Юрій Колобов, який очолював Міністерство фінансів за часів президентства Віктора Януковича, вже чотири роки проживає в Іспанії. Засмаглий після відпочинку на гірськолижному курорті, він часто посміхається, хоча його перебування за кордоном пов'язане з серйозними обставинами. Під час перебування в іспанській в'язниці колишній топ-чиновник встиг накопити спогадів, включаючи враження від тюремних консервованих сардин, якими він досі час від часу ласує.
Вихід з іспанської в'язниці Колобову, схоже, допоміг документ, нібито надісланий з української прокуратури за підписом заступника генпрокурора. У цьому листі українська сторона запевняла, що колишній чиновник не є підозрюваним і проходить лише свідком у справі. Однак Генеральна прокуратура згодом заперечила існування такого листа та інкримінувала Колобову розкрадання в особливо великих розмірах за змовою з Януковичем та Азаровим.
Йдеться про виділення Міністерством фінансів 220 мільйонів гривень на будівництво ліній спецзв'язку. За версією слідства, ці роботи мав здійснювати щойно приватизований "Укртелеком", однак кошти були спрямовані іншим чином. Колобов стверджує, що навіть не пам'ятав про цю справу, коли почув звинувачення. Він пояснює, що державне підприємство "Держспецзв'язок" звернулося до Кабінету Міністрів із проханням збільшити фінансування. За його словами, Міністерство фінансів не повинно було контролювати приватизаційні зобов'язання – для цього існували інші служби, зокрема Фонд держмайна та Міністерство економіки. Міністерство фінансів лише підготувало зміни до бюджету.
Адвокат Колобова Ігор Фомін характеризує звинувачення як оціночне судження. На його думку, якийсь працівник прокуратури вважає, що платити мав приватний інвестор, а не держава, але це лише точка зору, яка не має юридичної ваги. Фомін зазначає, що це оціночне судження призвело до значного часу, проведеного його клієнтом у в'язниці.
Після того, як до справи долучився адвокат Фомін, у провадженні Колобова невдовзі змінили кваліфікацію. Екс-чиновника вже підозрювали просто у службовій недбалості без жодних зловживань. Через кілька місяців справу взагалі закрили за давністю злочину.
Адвокат Фомін допоміг журналістам Слідства.Інфо зустрітися з Колобовим в Іспанії для фільму "Генеральна домовленість". Це було перше інтерв'ю колишнього міністра фінансів після того, як він покинув країну. Фомін пояснює свою позицію мінімальним публічним висвітленням справи, оскільки він не хотів викликати асоціації, що пов'язували б його клієнта з попереднім урядом.
Колобов розповідає про іншу справу, яку порушила СБУ у вересні 2014 року. Йдеться про звинувачення у зловживанні владою або службовим становищем. За версією СБУ, Колобовим та іншими чиновниками був організований випуск облігацій зовнішньої держпозики на суму 3 мільярди доларів за рахунок "Фонду національного добробуту" РФ. Крім того, нібито незаконно перерахована комісія в сумі 450 тисяч доларів на користь "VTB Capital plc" (дочірня компанія російського банку "ВТБ" у Лондоні) за розміщення державних паперів. Сьогодні це повідомлення неможливо знайти на офіційному сайті СБУ, але збереглися публікації у ЗМІ з посиланням на нього.
Колобов стверджує, що ніхто з правоохоронців не зв'язувався з ним щодо цієї справи. Натомість, адвокат Фомін розповідає, що такі питання обговорювали з ним, а з Колобовим він радився як зі спеціалістом. Колобов згадує, що чув про справу, але зазначає, що тодішній міністр фінансів Шлапак відразу ж виступив на захист, заявивши, що в діях міністерства не було жодних порушень.
Фомін уточнює, що коли він взявся за справу, офіційно запросив у прокуратури інформацію про всі підозри проти його клієнта. Прокуратура відповіла, що немає жодних кримінальних переслідувань щодо Юрія Колобова, крім справи про "Укртелеком" на суму 220 мільйонів. Адвокат вважає, що розмова між захистом та обвинуваченням допомогла прояснити ситуацію, і тепер очевидно, що претензій бути не може.
