Матеріали, які вдалося отримати редакції Слідство.Інфо, свідчать про можливий контроль близького оточення Юлії Тимошенко над державними підприємствами у зоні відчуження. Основу розслідування становлять повідомлення, якими обмінялися у серпні 2015 року народні депутати Ігор Кононенко та Олександр Онищенко. Журналісти отримали доступ до цих повідомлень під час особистої зустрічі з Онищенком у Швейцарії у грудні 2016 року, коли той дозволив перефотографувати сотні текстових повідомлень зі свого телефону.
З цих повідомлень випливає, що Онищенко виступав посередником для впливових політиків у вирішенні важливих державних питань, зокрема щодо призначень на керівні посади прибуткових підприємств у Чорнобильській зоні. На території Чорнобиля функціонує чимало підприємств, через які щорічно проходять сотні мільйонів гривень.
Діалог між Кононенком та Онищенком, що відбувся 5 серпня 2015 року, розкриває суть проблеми. Кононенко, один з лідерів БПП та давній друг президента, просив Онищенка влаштувати його людину на прибуткове державне підприємство в зоні відчуження. Однак, як свідчить листування, це виявилося неможливим, оскільки Чорнобиль контролював зять Юлії Тимошенко Артур Чечоткін. Кононенко звернувся до Онищенка саме тому, що той був близьким до лідерки "Батьківщини" і вирішував для оточення президента чимало питань з нею.
Для підтвердження своїх слів Кононенко пересилає Онищенку повідомлення, нібито від заступниці міністра екології та природних ресурсів Світлани Коломієць. У цьому повідомленні йдеться про те, що щодо призначення на посаду в Чорнобильському спецкомбінаті необхідно узгодження з Юлією Володимирівною Тимошенко, оскільки її люди саботують процес. У повідомленні також зазначається, що роботу в зоні курирує зять Артур, який виступає проти будь-яких призначень у спецкомбінаті, а керівник Антипов без його команди нічого не робить.
Кононенко додає власний коментар, запитуючи, чи можна якось вплинути на "дівчину" щодо цього призначення. Саме словом "дівчина" співрозмовники називали у листуванні Юлію Тимошенко.
На запитання журналістів про причини інтересу як Кононенка, так і зятя Тимошенко до Чорнобильського спецкомбінату, Онищенко припустив, що це пов'язано з поставками газу та різноманітними закупівлями для Чорнобиля. Він зазначив, що не заглиблювався в деталі бізнесу, але припускав, що той працює, оскільки інтерес був великий.
Чорнобильський спецкомбінат дійсно є державним підприємством з суттєвими грошовими оборотами. У 2015 році воно не лише забезпечувало працівників зони харчуванням і паливом, а й опікувалося лісом та вивезенням радіоактивних відходів. Однак активних підприємств у зоні відчуження більше десяти. Розслідування показало, що раніше контроль над усіма ними міг здійснювати зять Юлії Тимошенко Артур Чечоткін.
Максим Орлов, який понад двадцять років працював на Чорнобильській атомній електростанції і тривалий час очолює профспілку ЧАЕС, був свідком численних змін "господарів" зони відчуження. За його словами, Чорнобиль завжди викликав інтерес політиків, але ніхто не розбирався в тонкощах роботи чорнобильських проектів, а заробити хотіли всі. Орлов пояснює, що коли політики чують про вартість об'єкта "Укриття" – понад мільярд доларів – вони думають, що ці гроші просто лежать і їх треба вкрасти.
Не став винятком і 2015 рік, коли на посаду керівника зони відчуження призначили Юрія Антіпова. Його прізвище фігурувало в листуванні Кононенка та Онищенка саме як людини, підпорядкованої Артуру Чечоткіну.
