Наприкінці 2016 року на ринку скрапленого газу розгорнувся серйозний скандал. Служба безпеки України запідозрила дві компанії-імпортерки у фінансуванні тероризму, внаслідок чого заблокувала діяльність 16 трейдерів. На кордоні застрягло 161 вагоноцистерну зі сировиною, а імпортерів звинуватили у невиплаті 25 млн грн податків. Розблокувати імпорт вдалося лише частково, і то завдяки медійному резонансу.
Подібні випадки тиску на підприємців через силові та контрольні органи в Україні траплялися неодноразово. Влада визнала проблему і пообіцяла створити спеціальний орган, який мав би захищати бізнес від таких «маски-шоу». Логічно було б, щоб така структура була незалежною та рівновіддаленою від усіх гілок влади. Однак розвиток подій пішов іншим шляхом.
Президентська команда розпочала роботу над цим проектом. Президент Петро Порошенко разом із прем'єром Володимиром Гройсманом обіцяли створити Службу фінансових розслідувань протягом року після інциденту з блокованим імпортом. Порошенко звернувся до Ніни Южаніної, голови податкового комітету, з проханням розробити концепцію нової структури. Південяніна раніше працювала бухгалтером в одній з компаній Порошенка.
У грудні того ж року Президент змінив план і заговорив про створення Національного бюро фінансової безпеки. У лютому 2018 року під час прес-конференції Порошенко впевнено оголосив про запуск цього проекту. «Створенням цього бюра як аналітичної структури ми повністю відріжемо всі без виключення силові структури від пасовища, на якому вони десятиліттями доять український бізнес», – сказав він. Президент обіцяв, що після прийняття закону ніхто не зможе наблизитися до платника податків.
Однак головна новація законопроекту викликає серйозні запитання. Нацбюро фінбезпеки буде прямо підпорядковане Президенту України. Південяніна, яка відмовилася обговорювати проект з журналістами, надіслала письмове пояснення. На її думку, підпорядкування органу главі держави допоможе віддалити його від виконавчої влади. «Не може орган, до повноважень якого належить контроль коштів на вході та виході з Державного бюджету, бути підпорядкованим розпоряднику таких коштів, а це кожне з Міністерств і Кабінет Міністрів загалом», – писала вона.
Експерти мають іншу позицію. В'ячеслав Черкашин, експерт податкової групи Реанімаційного пакету реформ, вважає, що такий орган, хоча й буде формально віддалений від урядовців, насправді стане інструментом президентської влади. «Якщо б він був у вертикалі виконавчої влади, то міністерство розробило б політику для органу, а він її реалізував. Натомість НБФБ зможе сам собі написати правила, які будуть зручні для певного кола, сам себе контролюватиме і буде робити те, що вважатиме за потрібне», – говорить Черкашин.
Законопроект передбачає й інші спірні положення. До Кримінального кодексу України внесуть зміни, які обмежать Національне антикорупційне бюро України у розслідуванні корупційних злочинів високопосадовців та шахрайства з відшкодуванням податку на додану вартість. Це означає, що резонансні справи на кшталт «справи Насірова» розслідуватимуть детективи Нацфінбезпеки, а не НАБУ.
Сергій Коваленко, радник Міністра фінансів, висловлює занепокоєння, що бюро можуть використати як клон НАБУ для прикриття масштабної корупції в економічній сфері. На його думку, Нацфінбезпека фактично забере значну частину проваджень НАБУ щодо розслідування розкрадань державних коштів та шахрайства при відшкодуванні ПДВ. «НБФБ зможе прикривати високопосадову корупцію. Дві нові статті Кримінального кодексу, які згідно із законопроектом будуть у підслідності НБФБ, фактично забирають у НАБУ розслідування найбільш небезпечних злочинів», – заявив Коваленко.
Законопроект дозволяє Нацфінбезпеці ініціювати будь-які перевірки та ревізії. За наявності так званого аналітично-інформаційного документу орган зможе відкривати провадження з усіма відомими наслідками – утисками, спеціальним блокуванням бізнесу та вимаганням хабарів. Що саме означає цей термін у законі, так і не пояснили. Джерела в Міністерстві фінансів переконані, що нове бюро стане інструментом для тиску не лише на бізнес, але й на інші органи влади.
Президент матиме надзвичайно широкі повноваження щодо управління бюро. Він одноосібно призначатиме і звільнятиме директора Нацфінбезпеки. Верховна Рада зможе внести подання про звільнення лише за наявності 150 голосів. Конкурс на керівника організуватиме сам Президент. Конкурсна комісія складатиметься з трьох представників від Кабміну, трьох від Парламенту та трьох від Президента. Якщо парламент протягом 30 днів не призначить своїх представників, Президент може їх допризначити самостійно.
Бюро матиме право витребувати оперативно-розшукові матеріали у будь-яких інших правоохоронних органів. Це цілком ймовірно приведе до витоків інформації, включаючи дані з НАБУ. Керівник Нацфінбезпеки отримає доступ до всієї секретної інформації в Україні. Підрозділи бюро зможуть використовувати будь-яку зброю, яку використовує поліція – від кийків і боєприпасів до водометів та бронемашин. Однак у законопроекті немає жодних запобіжників щодо того, як і проти кого будуть застосовуватися такі повноваження.
На запит журналістів Південяніна запевнила, що модель Нацфінбезпеки розроблена з урахуванням успішного досвіду західних спеціалістів і повністю відповідає європейським тенденціям. Однак у Міністерстві фінансів спростовують цю інформацію. Сергій Коваленко розповів, що в розвинених країнах подібні органи не мають прямого підпорядкування главі держави. Наприклад, фінансова гвардія Італії підпорядковується Мінфіну, який не може вказувати їм, що робити. У Франції Міністерство внутрішніх справ має окремий департамент податкової поліції, підпорядкований міністру, але його повноваження щодо органу обмежені, і урядовець не може віддавати наказів про розслідування конкретних справ. «Фактично при прямій підпорядкованості податкова поліція там діє абсолютно самостійно та автономно», – пояснює Коваленко.