← Назад

Як команда Порошенка намагалася переписати документи офшору напередодні розголосу Panama Papers

2018-06-20 17:00 · Слідство.Інфо · https://www.slidstvo.info/journalists/anna-babinets/

Відкрити оригінал

Напередодні того, як світ дізнався про масштабний витік фінансових документів, навколо офшорної компанії українського президента розгорталася гарячкова діяльність. Кіпрські юристи Петра Порошенка спішили внести зміни до паперів, які стосувалися його віргінської структури. Це сталося за кілька днів після того, як журналісти надіслали до Адміністрації Президента запит з конкретними питаннями про офшор.

На початку 2016 року німецька газета Süddeutsche Zeitung отримала нову партію документів, які згодом розповсюджувалися Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів та OCCRP. Це був понад мільйон файлів, що охоплювали період з 2015 по 2017 рік і розкривали внутрішню роботу юридичної фірми Mossack Fonseca як до, так і після публікації архіву. Слідство.Інфо як партнер OCCRP також отримав доступ до цих матеріалів. Серед них знову з'явилася Prime Asset Partners Ltd. – офшорна компанія з Британських Віргінських Островів, яку Порошенко зареєстрував невдовзі після того, як став президентом.

Коли у квітні 2016 року світ дізнався про Panama Papers, одна з найбільш резонансних історій стосувалася саме президента України. Документи показали, що через кілька місяців після інавгурації Порошенка на його ім'я була створена холдингова компанія на Британських Віргінських Островах. Вона входила до структури його кондитерської корпорації Roshen, яку тоді оцінювали в 1–3 млрд доларів.

Це викликало серйозні питання. По-перше, перебуваючи на президентській посаді, Порошенко не мав права засновувати нові комерційні структури. По-друге, таємна віргінська компанія суперечила його передвиборчим обіцянкам про продаж кондитерського бізнесу. По-третє, у 2014 році він публічно заявляв про необхідність «перекрити офшори», оскільки вони гальмують економічний розвиток. Натомість сам став власником офшору.

Виникло й питання про можливе ухилення від податків. Якщо Порошенко планував продати Roshen, офшорна структура могла допомогти йому уникнути податкових зобов'язань. Після розголосу документів юристи та прихильники президента витратили місяці на спроби переконати громадськість у тому, що він не порушив закон.

Відповідаючи на запити журналістів, адвокати Порошенка стверджували, що офшор створювався для того, щоб зробити Roshen привабливішою для потенційних покупців. Коли покупця не знайшли, вирішили передати компанію у «сліпий траст» у Швейцарії. У квітні 2016 року представники Ротшильд Трасту підтвердили, що взяли на себе довірче керування активами Порошенка. Однак на численні прохання розкрити умови трасту та з'ясувати, чи зберігав президент прямий контроль над своїми компаніями, відповіді не надійшло.

Нові документи розкривають, що насправді відбувалося за лаштунками. Наприкінці березня 2016 року кіпрські юристи Prime Asset Partners відправили листи своїм колегам з Британських Віргінських Островів з проханням внести термінові зміни. Це сталося через кілька днів після того, як журналісти Слідства.Інфо та OCCRP надіслали запит до Адміністрації Президента та юристам Порошенка з детальними питаннями про віргінський офшор.

Юристи вирішили радикально змінити структуру компанії. Вони збільшили кількість акцій з 1000 до 50 000. Раніше компанія мала лише 1000 акцій, усіма якими володів Петро Порошенко. 25 березня 2016 року юристи передали всі його акції українському фонду «Прайм ессетс кепітал», який був пов'язаний з президентом. Такий крок фактично звільнив би Порошенка від персональної відповідальності за офшорну компанію.

Однак Mossack Fonseca неодноразово просила більше інформації про український фонд, який мав стати новим власником. Фірма запитувала паспортні дані директора фонду – ним був батько президента Олексій Порошенко. Отримані файли не містять доказів того, що адвокати надали затребувані документи. Навпаки, дані, передані органам БВО, показували, що Порошенко залишався єдиним акціонером у документах Mossack Fonseca. Схоже, що поспішні зміни, які намагалися провести кіпрські юристи, так і не були реалізовані.

Ще однією важливою змістю стала зміна вартості акцій. У лютому 2016 року, за три місяці до публікації Panama Papers, юристи просили Mossack Fonseca переглянути дані про номіналу вартість. Оригінальний сертифікат від серпня 2014 року засвідчував, що компанія мала 1000 акцій по 1 доларові США кожна, усіма якими володів Порошенко.

Це створювало проблему з декларуванням. Якщо акції мали вартість, президент мав указати їх у своїй щорічній декларації про доходи та активи. У лютому 2016 року юристи подали новий сертифікат, у якому зазначалося, що акції не мають номіналу. Оригінальний документ скасували. Це означало, що Порошенко мав би вказати у деклараціях за 2014 та 2015 роки володіння тисячею акцій віргінської компанії, але він цього не робив.

Таким же часом, у лютому 2016 року, директором Prime Asset Partners був призначений Сергій Зайцев – давній знайомий Порошенка, який протягом двадцяти років працював заступником директора Roshen.

Після розголосу Panama Papers українські правоохоронні органи заявили, що не бачать порушень закону або не мають повноважень розслідувати офшори президента. За українським законодавством лише спеціальний парламентський комітет може провести таке розслідування. Кілька спроб ініціювати розслідування у Верховній Раді виявилися невдалими.

Однак у квітні 2016 року Агенція фінансових розслідувань Британських Віргінських Островів звернулася до Mossack Fonseca по документи Prime Asset Partners у рамках розслідування за підозрою у відмиванні грошей. У 2017 році працівники міжнародного податкового відділу Міністерства фінансів БВО також запитували документи про офшор Порошенка. Стан цих розслідувань залишається невідомим – жодне з відомств не відповіло на запит Слідства.Інфо. Українські юристи з компанії Авеллум, яка представляє президента, також проігнорували питання журналістів щодо нових знахідок.

#PanamaPapers #Порошенко #Офшори #Розслідування #MossackFonseca #Корупція #УкраїнськаПолітика #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування