтримую, він щодня ходить туди, як на роботу. Якщо його не пускають в кабінет, на сходах сидить. Кажуть, що він ненормальний потерпілий. Так, ми ненормальні. Тому що ми в страшнім горі живемо», — розповідає Ніна Орлова.
Олександр Орлов прослужив у міліції 20 років. За рік власного розслідування він вибудував версію, яка пояснює численні збіги, що оточують убивство сина та його колег.
Все почалося з розбійного нападу 20 вересня 2016 року на проспекті Перемоги в Києві. Група озброєних зловмисників, перевдягнених у форму співробітників СБУ, напала на двох бізнесменів з Луганська, які щойно обміняли велику суму грошей. За словами адвоката постраждалого Андрія Зайнудінова, з автомобіля на донецьких номерах вийшло п'ять чоловіків. Коли один із бізнесменів попросив пред'явити посвідчення, його почали бити. Він зрозумів, що це пограбування, і не дозволив затягнути себе в машину.
Бандити втекли на Крайслері з двома з половиною мільйонами гривень. Автомобіль незабаром знайшли неподалік. Один зі злочинців залишив у салоні чек з крамниці, за яким швидко встановили особу й решту нападників. Виявилося, що частина з них — чинні працівники поліції.
Олександр Орлов розповідає: «Вони вийшли на співробітника поліції Клочкова, на Юрія Бурляя, заступника командира батальйону спецпризначення «Миротворець». І вони їх не затримують, ці товариші продовжують служити в органах внутрішніх справ». Учасники розбійного нападу прослужили в поліції ще рік. Юрій Бурляй підтверджує: «Я звільнився 15 серпня 2017 року, а до того часу служив, виконували обов'язки. Звільнився лише через хворобу, після поранення».
За матеріалами справи, саме Юрій Бурляй запропонував спільникам нову ціль — будинок у Княжичах на вулиці Шептицького, 22. Нібито це заміський будинок бізнесмена Олександра Кокоріна, де зберігається готівка, зароблена на конвертаційному бізнесі. Сам Кокорін каже: «Великі гроші — це міф. Уявити не можу, що відбувалося, які правила гри в «ментовському» середовищі. Нормальна людина цього ніколи не оцінить і не зрозуміє».
Зловмисники розраховували на мільйони доларів. Вони кілька разів оглядали будинок, розробляючи план нападу. Їх бентежила лише наліпка на паркані, що попереджала про охорону. Урешті, нерви одного зі злочинців не витримали. З інформацією про запланований грабіж він пішов до поліції карного розшуку України, до Олега Анатолійовича Клеменюка. За словами Олександра Орлова, Клеменюк разом з ними виїжджав у Княжичі, де дивився будинок. Про це на допиті повідомив сам учасник угруповання.
Мінімум за два тижні до трагедії поліція мала інформацію з кількох джерел про планований грабіж. У плані спецоперації серед осіб, які планували вчинити злочин, значилися спецпризначенці з «Миротворця». Але адресу в документ вписали іншу.
У постанові Київської прокуратури про проведення контролю за вчиненням злочину йдеться: «Оперативний підрозділ за дорученням слідчого провів негласні слідчі заходи, в ході яких встановив, що готується учинення розбою за адресою село Княжичи, вулиця Тиха, 30». Проте від 30-го номеру по вулиці Тихій будинок, який дійсно збиралися грабувати, не видно.
Чому поліція почала спостереження за іншим будинком? Минув рік, але керівники спецоперації навіть прокурорам не дали зрозумілої відповіді. Заступник начальника відділу Генеральної прокуратури України Микола Наливайко визнає: «Згідно зі свідченнями, працівники міліції, особливо ті, які здійснювали спостереження, вирішили, що грабуватимуть будинок на Тихій, 30. Звідки були дані, що грабуватимуть саме цей будинок, мені й досі незрозуміло».
У день проведення спецоперації члени банди з батальйону «Миротворець», які планували вчинити грабіж, отримали від поліцейського керівництва зброю, позашляховик і наказ їхати в АТО. Вони поїхали туди вже після стрілянини, 4 грудня 2016 року. Де вони були тої ночі? Юрій Бурляй за рік після трагедії відмовляється відповідати: «Не готовий відповідати».
