Кодекс суддівської етики встановлює чіткі вимоги: судді мають бути взірцем дотримання законності, принципів верховенства права та присяги, а також демонструвати високі стандарти поведінки. Однак в Україні трапляються випадки, коли посадовці судової системи систематично ці норми порушують, залишаючись при цьому на своїх посадах. У розвинених демократіях такі судді давно б залишили судові лави, але в українських умовах вони часто піднімаються на вершину судової ієрархії.
Олександр Струков, голова Октябрського суду Полтави, став символом усіх недуг, які вражають вітчизняну судову систему. Його діяльність демонструє, як один посадовець може поєднувати прикриття впливових правопорушників, тісні зв'язки з місцевою політичною елітою та отримання матеріальних благ від підприємців у вигляді дорогої нерухомості.
Недавно Вища рада правосуддя планувала розглянути дисциплінарну справу проти Струкова. Однак розгляд так і не відбувся – саме в день призначеного засідання суддю госпіталізували. Повторне слухання цього питання ВРП досі не призначила.
Найбільш гучно про Струкова заговорили після його конфлікту з колегою Ларисою Гольник. Суддя Гольник відмовилася брати хабар та закривати справу проти мера Полтави, який був причетний до земельної афери. Цей сміливий вчинок викликав гнів голови суду. Струков розпочав масштабну кампанію з цькування Гольник, яка привернула увагу центральних медіа. Проте конфлікт із викривачкою – лише один епізод із багатьох у послужному списку Струкова.
Голова Октябрського суду демонстрував винахідливість у виправданні впливових місцевих посадовців. Одна з його справ особливо показова. Керівник місцевого управління Нацбанку був затриманий за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Струков описав у судовому рішенні детальну історію: посадовець страждає на хронічне гіпертонічне захворювання, завжди носить з собою «Валокордин», але в той момент ліків не було, тому він випив кілька великих ковтків коньяку марки «Hennessy» з фляжки в автомобілі, щоб знизити нервовий стрес та розширити кровоносні судини. На основі цих аргументів у 2015 році Струков закрив провадження.
Сам голова суду демонстрував цілком іншу поведінку, коли справа стосувалася його. У 2016 році поліцейські затримали Струкова за порушення правил дорожного руху та непокору. Під час затримання, записаного на відеокамеру, суддя відверто знущався з правоохоронців, принижував їх грубими висловлюваннями. Однак, як і можна було очікувати, Струкова не покарали.
Декларація про доходи голови суду розкриває ще один аспект його діяльності. З 2011 року Струков безоплатно користується житловими приміщеннями в полтавській новобудові. Цей щедрий подарунок надала компанія, пов'язана з «Полтава-банком». Водночас Струков неодноразово розглядав справи, в яких фігурантом була саме ця фінансова установа.
Питання залишається відкритим: чи таким має бути образ українського суду в XXI столітті? Чи настав час для Вищої ради правосуддя вжити дійсно адекватних заходів щодо посадовців, які системно порушують закон та етичні норми?