Колобов познайомився з Сергієм Арбузовим у період з 1996 по 1999 рік. Вони працювали разом у харківському "ПриватБанке". Арбузов згодом очолив Національний банк за часів Януковича і запропонував Колобову стати міністром фінансів у уряді Миколи Азарова. Колобов розповідає, що від такої пропозиції в принципі не відмовляються, тим більше після року роботи в Національному банку, де він відчував, що має потенціал справитися з цією посадою.
Першого разу вони познайомилися по телефону, коли Колобов був начальником валютного відділу "ПриватБанка" і обзванював філіали. Потім вони зустрілися в Днепропетровську на якомусь семінарі. Коли люди щодня укладають сделки, навіть не бачачи один одного, але оформлюючи договори, виробляється певна довіра.
Колобов спочатку став заступником правління "Укрексимбанку", де працював до грудня 2010 року. Потім Арбузов, призначений головою Національного банку, запропонував йому посаду першого заступника. Через рік Колобову запропонували очолити Міністерство фінансів. Арбузов розповів йому про це під час офіційної делегації в Саудівській Аравії, де обговорювався питання кредиту. Арбузов зазначив, що ситуація в Міністерстві фінансів була складною, були проблеми з міжнародним запозиченням та внутрішнім ринком, тому потрібна була людина з досвідом роботи на зовнішніх ринках.
Колобов мав досвід роботи в казначействі "Ощадного банка" і знав всю банківську систему та її керівників. Арбузову було складніше, оскільки він був головою регіонального банку і через півроку після приїзду до Києва став головою Національного банку, тому не знав багатьох топ-менеджерів. На певному етапі комунікація відбувалася через Колобова.
Останній раз вони спілкувалися, коли Арбузов уже виїхав до Росії. Після зустрічі з Турчиновим, який виконував обов'язки президента, Колобов передав Арбузову рекомендацію повернутися. Колобов також переконував голову Національного банку Соркіна повернутися та передати повноваження попередньому уряду. Це був останній раз, коли вони спілкувалися.
Працюючи в уряді Азарова, Колобов відчував себе комфортно. Він розмовляв однією мовою з Хорошковським, Колесниковим, Порошенком, з якими мав дуже гарне взаєморозуміння. Тигипко був дуже активним і робив багато для уряду. Наталія Королевська, яка прийшла пізніше, була активним та популярним міністром. Колобов любив працювати з Равілем Сафіуллиним, міністром спорту, з яким розмовляв однією мовою. Він не може сказати, що мав багато суперечностей з самим Азаровим, який добре розумів ситуацію та активно займався соціальною політикою. Колобов вважає, що це був хороший уряд, що підтверджується стабільністю того часу, своєчасною виплатою зарплат та пенсій, зростанням рівня життя.
Однак у Колобова були складні стосунки з Миколою Янычем. Колобов представляв нову команду, молоде покоління, більше керувався ринковими механізмами, тоді як Янич був прихильником консервативної, більш соціальної економіки.
Після повернення з в'язниці Колобов спілкувався з деякими колишніми колегами. Він поздоровляв з днем народження Сафіуллина, колишнього міністра спорта. Едуард Ставицький позвонив йому, щоб його підтримати, сказав, що радий його звільненню. На минулий день народження вперше позвонив і поздоровив його Микола Присяжнюк, колишній міністр сільського господарства. Ставицький також позвонив разом з Табачником, і вони спілкувалися по відеозв'язку. Більше ні з ким він не спілкувався.
Присяжнюк, після того як поздоровив Колобова, був проїздом в Іспанії з сім'єю. Вони зустрілися, поужинали, але більше не бачилися. Присяжнюк розповідав, що отримав резидентство в якійсь країні.
