Українські журналісти та громадські активісти протягом кількох днів обговорювали в соціальних мережах рішення генеральної прокуратури отримати доступ до персональних даних з мобільного телефону відомої розслідувачки Наталки Седлецької. За інформацією, яка розповсюджувалася, журналістка так чи інакше пов'язана з кримінальним провадженням проти директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника.
Редакція видання "Схеми" першою повідомила 4 вересня про те, що Генпрокуратура отримала доступ до персональних даних Седлецької. Наступного дня сама журналістка розповіла у своєму Facebook, що генеральний прокурор Юрій Луценко запросив її на закриту зустріч для пояснення причин, з яких ГПУ прагне отримати інформацію з її телефону. Седлецька відмовилася від такого формату спілкування без камер і запросила Луценка на ефір "Радіо Свобода", однак прокурор не прийшов на запрошення.
Не лише Седлецька опинилася в центрі уваги. Журналістка видання "Новое время" Христина Бердинських підтвердила, що вона також проходила допит як свідок у справі НАБУ. Вона висловила занепокоєння щодо можливої перевірки її телефону та запитала, чи будуть перевіряти мобільні пристрої конкретних людей та керівників програм розслідувань. Незабаром Бердинських повідомила, що суд видав аналогічну ухвалу щодо отримання даних з її телефону.
Речниця генпрокуратури Лариса Сарган розповіла "Українській правді", що подібна ухвала існує ще щодо третьої особи, однак не розкрила її ім'я, зазначивши лише, що це не журналіст.
Згідно з судовою ухвалою від 27 серпня, Генпрокуратура отримала доступ до інформації про всі телефонні дзвінки, текстові повідомлення та дані про місцезнаходження за період з 19 липня 2016 року по 16 листопада 2017 року – загалом 17 місяців. Пізніше ГПУ повідомила Седлецькій, що вони не будуть використовувати всю отриману інформацію, а зосередяться лише на історії місцезнаходжень, щоб встановити точні дату та час зустрічі з директором НАБУ.
Причиною розслідування стала закрита зустріч Ситника з журналістами влітку 2017 року. 16 листопада 2017 року Генпрокуратура порушила кримінальне провадження проти голови НАБУ, про що оголосив депутат Антон Геращенко. Видання "Обозреватель" опублікувало запис розмови Ситника з журналістами 13 листопада 2017 року. На записі чутно, як директор НАБУ цитує діалог матері дітей Костянтина Кулика Ірини Німець з подругою, у якому вона скаржилася на постійні допити щодо елітної нерухомості та дорогого автомобіля, оформлених на її ім'я. Саме розголошення цієї розмови, яка є частиною закритих матеріалів справи Кулика, розцінюється як розкриття таємниці слідства.
Сам Ситник не заперечував факт зустрічей з журналістами. 22 листопада 2017 року він підтвердив, що проводив зустрічі "офрекордз" (без запису) з представниками медіа, але наголосив, що не порушував закон. Директор НАБУ пояснив, що спілкування з журналістами є нормальною практикою для правоохоронних та державних органів і елементом прозорості антикорупційних структур.
Костянтину Кулику інкримінують набуття нерухомого майна без підтвердження законності його походження на суму 2,86 мільйона гривень. У 2014 році він отримав у подарунок квартиру площею 249 квадратних метрів в елітному комплексі "Дипломат-Хол" нібито від своєї матері. До призначення прокурором АТО Кулик працював у транспортній прокуратурі.
Крім того, фірма "БЦ "Аюдар", пов'язана з матір'ю Кулика, у 2014 році брала участь у тендері на постачання залізниці антрацитового вугілля, видобутого на окупованих територіях Донбасу, на суму понад 100 мільйонів гривень. Та сама фірма вигравала тендер залізниці на поставку протигазів.
Попри всі звинувачення, 28 червня 2017 року до Дня Конституції Кулик отримав від президента Петра Порошенка орден "За заслуги". У прокуратурі пояснили, що нагородили його за роль у конфіскації 1,5 мільярдів доларів злочинної організації Януковича, однак деталі цієї ролі залишилися невідомими.
Ірина Німець – колишня громадянська дружина та матір дітей Костянтина Кулика. Раніше вона працювала офіціанткою, а нині їй належить ательє ByNemez на Печерську. У 2015 році вона придбала квартиру за 2,7 мільйона гривень у Печерському районі Києва та джип Land Cruiser 200 вартістю близько 2 мільйонів гривень. Саму Німець цитує Ситник у записі розмови, де вона пояснює джерела свого багатства.
Розмова Німець з подругою навряд чи є ключовою частиною матеріалів справи, однак формально вона входить до них. Провадження щодо Кулика досі не закрите, хоча справу передали до суду 26 жовтня 2016 року.
Медіаюристка "Інституту розвитку регіональної преси" Людмила Панкратова розцінює цю ухвалу як серйозний тиск на журналістів. Через неї правоохоронці зможуть відстежити джерела журналісток та скомпрометувати їхні зв'язки з інформаторами. Для розслідувачів робота з джерелами є критично важливою, і це навіть гарантовано українським законодавством.
"Законодавство України чітко встановлює і гарантує захист джерел інформації журналіста. Він не тільки має право на захист таких джерел, він зобов'язаний їх захищати. Тут можливе втручання в джерела поза волею журналіста, що небезпечно", – пояснила Панкратова.
Юристка також зазначила, що саму ухвалу важко назвати правомірною. Суд надав інформацію з телефону Седлецької за надто великий період часу, який складно виправдати інтересами слідства. Запросивши такий обсяг даних, слідчі фактично втручаються в особисте життя розслідувачки.
Ухвала викликала бурхливу реакцію в українському інформпросторі. Численні ЗМІ, громадські організації та активісти назвали це порушенням права на приватність та тиском на журналістів. Керівниця "Громадського телебачення" Катерина Горчинська опублікувала спільну заяву журналістів та громадських організацій, у якій закликали ГПУ не реалізовувати цю ухвалу. Документ підписали близько 80 учасників, включаючи редакцію Слідства.Інфо. 7 вересня журналісти та активісти зібралися під офісом генеральної прокуратури в центрі Києва, щоб висловити свою незгоду з такими діями.
Тим часом стало відомо, що слідчі ГПУ вже запросили у компанії "Київстар" інформацію про історію місцезнаходжень з телефону Седлецької. Всі дані мають бути передані слідчим до 18 вересня, про що повідомила народна депутатка від БПП Ольга Червакова у своєму Facebook.
Редакція Слідства.Інфо продовжує стежити за розвитком ситуації, оскільки не виключено, що ця ухвала про отримання даних з телефонів журналісток може виявитися не останньою.