Леонід Курята намагається виправдати учасника банди: «Зрозумійте, організатор був один. На цей злочин спочатку повинні були йти працівники «Миротворця». Але він їх не взяв, залучив більших професіоналів».
Олександр Орлов упевнений, що КОРД і простих оперативників використали «в темну». За його версією, керівництво намінювалося здійснити паралельне пограбування, але через збіг обставин усе пішло не за планом. Батько загиблого поліцейського охоронця ретельно вивчив свідчення всіх учасників подій і визначив по хвилинах, де вони були й що робили тієї ночі.
«Коли керівникам операції повідомили, що банда виїхала з Києва, вони посунулися до вулиці Шептицького, 22. Тобто не перекривали вулиця Тиха, будинок 30, де була засідка. А бандитів ще немає, вони тільки виїхали з Києва. Виходить, керівники операції знали, куди полізуть злодії насправді», — каже Олександр Орлов.
Ця версія дає логічну відповідь, чому розвідники, які брали участь у спецоперації, опинилися біля Шептицького, 22. Вона пояснює, чому відпустили злочинців, коли розвідники доповіли, що ті ламають вікна й лізуть у будинок.
Микола Наливайко розповідає: «Була вказівка їх не затримувати, навіть якщо приїдуть злочинці. З яких причин, також невідомо. Тобто злодіїв, що вдерлися в будинок, відпустили свідомо, за наказом».
Саме в цей час біля будинку на Шептицького з'явилася поліція охорони. Їхня поява стала несподіванкою і для злодіїв, і для керівника операції. Понад дві години охоронці ходили біля будинку №22. Лише коли вони знайшли й затримали розвідників, які не назвали себе, Курята дав команду діяти.
Микола Наливайко цитує наказ: «Надо є*шить їх. Вибігайте, приймайте їх» — такий наказ віддав Курята, це є в провадженнях і оголошувалося в суді». Курята пояснює: «Зрозумійте, ми чотири години чекали на групу осіб, які скоюватимуть розбійний напад. Була помилка в об'єкті».
Виконуючи команду, бійці КОРД під'їхали до двох екіпажів поліції охорони й відкрили вогонь на ураження по автомобілю, де були охоронці та затримані ними розвідники. У Сергія Орлова влучило 38 куль.
Микола Наливайко стверджує: «Не було жодних попереджень. Даних таких наразі немає. Зафіксована на відео обстановка й обставини, які встановили тепер, свідчать, що це не було затриманням».
Проте важлива й інша частина фрази керівника операції. Вона не залишає сумнівів — він знав, хто затримав розвідників, і хотів зробити їх злочинцями. Наливайко цитує: «Розбій з розвідником буде, якщо вони в нього все позабирали» — отака була фраза. Зовсім не йдеться про тих бандитів, яких там очікували».
Зброю застосував навіть заступник начальника карного розшуку Мариновський, який отримав команду керівника операції й передав її підрозділу КОРД. Курята каже: «Команда на затримання. І цю команду зрозумів Мариновський». Проте Наливайко спростовує: «Мариновський застосував зброю, але не йдеться, що влучив. Він взагалі це приховує від слідства. Це ми виявили шляхом проведення експертиз».
Прокурори кажуть, що розслідування подій у Княжичах наштовхнулося на шалений спротив на всіх рівнях. Дев'ять місяців вони чекали проведення експертизи, і зрештою змушені були робити її в іншій області.
Наразі слідство вивчає дії Германа Приступи, автора плану спецоперації і керівника Шевченківського управління поліції в Києві; Андрія Крищенко, заступника голови Національної поліції в Києві, який затвердив план; Леоніда Куряти, який керував спецоперацією. Власну версію подій прокурори відмовилися назвати навіть суддям. Обіцяють оголосити її в суді, коли почнеться розгляд справи. Батько загиблого охоронця каже, що теж продовжуватиме розслідування, інакше справу просто поховають.