Колобов вперше побачив Януковича за два тижні до свого призначення міністром фінансів. Розмова була дуже короткою. Як міністр, він мав систему, за якою кожен міністр та керівник повинен був докладати про певні речі. Колобов вважав, що повинен раз на місяць докладати про поточну ситуацію та виконання завдань. Його завданням було забезпечити своєчасне вирішення всіх соціальних питань та обслуговування боргів. Він вважає, що справився зі своїм завданням. Більше у них не було жодних контактів, крім робочих.
Колобов характеризує Януковича як достатньо чіткої людини. Він ставив завдання, людина його виконувала, звітувала – і все. Перед Колобовим ставилося завдання фінансувати соціальні питання, боргові зобов'язання та виконувати державну позицію. Жодних протизаконних завдань ніколи не ставилося.
Коли відбувся процес непідписання договору про асоціацію, Колобов думає, що з того часу він бачив Януковича на доповідях. У 2014 році він, ймовірно, вже туди не потрапляв. Була гостра фаза хвилювань та незрозуміла ситуація з асоціацією. Було кілька телефонних дзвінків суто професійного характеру про казначейство та фінанси. Колобов боїться помилитися, але думає, що у 2014 році вони вже не бачилися.
За інформацією Forbes, Банк 3/4 перебував у сфері інтересів Колобова. Іншу фінансову установу "Фідобанк" пов'язували з бізнес-колами колишнього голови Національного банку Сергія Арбузова та Колобова. На сайті банку вказано, що єдиним власником "Фідобанку" був і є Олександр Адаріч. За інформацією Forbes, з 2007 року "Терра Банк" був підконтрольним Колобову.
Колобов пояснює, що "Терра Банк" з 2004 року був спільною інвестицією його та друзів. У 2010 році вони повністю продали всі акції. Їх купив бізнесмен Кирилл Шевченко, який зараз є головою "Укргазбанка". До інших банків, які йому приписували, він ніколи не мав відношення. Він ніколи не мав відношення ні до Банку 3/4, ні до "Фідобанку".
Колобов пояснює, чому його могли пов'язати з "Фідобанком". Олександр Адаріч, власник "Фідобанку", працював разом з ним у харківському "ПриватБанке", і вони дружили. Більше того, його мама була вихователькою у Колобова в дитячому садку. Коли Адаріч купив ці банки, він попросив Колобова підтримати його ліквідністю, і мати Колобова розмістила там депозити. Як показав час, Колобов зробив велику помилку, оскільки банк збанкрутував. Адаріч не виконує своїх зобов'язань і навіть не приїхав поговорити з Колобовим про це. Колобов вважає це розчаровуючою сторінкою.
До Банку 3/4 Колобов ніколи не мав жодного відношення. Він знає власника Вадима Іщенка. Коли Колобов прийшов директором казначейства в "Ощадбанк", Іщенко там працював. Але буквально через місяць після приходу Колобова вони пішли і створили власний бізнес. Колобов зустрічався з Іщенком лише один раз.
У 2014 році щодо Колобова були введені санкції Швейцарії. Ліхтенштейн також оголосив про санкції щодо тих же осіб, що й Швейцарія.
Колобов стверджує, що ніколи не мав рахунків ні в Швейцарії, ні в Ліхтенштейні, ні в якійсь іншій країні. Його перший рахунок за кордоном він відкрив після виходу з в'язниці в Іспанії. На цей рахунок йому перечислили залог, який за нього заплатили. Це був його перший і єдиний закордонний рахунок. Ні його матір, ні його дружина ніколи не мали рахунків.
Щодо Ліхтенштейну, Колобов зазначає, що там не було жодних санкцій.
Санкції Швейцарії звучали так: це список людей, щодо яких Швейцарія бере на себе право перевірити наявність рахунків та активів на території Швейцарії. Якщо вони будуть знайдені, вони будуть заблоковані. Після виходу з в'язниці Колобов написав лист, в якому повідомив, що рахунків у нього не було і немає, і попросив вичеркнути його зі списку, оскільки це створювало репутаційні незручності. Швейцарія перевірила, нічого не знайшла і вичеркнула його зі списку.