На початку 1990-х років Одеса перетворилася на один з найбільших центрів організованої злочинності в Україні. Угруповання під керівництвом Олександра Ангерта, відомого як «Ангел», контролювало експорт нафти через Одеський порт, займалося незаконною торгівлею зброєю, здійснювало рекет проти місцевих бізнесменів та організовувало замовні вбивства політичних суперників. З часом мафіозна структура розпалася, а про її злочини почали забувати. Єдиним помітним слідом її існування залишилася політична кар'єра Геннадія Труханова, колишнього члена угруповання, який згодом став мером Одеси. Загальна думка полягала в тому, що награбовані кошти безслідно зникли.
Однак нове розслідування, проведене журналістами «Слідства.Інфо» та OCCRP у співпраці з BBC Panorama на основі документів з витоку Paradise Papers, виявило іншу картину. Члени одеської банди вкладали свої сумнівно отримані гроші у престижну лондонську нерухомість. Журналісти ідентифікували дванадцять елітних квартир, переважно розташованих у центральних районах британської столиці, у які за останні два десятиліття одесити інвестували мільйони доларів. Чотири з цих об'єктів уже продані, а вісім залишаються у власності осіб, пов'язаних з групою Ангерта. Для приховування інформації про справжніх власників та джерела коштів мафія працювала через довірену людину у Лондоні, яка реєструвала та обслуговувала їхні офшорні компанії. Попри те, що діяльність членів одеського угруповання висвітлювалася як українськими, так і іноземними медіа, придбання нерухомості відбувалося без перешкод, що вкотре демонструє неспроможність Лондона адекватно контролювати потоки незаконних коштів.
На Найтсбрідж Роуд, 199 у центрі Лондона розташована розкішна будівля класу люкс. Три швейцари у традиційних циліндрах зустрічають мешканців та гостей. З вікон відкривається вид на знаменитий Гайд Парк, а за кілька кроків розташований універмаг Harrods. Всередину будівлі ведуть величезне лобі з розкішними меблями, двадцятиметровий басейн, спа-центр, сауна та тренажерний зал.
Коли журналісти прибули до будівлі у пошуках Ані Ангерт, консьєржи запевняли, що такої мешканки у них немає. Однак документи з британського реєстру нерухомості засвідчували протилежне — Аня Ангерт володіє трьома квартирами у цій будівлі. Консьєржи наполягали на своєму, навіть коли їм показали офіційні папери. Один з них заявив, що працює тут шість років і точно знав би про таку власницю. Попри це, працівники дозволили журналістам залишити конверт з повідомленням для пані Ангерт.
Згідно з реєстровими документами, у 2015 році двадцятидворічна Аня Ангерт придбала квартиру на четвертому поверсі за понад сімнадцять мільйонів доларів. Крім того, вона володіє двома сусідніми квартирами, вартість яких у документах не зазначена. Дівчина активна у соціальних мережах і часто розповідає про своє життя у Лондоні. Нещодавно вона опублікувала фото свого пухнастого собаки на ім'я Monkey. У своїх постах вона ніколи не називає батьків по імені, лише іноді публікує старі сімейні фото з підписом «daddy cool».
Цей «крутий татко» — Олександр Ангерт, 62-річний кримінальний авторитет, який у 1990-х роках контролював Одеський порт та мав величезний вплив на місто разом з Геннадієм Трухановим. Згідно зі звітом італійської поліції від 1998 року, Ангерт був лідером угруповання «Нєфтємафія» або Oil Mafia, яке заробляло на контрабанді, продажі зброї та організації вбивств. Вважається, що це угруповання більше не діє, однак ніхто не знає, скільки грошей воно заробило та куди вони пішли.
Італійський звіт описує Одесу як місто, де кримінальна організація діяла попри розслідування. Одеський порт був найважливішим українським портом на Чорному морі та основним вузлом для експорту сибірської нафти. Щороку через нього проходило тринадцять мільйонів тонн нафти, що приносило прибуток близько шести-семи доларів за тонну. Італійці вважали, що ватажком нафтомафії був сімдесятирічний Леонід Мінін, а Ангерт був його найближчим помічником. У звіті зазначається, що Ангерт дуже тісно пов'язаний з Мініним, цікавиться нафтовим бізнесом та є одним з найвпливовіших членів злочинної організації, яку розслідували правоохоронці.
Зустрічі банди відбувалися у Італії, а сам Ангерт неодноразово літав на приватному літаку Мініна. Геннадій Труханов, який тоді мав дещо нижчий статус у структурі, супроводжував обох під час цих подорожей. Поліція також виявила, що Ангерт мав британське посвідчення на проживання. Італійська поліція детально описала діяльність угруповання, включаючи контроль над Одеським нафтопереробним заводом, здирництво, торгівлю зброєю та замовні вбивства політиків та кримінальних авторитетів.
