Розслідування, проведене журналістами Слідства.Інфо спільно з колегами з Associated Press, Tages Anzeiger та Inside Story, виявило причетність українських громадян до масштабної схеми виведення коштів з російського державного бюджету. Ця афера, організована російськими силовиками та податковими чиновниками понад десять років тому, стала відома завдяки викриттю юриста Сергія Магнітського, який розслідував розкрадання більш ніж 5 мільярдів рублів через систему фіктивного повернення податків.
Нові документи, які отримав російський центр «Досьє», вперше дозволили встановити прямий зв'язок між українськими учасниками та цією міжнародною схемою. На рахунки українських банків надійшло майже 100 мільйонів доларів, з яких двоє українців вилучили готівкою понад 50 мільйонів.
У лютому та березні 2008 року киянин Павло Валерійович Грицина здійснив одинадцять відвідувань відділення банку «АРМА» у Києві для зняття готівки. За цей період він вивів 128 мільйонів гривень, що еквівалентно 25 мільйонам доларів за тодішнім курсом обміну. Паралельно з ним Ігор Анатолійович Любунь протягом того ж двомісячного періоду зняв з того ж банку 164,6 мільйона гривень, або 32 мільйони доларів.
Обидва чоловіки отримували кошти з рахунків кіпрської компанії Vreston Limited, яка була зареєстрована на кіпріотів Іоанніса Ілія та Катю Петрі. Коли журналісти розпочали пошуки цих осіб, виявилося, що розслідування ускладнюється тим, що описані події відбувалися більше десяти років тому.
Пошук українців, які здійснили такі значні фінансові операції, виявився непростим завданням. Грицина зареєстрований на околиці столиці, а Любунь – у місті Бровари поблизу Києва. Сусід Любуня Роман розповів журналістам, що нині у броварській квартирі проживає молодший брат Ігоря разом з матір'ю. За його словами, Ігор час від часу навідується в гості, але рідко. Сусід припускає, що той працював у банку: «Він завжди у костюмі ходив, такий грамотний. От я його востаннє бачив ще тоді, давно вже тут не живе».
У 2012 році людина з ім'ям Ігор Любунь займала посаду заступника начальника управління планування та аналізу «Укрексімбанку» і давала інтерв'ю. Ймовірно, це той самий Ігор Любунь, який знімав мільйони з рахунку кіпрської фірми. Його оточення припускає, що він був банківським працівником у той період. Родичі передали йому контакти журналістів з проханням надати коментар щодо його можливої участі у цих операціях, однак він так і не зв'язався з редакцією. На запитання у соціальних мережах він також не відповів.
Щодо Павла Грицини, то його родичі повідомляють, що він зник. Його не бачили кілька років, він не активний у соціальних мережах і не відповідає на телефонні дзвінки. Віталій, чоловік його сестри, розповів по телефону про давній конфлікт з Павлом і сказав, що з того часу його не бачив: «Він у якийсь момент зник – роки два чи три тому. Відтоді ніхто не знає, де він і що з ним. Навіть його колишня дружина і дитина теж не знають де він. Ми його шукали якийсь час, але не знайшли».
Сестра Павла також давно його не бачила. Вона припомнила, що у 2008 році, коли померла їхня мама, вони почали спілкуватися холодніше. За її словами, брат працював у сфері охорони, можливо, на посаді начальника охорони.
Державна служба фінансового моніторингу відмовилася розкривати інформацію про те, на яких засадах чоловіки знімали гроші та чи були ці операції визначені як підозрілі, посилаючись на таємницю. Міністерство внутрішніх справ проігнорувало запит журналістів. Національний банк України пояснив, що всі документи щодо банку «АРМА» знаходяться в архіві, оскільки установу було ліквідовано кілька років тому.
З відповіді Нацбанку також випливає, що на 1 січня 2008 року власником істотної участі у ТОВ «КБ «АРМА» було ТОВ «Алмазнянський ливарно-механічний завод». Кінцевий бенефіціар цього заводу приховується за офшорними компаніями в Белізі та Панамі.
Український слід у схемі виведення російських бюджетних коштів виявлено й у документах перевірки банку «Крайний Север». Саме цей банк отримував значні суми, викрадені з російського бюджету у 2007 році. Згідно з актом перевірки, отриманим центром «Досьє», у 2008 році на рахунок української компанії «Віпонікс-снаб» в українському банку «Легбанк» було перераховано понад 40 мільйонів доларів.