За словами лідера профспілки, привабливість підприємств Чорнобиля полягає у великому лісовому господарстві, розташованому на території зони. Крім того, щороку тут безслідно зникають демонтовані металеві конструкції, які цілком імовірно можуть бути забруднені радіацією. Через чорнобильські підприємства щорічно проходять сотні мільйонів гривень, і всі вони є замовниками десятків державних підрядів. Усіма ними, включаючи Чорнобильський спецкомбінат, у 2015 році керував підконтрольний зятеві Тимошенко Юрій Антіпов.
Орлов не приховує обурення щодо несподіваного призначення Антіпова. Він зазначає, що людина без профільної освіти та досвіду роботи в цій галузі явно переслідувала не виробничі цілі. За його словами, Антіпов майже одразу почав рейд по потенційно прибуткових об'єктах, визначаючи для себе пріоритетні напрямки діяльності, за якими можна було потім "рубати" гроші.
У той же період у ЗМІ з'явилися публікації про причетність лідерки "Батьківщини" до тіньового керівництва Чорнобильською зоною. Про це публічно заявив у відкритому листі до Президента працівник ЧАЕС Сергій Парашин, стверджуючи, що територія зони відчуження віддана одній зі "зграй" за квотою партії Тимошенко.
Парашин підтвердив Слідству.Інфо, що писав цього листа, але відмовився коментувати події трирічної давнини. Він лише зазначив, що змушений був піти на такий крок, оскільки через не виробничі цілі Антіпова під загрозою опинився масштабний проект "Укриття" – заховання радіоактивних відходів над зруйнованим реактором ЧАЕС.
Орлов розповідає, що Юрій Антіпов дуже впевнено почувався в зоні відчуження. За його словами, там чинився адміністративний тиск, і його реально намагалися залякати, щоб він не виступав. На запитання журналістів, чи відомо було, хто стояв за Антіповим, Орлов підтвердив наявну інформацію: прізвище "Чечоткін" звучало, але не від самого Антіпова. Деякі управлінці підприємств у Чорнобилі розповідали йому про Чечьоткіна.
Ще одна людина, наближена до керівництва зони відчуження, на умовах анонімності підтвердила Слідству.Інфо, що Юрій Антіпов був ставлеником Артура Чечьоткіна. Аудіозапис розмови перебуває в розпорядженні редакції.
На запитання журналістів про те, що саме вказувало на контроль Чечоткіна над зоною, джерело пояснило, що Чечоткін виконував функцію радше не контролера, а "смотрящого", спостерігаючи за доходами. За словами джерела, жодних документальних підтверджень його особистого впливу знайти не вдасться. Джерело описало механізм впливу так: Чечоткін дає людям команди, говорячи, що якщо вони ведуть себе грубо, він їх прикриє, оскільки у них є Юлія Володимирівна.
Найбільший інтерес для "керівників зони" становив проект "Укриття". З ним пов'язані підряди на постачання їжі та будматеріалів, перевезення та інші замовні роботи. За словами джерела, якщо поставити своїх людей на посади підрядників, вони будуть віддавати частину прибутку, що називається "відкатом". Саме ці процеси, зі слів джерела, намагався очолити зять Тимошенко.
Інформацію про те, що три роки тому Чорнобиль контролював Артур Чечьоткін, Слідству.Інфо підтвердила й тодішня заступниця міністра екології Світлана Коломієць. Вона зазначила, що про діяльність зятя Тимошенко було відомо, і вони намагалися якимось чином впливати на призначення людей.
Ім'я Світлани Коломієць виринуло й у листуванні Онищенка та Кононенка. Однак свою участь в оборудках Онищенка Коломієць заперечила, висловивши здивування тим, що її прізвище фігурує в листуванні, яке вона описала як якісь ігри між Онищенком та Кононенком.
Сам Артур Чечьоткін, попри численні спроби Слідства.Інфо, так і не надав журналістам відповідь на запитання щодо того, чи переслідував він якісь інтереси в Чорнобильській зоні відчуження і чи контролював для цього керівництво зони. На момент публікації отримати від нього пояснення щодо змісту переписки Олександра Онищенка з Ігорем Кононенком не вдалося.