Мінін привернув увагу й інших міжнародних структур. У 2004 році він потрапив під санкції ООН за незаконну торгівлю зброєю з Африкою. Британський урядовий звіт, опублікований у 2016 році, підтверджує, що Мінін та Ангерт брали участь у продажі української зброї та боєприпасів до Африки. У звіті йдеться, що Одеський порт був одним з основних маршрутних вузлів незаконної торгівлі зброєю, де горезвісний торговець зброєю Мінін у співпраці з босом одеської злочинної банди Ангертом постачав озброєння Чарлзу Тейлору у Ліберію, Революційному об'єднаному фронту у Сьєрра-Леоне та іншим місцям.
Місцеві правоохоронці дізналися про діяльність Ангерта ще в 1980-х роках, коли Одеса була частиною Радянського Союзу. Алла Користовська, якій зараз вісімдесят років, працювала тоді слідчою та багато знає про ці події. Вона розповідає, що Ангерта засудили за вбивство. Однак документи, які могли б підтвердити цю судимість, знайти дуже важко. Користовська припускає, що сам Ангерт міг викупити всю інформацію з оперативних баз даних та судових архівів, щоб ніхто не зміг знайти доказів його судимості.
Квартири у Найтсбрідж, якими володіє донька Ангерта, — не єдина лондонська нерухомість, пов'язана з одеськими кримінальними авторитетами. У розкішному районі Кенсінгтон, поблизу Гайд Парку, розташована будівля, де Ангерт купив свою першу квартиру у Лондоні. Згідно з документами Paradise Papers, у 1996 році Олександр Ангерт отримав довіреність від компанії East Corner Properties на придбання квартири на Кенсінгтон Корт Гарден, 14. Це старовинна будівля з червоної цегли з круглою блакитною табличкою, яка сповіщає про те, що тут жив і помер британський поет Томас Еліот. Журналісти виявили, що одеський авторитет володів цією квартирою лише три роки — з 1996 по 1999, коли продав її за два з половиною мільйона доларів.
Стан Ангерта залишається невизначеним. У 2017 році українські ЗМІ повідомляли про його смерть. Однак американський бізнесмен одеського походження Сем Кіслін, який знайомий з Ангертом з давніх часів, заперечує це. Коли Кіслін почув інформацію про те, що Ангерт помер від раку у травні 2017 року, розсміявся: «Якщо хтось хоче сховатися, то каже всім, що він помер. Але він не мертвий. Я впевнений на сто відсотків, що він живий». Кіслін стверджує, що Ангерт живе у Туреччині та востаннє зустрічався з ним у Одесі місяців вісім чи рік тому, хоча точну дату пригадати не може.
Інше джерело, людина, яка особисто знайома з Ангертом, також запевняє, що кримінальний авторитет живе в Туреччині на віллі у курортному містечку Бодрум. За даними журналістів «Слідства.Інфо», Ангерт регулярно прилітає до Одеси чартерними рейсами, використовуючи британський паспорт для перетину кордону. Наприклад, 18 жовтня 2017 року він летів з Тель-Авіву до Одеси літаком Cessna сербської чартерної авіакомпанії Air Pink. У грудні 2017 року він летів з Лондона до Одеси тією ж компанією, а повернувся через одинадцять днів літаком бізнес-класу австрійських авіаліній Laudamotion Challenger 300. Журналістам зв'язатися з Ангертом не вдалося.
У будівлі на Найтсбрідж 199, де донька Ангерта має три квартири, розташовані ще три квартири, які, схоже, також належать людям з угруповання «Нєфтємафія». У документах фігурує ім'я Олександра Попівкера, 51-річного лондонського юриста українського походження. Його компанії управляють десятками офшорних фірм, власників яких пов'язують з одеською мафією. Попівкер — чоловік сестри Ангерта Анни Ангерт. Десятки соратників Ангерта використовують компанії Попівкера для управління своїм бізнесом та численною нерухомістю у Лондоні.
Докази цього міститься у Paradise Papers. Журналісти дослідили сотні листів від Попівкера до острівного адміністратора Appleby, у яких він створював та підтримував офшорні структури для людей, безпосередньо пов'язаних з одеською мафією, включаючи питання придбання нерухомості. Попівкер у листуванні з острівними адміністраторами надав як адресу Володимира Галантерніка, давнього бізнес-партнера Ангерта, квартиру на третьому поверсі будівлі на Найтсбрідж. Галантерник займається будівництвом у Одесі та часто отримує найкращі земельні ділянки, користуючись давніми знайомством з мером Трухановим та Ангертом.
Документ з британського реєстру вказує, що цією квартирою володіє фірма з острова Мен, яка купила її за сім мільйонів доларів у січні 2015 року. Інформація про те, що Галантерник живе у цій квартирі, була надана Попівкером у березні 2015 року. Коли журналісти показали консьєржу фото Галантерника, той почав знімати їхні фото та документи на свій телефон, але відмовився відповісти, чи живе Галантерник у будівлі.
Згідно з документами, опублікованими керуючою компанією будинку у травні 2015 року, компанія з острова Мен Brightside Properties No. 4 Limited володіла двома квартирами у будівлі. Власником цієї компанії був Ніколай Фомічєв, якого італійська поліція називала «правою рукою» Ангерта. Фомічєв помер у 2015 році на 58-му році життя у Бельгії. Зараз власницею цих квартир є Аня Ангерт. Схоже, після смерті Фомічєва його квартири перейшли у власність доньки його боса, а не його власної родини.
Відповідно до інформації з Panama Papers та Paradise Papers, Brightside Properties No. 4 Limited — не єдина компанія з цієї серії. Існують ще три компанії з ідентичними назвами та номерами один, два і три. Документи з Companies House свідчать, що перші дві компанії з 2006 року володіють двома квартирами на Найтсбрідж 199. Імена власників ідентифікувати не вдалося. Однак ідентичні назви компаній та один день їхнього створення говорять про те, що вони пов'язані між собою. Таким чином, лише у одному будинку Лондона шість квартир належать людям, пов'язаним з організованою злочинністю у Одесі. Станом на сьогодні трикімнатна квартира у цій будівлі коштує дванадцять з половиною мільйонів доларів.
На південному березі Темзи розташовується скромна квартира у панельному будинку біля мальовничого парку Баттерсі. Ніколай Фомічєв купив це житло у 2001 році. Молода жінка, яка зараз орендує цю квартиру, про Фомічєва нічого не чула. Сімнадцять років тому він придбав це житло за триста тисяч доларів через компанію Matelot Real Estate, зареєстровану на острові Мен. Вона існує досі і нею також управляють компанії Попівкера. Відтоді середня ціна квартири у цій місцевості виросла удвічі. Хто став власником цих апартаментів після смерті Фомічєва, залишається невідомим.
Елітний житловий комплекс Montevetro з панорамними вікнами та власною набережною також розташований на південному березі Темзи. Згідно з документами Paradise Papers та реєстрами нерухомості Британії, з 2000 по 2007 роки Ніколай Фомічєв був власником квартири у цьому комплексі. Коли журналісти показали фото Олександра Ангерта консьєржу, той дуже довго його розглядав, попросив іншу фотографію і після паузи сказав, що обличчя Ангерта йому знайоме, хоча пригадати щось конкретне не зміг. Можливо, Ангерт навідував Фомічєва у 2000-х роках.
Ще дві квартири у Montevetro донедавна перебували у власності двох українців — Олександра та Юрія Бугед. Вони теж з Одеси і з'явилися як бізнес-партнери Геннадія Труханова у офшорних структурах. Цього разу вони скористалися віргінським офшором Chassio International Inc. та послугами адміністратора Попівкера для придбання двох квартир. У 2015 році обидві квартири продали — разом із паркомісцями вони коштували близько восьми мільйонів доларів.
Нік Матіасон, журналіст-розслідувач з Лондона, який спеціалізується на нерухомості, пояснює, що якщо багатій з-за кордону приїжджає у Британію та хоче купити люксові апартаменти, власник цих апартаментів чи ріелтор, який представляє власника, має перевірити всі документи і переконатися, що гроші від продажу чисті. На жаль, у сфері лондонської нерухомості це відбувається дуже рідко. Матіасон додає, що зараз ніхто у місті не перевіряє власників та джерело їхніх коштів на купівлю нерухомості, навіть якщо знають, що покупець — офшорна компанія. Технічно перевірку походження грошей має здійснити сам власник майна безпосередньо перед продажем, але на практиці так не відбувається.
За словами Матіасона, нове законодавство Великої Британії, яке нещодавно вступило у силу, має з'ясовувати походження активів на придбання нерухомості та допомагати правоохоронцям зупинити корупційні інвестиції. Більше того, новий закон має зворотну дію. Навіть власників квартир, які придбали своє житло багато років тому, можуть змусити довести законність їхнього багатства. Коли закон, що вступив у дію три місяці тому, запрацює на повну силу, Ані Ангерт, як і багатьом іншим власникам нерухомості сумнівного походження, доведеться пояснити походження десятків мільйонів доларів, за які купувалися квартири.
Журналісти «Слідства.Інфо» залишили Ані Ангерт повідомлення з проханням зв'язатися та пояснити, як саме вона придбала цю нерухомість, однак вона не відповіла. Ані Ангерт належать три квартири у будівлі біля Гайд Парку, але, судячи з усього, живе вона разом зі своїм песиком Monkey у сучасній зручній квартирі на Паддінгтон Стріт. Тій самій квартирі, якою, ймовірно, володіє родина одеського мера Геннадія Труханова, який також колись був членом мафіозного угруповання Ангерта.