Банк «Легбанк» нині перебуває у стадії ліквідації. Його власники залишаються невідомими, оскільки установа не розкривала структуру власності всупереч вимогам Нацбанку. У 2014 році ЗМІ називали власником цього банку уродженця Харкова Артура Єресько, який входить у сотню найбагатших людей Латвії.
Компанія «Віпонікс-снаб» офіційно залишається активною, хоча в ній працює лише одна людина. Десять років тому ця київська фірма отримала десятки мільйонів доларів за ймовірно фіктивними контрактами на постачання будівельного обладнання. За однією адресою з цією компанією у Києві зареєстровано кілька сотень інших фірм. Журналісти поговорили з чоловіком на ім'я Микола, який нібито відповідає за вхідну кореспонденцію у 12-поверховій будівлі. Він запевнив, що компанія «Віпонікс-снаб» ніколи там не розташовувалася і листи до неї за цією адресою не надходили. Як саме компанія розпорядилася 40 мільйонами доларів, залишається невідомим. Сама фірма має всі ознаки фіктивної структури.
Залишається невідомим, як саме українці витратили зняту готівку. Невизначено навіть, чи витратили вони її взагалі. Однак відсутність очевидних значних статків у обох чоловіків та ще один цікавий факт дозволяють припустити, що українські учасники «справи Магнітського» були ймовірно просто використані російськими організаторами схеми. За інформацією центру «Досьє», через кілька днів після завершення операції з отримання понад 50 мільйонів доларів у Київ з Москви на приватному літаку прилетів відомий російський підприємець Дмитро Клюєв, який раніше був судимий. Його візит тривав усього кілька годин, після чого літак повернувся до Москви. Клюєва пов'язують з ФСБ. Він визнає, що був фактичним власником «Універсального банку заощаджень» – ще однієї установи, через яку реалізовувалася схема відмивання вкрадених з російського бюджету мільярдів рублів. Проте він стверджує, що продав банк ще до проведення операцій з повернення податків.
Зняття готівки в Україні становило лише частину масштабної схеми, яку викрили російські юристи фонду Hermitage Capital, зокрема й Сергій Магнітський. У 2008 році він звинуватив російських силовиків та податкових чиновників у розкраданні 5,4 мільярдів рублів з державного бюджету через систему повернення податків підставним компаніям.
На думку Магнітського, у цій схемі були задіяні співробітники МВС та інші російські чиновники. Вони заволоділи документами компаній, що належали фонду Hermitage Capital, а потім перереєстрували ці фірми на підконтрольних їм осіб. Інші компанії, які контролювали ці ж люди, подавали проти перереєстрованих фірм фіктивні позови на підставі сфальсифікованих договорів. Члени угрупування виступали в судах одночасно від імені позивачів і відповідачів, тому їхні фірми програвали в суді своїм фіктивним контрагентам великі суми. Це перетворювало їх з прибуткових у збиткові, що дозволяло вимагати у держави повернення раніше сплачених податків у розмірі 5,4 мільярдів рублів. Арбітражні суди своїми рішеннями легалізовували ці заборгованості.
Щоб приховати цю схему, корумповані співробітники МВС сфабрикували кримінальну справу проти Магнітського і зробили його перебування у СІЗО нестерпним. Кожен раз, коли Сергій підтверджував свої свідчення проти них, умови його утримання ставали більш жорстокими. 11 листопада 2009 року Магнітський подав скаргу на фальсифікацію слідством матеріалів його справи. Через п'ять днів він помер у СІЗО.
У квітні 2010 року американський сенатор Бенджамін Кардін попросив запровадити заборону на в'їзд до США для російських чиновників, причетних до смерті Магнітського та до розкрадання 5,4 мільярдів рублів. Спочатку у «списку Магнітського» було 60 прізвищ російських чиновників з описом ролі кожного у справі про розкрадання бюджету та смерті юриста. Згодом інші країни почали використовувати санкційні «списки Магнітського». Вони постійно доповнюються, оскільки досі з'являються нові докази виведення грошей з російського бюджету на особисті потреби російських топ-посадовців. Такі схеми зазвичай не функціонують без підставних фірм та людей. І, як тепер стало відомо, українці теж були залучені до схеми, за викриття якої Сергій Магнітський поплатився своїм життям.